«Юридична Газета» продовжує серію публікацій есе за результатами студентського конкурсу з розробки нових медійних компонентів для комунікаційної стратегії оновленого Верховного Суду. Партнерами заходу виступили Democracy Reporting International та Асоціація розвитку суддівського самоврядування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зовнішня комунікація судів з суспільством – наразі дуже актуальна тема. Проблема України у процесі підвищення активної співпраці (або хоча б інтересу) полягає в тому, що зазвичай більшість громадян України виявляють цікавість до окремих аспектів діяльності судів та суддів тоді, коли їхні справи (або справи близьких людей) перебувають на розгляді у суді. При цьому для звичайних людей суди та судді, як і більшість державних органів та їх посадових осіб, є такими, що мало заслуговують на довіру. Що ж можна зробити для виправлення цієї ситуації?
Online-статистика судів та суддів
На мою думку, необхідно ввести систему статистики кожного окремого суду та особисто судді на відповідних інтернет-сайтах судів.
Статистичні дані суду включатимуть такі дані: кількість та поіменний список суддів; кількість справ та їх розділ за категоріями (кількість цивільних, трудових спорів тощо); кількість проваджень у суді, які були переглянуті в судах вищих інстанцій, із зазначенням кінцевих рішень судів вищих інстанцій (скасування, зміна тощо).
При цьому необхідно надати можливість швидкого переходу до профілю судді з його особистою статистикою. Вона включатиме такі дані: кількість справ, що розглядалася суддею; кількість проваджень, що були оскаржені в судах вищої інстанції (із зазначенням результатів), стаж роботи на посаді судді. Важливо надати користувачам можливість швидкого доступу до кінцевих рішень судді в кожному провадженні. Варто зазначити, що можливість залишення відгуків про суддю чи суд є не доцільною, адже за результатами розгляду провадження сторони часто не можуть об’єктивно оцінювати роботу судді чи суду.
У вказаних двох пунктах важливе значення має кількість вдало оскаржених сторонами проваджень у відсотковому співвідношенні до загальної кількості проваджень. Адже великий відсоток скасованих (з ухваленням нового рішення) та змінених рішень може вказувати, з одного боку, на невизнання однією зі сторін судового рішення як справедливого та правосудного; з іншого боку, це вказує на можливе неякісне виконання обов’язків судді. Як наслідок, якщо у судді більшість справ (>50% загальної кількості справ) були скасовані (з ухваленням нового рішення) або змінені, то це може слугувати додатковою підставою для відводу судді. Таке положення, у разі його закріплення у відповідному законодавстві, по-перше, створить додаткові стимули для якісної роботи судів та суддів, а по-друге, покращить зовнішню комунікацію судів з українським суспільством.
Мотивація якісного написання судових рішень
Необхідно «направити» суддів на пошук більшої кількості та кращої якості джерел для підтвердження правосудності свого рішення, а також зробити мову рішення доступнішою для населення. Термін «джерела» цілеспрямовано вживається на противагу терміну «правові норми». Адже сьогодні більшість суддів в Україні застосовують переважно позитивістський підхід: навіщо шукати та посилатися на міжнародно-правові джерела, норми Конституції України, рішення ЄСПЛ, доктринальні джерела та ін., якщо можна зробити посилання на декілька законів та/чи підзаконних нормативно-правових актів. Однак наразі світові тенденції, зокрема рішення ЄСПЛ, демонструють недоцільність такого підходу.
Для того, щоб судді підходили до написання судових рішень нестандартно (у порівнянні з сьогоднішніми реаліями судової системи України), вбачається можливим проведення Всеукраїнського конкурсу судових рішень. Критерії оцінки представлених на конкурс рішень можуть бути такими: зрозумілість, всебічність обґрунтування, переконливість, цінність для права (наскільки судове рішення може використовуватися як джерело права). Конкурсні рішення повинні оцінюватися як професійними правниками, так і звичайним населенням в оnline режимі. Таке нововведення підвищить зовнішню комунікацію судової влади з українським суспільством та вмотивує суддів на більш якісне написання судових рішень.
Редизайн сайтів судової влади
Останнім пропонованим кроком до покращення комунікації судів стане редизайн відповідних інтернет-сайтів судів. Хорошим прикладом для наслідування може стати Сервіс подання електронних петицій Київській міській раді, а також сервіс подання петицій Президенту України. Саме зручний формат вказаних сервісів є однією з причин активної участі громадян (у порівнянні, наприклад, з поданням петицій до Верховної Ради України).
Така формальна зміна дуже необхідна, адже наразі сайти судів не можна назвати зручними для звичайного населення або навіть представників юридичних професій. Розглянемо, наприклад, сайт Верховного Суду України. Розділів на сайті настільки багато, що важко швидко дістатися до інформації, яка цікавить. Актуальні для більшості розділи розташовані в хаотичному порядку та перемішані з малоактуальними. Приміром, «Судова практика» виділена в розділ, що не вирізняється серед інших; при цьому є ще й розділи «Публічні заходи (відеоматеріали)», «Публікації в ЗМІ» та ін., які можна було б викреслити із загального списку. Для того щоб покращити комунікацію в цьому напрямку, необхідно зменшити кількість розділів, виділити окремо найбільш актуальні розділи для більшості відвідувачів. Гаслом Верховного Суду України може стати «Нове Правосуддя».
Висновки
Проведення всіх вищезазначених заходів допоможе покращити зовнішню комунікацію судів з українським суспільством, підвищити рівень довіри та збільшити інтерес населення до судової влади.