Арбітражні процедури: що нового?

Сучасний світ стрімко змінюється і диктує свої правила. Новітні технології вриваються майже в кожну сферу суспільного життя. Нам все ближче стає слово діджиталізація. У 2020 р. на тлі боротьби людства з пандемією коронавірусу сучасні технології взагалі стали одним з неодмінних атрибутів кожної людини, без якого неможливо уявити наше повсякденне життя. В умовах пандемії ми змушені робити більшість покупок в онлайн-режимі, спілкуватися, скликати конференції, проводити засідання, вирішувати складні робочі питання в інтернет-просторі. Сьогодні те, що ми бачили у фантастичних фільмах, все більше стає реальністю.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Безперечно, ці зміни стосуються також міжнародного комерційного арбітражу, який у ХХІ столітті став найбільш популярним способом вирішення спорів між сторонами зовнішньоекономічних контрактів. Поширення арбітражного способу вирішення спорів призвело до того, що у світі з'явилася велика кількість нових арбітражних інституцій, що обумовило зростання конкуренції в цій сфері. Постійно діючі арбітражні інститути, щоб бути затребуваними та актуальними, змушені постійно розвиватися та впроваджувати нові арбітражні процедури з метою створення максимально сприятливих умов для вирішення спорів. Однак всі новели та зміни повинні відповідати незмінним базовим принципам арбітражу: процедура арбітражного розгляду має бути швидкою, прозорою та ефективною.

Нові регламенти

Не стоять осторонь цих змін і новел арбітражні інституції, створені при Торгово-промисловій палаті України. Рішенням Президії ТПП України №25(6) від 27.07.2017 р. були затверджені нові редакції Регламентів МКАС і МАК при ТПП України, які набрали чинності 01.01.2018 р. Ці Регламенти застосовуються щодо справ, прийнятих до провадження МКАС і МАК із зазначеної дати. У розробці Регламентів взяли участь українські та іноземні арбітри. У Регламентах були враховані найкращі досягнення у сфері міжнародного комерційного арбітражу станом на 2017 р., а також значний досвід розгляду спорів, напрацьований за 25 років МКАС і МАК при ТПП України.

У Регламентах залишилися незмінними основні положення організації арбітражного розгляду спорів (базові принципи арбітражу, порядок звернення з позовом до МКАС і МАК, основні стадії арбітражного провадження та строки арбітражного розгляду, порядок формування складу Арбітражного суду, ставки реєстраційного та арбітражного збору). Водночас Регламенти МКАС і МАК при ТПП України були доповнені новими сучасними положеннями, спрямованими на підвищення ефективності арбітражного розгляду, щоб зробити арбітражний розгляд більш прозорим, швидким, економним та комфортним для сторін. Зокрема, варто відзначити такі новели:

• передбачається право складу Арбітражного суду під час перевірки стану підготовки справи до розгляду провести організаційну нараду шляхом проведення особистої зустрічі, в режимі відео- або телефонної конференції або будь-яким іншим способом для вирішення питань, пов'язаних з проведенням арбітражного розгляду, необхідністю встановлення процесуального графіка, проведенням усних слухань та/або прийняттям процесуальних заходів, уточненням окремих підстав і вимог (ст. 37 Регламентів);
• передбачається можливість використання відеоконференцзв'язку під час усного слухання справи (ст. 47 Регламентів);
• вводиться процедура прискореного арбітражного розгляду (ст. 45 Регламентів), яка передбачає спрощену арбітражну процедуру, скорочення строку арбітражного розгляду спору та зменшення арбітражного збору на 20%;
• президії МКАС/МАК або за її дорученням голові МКАС/МАК, за відсутності домовленості сторін про кількість арбітрів та беручи до уваги складність справи, ціну позову та інші обставини, надається право визначати, що спір підлягає вирішенню одноосібним арбітром (ст. 30 Регламентів), що зменшує арбітражний збір на 20%;
• врегульовується процесуальне правонаступництво (ст. 23 Регламентів), що надало можливість залучити до справи правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії арбітражного розгляду;
• детально (розд. V Регламентів) регламентований інститут забезпечувальних заходів (при цьому, враховуючи положення українського законодавства, що стосуються арбітражу та забезпечувальних заходів, на цьому етапі визнано недоцільним змінювати наявний порядок прийняття забезпечувальних заходів до формування складу арбітражу головою МКАС/МАК і вводити інститут надзвичайного арбітра, який є дуже затратним для сторін);
• уточнюються правила доказування та визначено поняття «електронних доказів» (ст. 52 Регламентів);
• врегульовується статус свідків та передбачаються правила їх залучення до участі у розгляді справи (ст. 53 Регламентів), передбачається можливість заслухати свідків у режимі відеоконференцзв'язку (ст. 47 Регламентів);
• виділені дві категорії експертів (експерти, призначені стороною, та експерти, призначені складом Арбітражного суду) (ст. 54, 55 Регламентів);
• запроваджується перевірка проекту арбітражного рішення на його відповідність вимогам Регламенту, в тому числі щодо форми арбітражного рішення, на помилки, описки чи друкарські помилки (ст. 60 Регламентів).

