Криза судочинства: потрібні нові способи розв’язання конфліктів
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За Конституцією всі правовідносини в Україні можуть бути предметом судового розгляду. Але чи завжди ефективним є розв’язання того чи іншого спору в суді?
Перше, що спадає на думку, – невтішна статистика щодо низького рівня довіри населення до судової системи України. Наразі багато з тих, хто має досвід участі у судовому вирішенні конфлікту, розчаровані у можливостях Феміди. Часто не тільки прийняте рішення, а й окремі дії суду щодо розгляду справи не сприяють вирішенню конфлікту. Це можна спостерігати на прикладі численних оскаржень сторонами як окремих процесуальних дій суду, так і кінцевого рішення.
Непоодинокими є випадки скасування вищестоящим судом рішення і направлення справи на новий розгляд. Та й рішення суду за такого розвитку подій навряд чи буде виконане сторонами добровільно, що потребує процедури примусового виконання. Усе це разом означає витрати часу, коштів і нервів учасників спору. Тому досить часто державне судочинство не можна вважати ефективним способом розв’язання конфліктів.
У багатьох країнах, у тому числі й тих, у яких законодавство і порядок вирішення спорів у судах є близькими до українських (наприклад, у Німеччині), як альтернатива державному судочинству набула популярності медіація. За своєю суттю медіація є технікою перемовин між сторонами конфлікту. Під час медіації сторони залишаються автономними, але вони разом за участю незалежного медіатора намагаються досягти взаємовигідного результату.