Понад 2 роки застосування положень нових Регламентів показали ефективність запроваджених новел, більшість з яких широко використовували сторони та арбітри під час арбітражного розгляду справ. Особливо затребуваним стало проведення організаційних нарад з метою ефективної організації арбітражного розгляду та використання відеоконференцзв'язку під час усного слухання справи.

Які корективи вніс COVID‑19?

Запроваджені в регламентах новели надали можливість під час обмежувальних карантинних заходів у зв'язку з пандемією коронавірусу COVID‑19 продовжити адміністрування справ та перевести арбітражний розгляд у цифрове середовище, враховуючи необхідність дотримання балансу захисту прав та інтересів сторін, їхньої безпеки, безпеки арбітрів та працівників секретаріатів МКАС/МАК. З цією метою МКАС/МАК рекомендували складам Арбітражного суду здійснити такі заходи:

• пропонувати сторонам представляти документи, що стосуються здійснення арбітражного розгляду, в електронній формі;
• більш активно використовувати стадію підготовки справи до розгляду (проводити організаційні наради в режимі відеоконференцзв'язку у разі наявності технічних можливостей у всіх учасників наради, встановлювати процесуальні графіки розгляду справ, з огляду на ситуацію, що склалася, та позиції сторін);
• враховуючи зведення до розумного мінімуму особистих контактів, за можливості розширити дистанційну взаємодію складу Арбітражного суду між собою та зі сторонами справи із застосуванням відеоконференцзв'язку відповідно до ч. 2 ст. 47 Регламенту ІСАС;
• якщо обидві сторони та склад Арбітражного суду згодні та мають технічну можливість провести слухання справи шляхом відеоконференції з власних приміщень, цей варіант рекомендується використовувати як найбільш оптимальний;
• якщо жодна зі сторін не просить провести усне слухання справи, здійснювати розгляд справи на підставі письмових матеріалів без проведення усного слухання відповідно до ст. 46 Регламентів;
• слухати справу за відсутності представника сторони, якщо вона про це просить (ч. 3 ст. 47 Регламентів);
• відкладати або зупиняти арбітражний розгляд справи відповідно до ст. 57 або ст. 58 Регламентів;
• ширше використовувати можливість делегування голові складу Арбітражного суду відповідних повноважень щодо вирішення процедурних питань арбітражного розгляду у випадках, передбачених Регламентом.

Така активна позиція МКАС/МАК повністю відповідає позиції, яку зайняли у цих складних умовах провідні арбітражні інститути. Вони обґрунтовують її тим, що пандемія не може змінювати базові принципи функціонування арбітражу — швидкість та ефективність арбітражного розгляду.

Що на порядку денному?

Робота над вдосконаленням діяльності МКАС і МАК продовжується. На спільному засіданні Президій МКАС і МАК при ТПП України, яке відбулося 30.01.2020 р., були створені три робочі групи: робоча група з підготовки пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», процесуальних кодексів та інших нормативно-правових актів України; робоча група з підготовки пропозицій щодо доцільності розробки регламентів з розгляду конкретних видів спорів (будівельних, корпоративних, з питань інтелектуальної власності, інвестиційних, ІТ‑спорів тощо); робоча група з розробки єдиної форми арбітражного рішення.

Кожна арбітражна інституція діє в межах міжнародно-правових норм та застосовуваного до неї арбітражного законодавства, яке визначається місцем арбітражу. Саме місце арбітражу та застосовуване до арбітражу законодавство є визначальним чинником у процесі обрання сторонами тієї чи іншої арбітражної інституції. Жодний з найсучасніших Регламентів не працюватиме належним чином, якщо арбітражне законодавство буде застарілим або недосконалим, або воно не виключатиме жодного невиправданого втручання державних судів у діяльність арбітражу під час або після розгляду справи.

Тому метою робочої групи з підготовки пропозицій щодо внесення змін до законодавства було усунення прогалини та суперечностей, виявлених у процесі застосування ЦПК і ГПК в нових редакціях, а також «осучаснення» українського арбітражного законодавства, включення в нього положень, які відображають найкращі світові практики та стандарти з відповідних питань: розширення компетенції арбітражу; вдосконалення підходів щодо форми арбітражної угоди, щодо дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди; взаємодії арбітражу і державного суду; визнання та виконання забезпечувальних заходів, у тому числі заходів, прийнятих під час арбітражного розгляду справи, яким пропонується надати обов'язкової сили.

У процесі роботи групи з підготовки пропозицій, що стосуються доцільності розробки регламентів з розгляду конкретних видів спорів (будівельних, корпоративних, з питань інтелектуальної власності, інвестиційних, ІТ‑спорів тощо), була проаналізована діяльність багатьох провідних арбітражних інституцій. Робоча група дійшла висновку, що процедура розгляду спорів в основному регулюється загальними регламентами арбітражних інститутів з виділенням в них окремих розділів (положень, додатків), які стосуються оптимізації процедури розгляду складних спорів (спорів з великою ціною позову) та спорів, в яких позовні вимоги не перевищують певної суми (наприклад, в ICC це спори на суму до 2 млн доларів США).

В деяких випадках арбітражні інститути все ж таки приймають окремі положення в регламентах або є самостійні регламенти, що стосуються окремих категорій (видів) спорів, зокрема:

• інвестиційних спорів (наприклад, Investment Arbitration Rules SIAC (2017), CIETAC Investment Arbitration Rules (2017));
• спорів, пов'язаних з торгівлею цінними паперами (наприклад, SIAC SGX‑DT Rules (2005), SIAC SGX‑DC Rules (2007));
• спорів, пов'язаних з електронними трансакціями, та малозначних спорів (наприклад, HKIAC Electronic Transaction Arbitration Rules, HKIAC Small Claims and `Document only` Procedures);
• спорів у галузі фінансів (наприклад, CIETAC Financial Disputes Arbitration Rules (2017));
• спорів у сфері інженерії та будівництва (наприклад, CIETAC Construction Project Disputes Review Rules, ААА Construction Industry Arbitration and Mediation Rules);
• спорів, пов'язаних з доменними іменами, торговими марками в мережі інтернет і трансфером технологій (наприклад, AIAC (Kuala Lumpur), IDRC (Seul), CIETAC and HKIAC);
• споживчих спорів (наприклад, ААА Consumer Arbitration Rules).

Аналіз наведених регламентів свідчить про те, що за своєю структурою, змістом і правилами арбітражного розгляду вони засновані на положеннях базових регламентів арбітражних інституцій для розв'язання міжнародних комерційних спорів. Відмінності стосуються переважно компетенції (арбітрабельності), порядку організації арбітражного розгляду і формування складу арбітражу, порядку надання доказів, участі сторін, які не є стороною контракту або учасником міжнародних угод (в регламентах з вирішення інвестиційних спорів), а також питань конфіденційності.

У наведених прикладах розробка та впровадження тих чи інших галузевих регламентів безпосередньо пов'язана зі специфікою місця арбітражу. Наприклад, беручи до уваги, що Стокгольмський арбітраж, за даними UNCTAD, займає третє місце у світі за кількістю розглянутих інвестиційних спорів, існувала практична потреба виділити в Регламенті окремі положення, необхідні для врегулювання особливостей розгляду саме інвестиційних спорів. Аналогічні міркування будуть актуальними у разі обґрунтування доцільності розробки спеціальних галузевих регламентів CIETAC і SIAC. Адже Китай і Сінгапур є найбільшими світовими фінансовими та бізнес-центрами, тому наявність спеціальних арбітражних правил розгляду інвестиційних і фінансових спорів обумовлена об'єктивним станом справ.

У випадку з українськими реаліями, станом бізнесу та економіки вбачається, що розробка окремих, галузевих регламентів на цьому етапі не є першочерговим і виправданим завданням МКАС. До того ж робоча група вважає, що приймаючи рішення про доцільність чи недоцільність такої роботи в межах МКАС, варто враховувати відсутність тенденції провідних арбітражних інституцій з розробки та впровадження окремих галузевих регламентів, а також відсутність реального запиту з боку бізнесу на розгляд спорів у режимі спеціалізованого арбітражу.

Водночас робоча група висловила побажання додатково до наявного Регламенту розробити ще два регламенти. По‑перше, для складних категорій спорів, а саме інвестиційних, корпоративних спорів, спорів у сфері приватизації, будівництва тощо, в яких значно збільшити розмір арбітражного збору, передбачити інший порядок формування складу арбітражного суду (зокрема, призначення арбітра не з Рекомендаційного списку арбітрів), щодо інвестиційних спорів ввести обов'язкове правило, згідно з яким голова складу арбітражу буде іншої національності ніж сторони, передбачити особливості у наданні доказів тощо. По‑друге, для спорів з незначною ціною позову ще більше спростити арбітражну процедуру розгляду спору і скоротити строки, ще більше зменшити наявний арбітражний збір.

З метою популяризації МКАС і МАК при ТПП України та наближення до світових стандартів рішень, які приймають ці арбітражні інституції, робоча група з розробки єдиної форми арбітражного рішення визнала доцільним затвердження президіями МКАС і МАК при ТПП України проформи арбітражного рішення (постанови), якої повинні будуть дотримуватися склади Арбітражного суду у справах. При цьому проформа жодним чином не зачіпає свободу складів Арбітражного суду на вільне викладення своєї позиції у справі, а лише передбачає загальні вимоги до рішення/постанови (до титульної сторінки, виду та розміру застосованого шрифту, необхідних розділів, вимог до скорочень у тексті та ін.). Про висновки робочих груп найближчим часом буде повідомлено на спільному засіданні президій МКАС і МАК при ТПП України.

Окрім того, враховуючи поширення у світі медіації як одного з альтернативних способів вирішення спорів, у МКАС і МАК проводиться підготовча робота до запровадження гібридних процедур «арбітраж-медіація-арбітраж» та «медіація-арбітраж». Зокрема, розробляються відповідні зміни до Регламентів, секретаріат, адміністрація МКАС і МАК та деякі арбітри проходять навчання медіації. Отже, з прийняттям Верховною Радою Закону «Про медіацію» в МКАС і МАК може з'явитися процедура медіації.