«Делойт» в Україні та Wellbeing Company дослідили, як українські роботодавці піклуються про добробут своїх працівників, чому організацій ний добробут стає актуальним HR-інструментом та як він впливає на ефективність співробітників.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Понад рік тому світом поширилась пандемія Covid-19, яка стала значним випробуванням для роботодавців. Віддалений режим роботи, розмивання меж між професійним і особистим життям, збільшення рівня напруги довкола питань здоров'я та безпеки, почастішання випадків емоційного вигорання — все це перетворило питання добробуту працівників на надважливе завдання для власників та HRD компаній і стало новою бізнес-вимогою для роботодавців.
«Піклування про добробут — це не примха самих працівників, а реальний ключ до ефективності бізнесу. Працівники, які мають ментальні проблеми і не отримують належної допомоги, на 50% менш залучені у робочий процес. Це позначається на багатьох показниках компаній, в т. ч. фінансових.
Тож для максимально швидкого відновлення бізнесу після коронакризи керівники повинні вжити всіх можливих заходів для підтримки належного фізичного і ментального стану працівників, щоб зберегти ефективність їхньої роботи й забезпечити стійкість організації. Для цього важливо перейти від застосування точкових програм , які покривають лише поточні потреби співробітників, до розробки комплексної стратегії добробуту та імплементації взаємопов'язаного комплексу дій», — зазначає директор Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні Олена Бойченко.
Дослідження «Добробут співробітників: визначення шляху до успіху» є першим в Україні дослідженням організаційного добробуту. Воно відображає ставлення українських роботодавців до питань добробуту та містить поради щодо побудови стратегій його покращення. У дослідженні взяли участь 57 українських організацій з різних галузей економіки. Майже половина респондентів мають понад 1 тис. співробітників.
«Кількість бізнесів, що мають комплексну стратегію організаційного добробуту, становить менше 40%. Читачам буде цікаво порівняти цей показник з відсотком топ-менеджерів, які розуміють зв'язок між добробутом спів робітників і ефективністю компанії. Звіт сповнений корисних інсайтів для CEO, HRD та власників. Кожна його цифра доводить, що сьогодні організаційний добробут є дієвим інструментом формування життєстійкості компаній, їх фінансової ефективності, розвитку свідомого лідерства та сильного бренду роботодавця», — коментує CEO Wellbeing Company Олена Бондар.
Як українські роботодавці керують добробутом працівників
Попри те, що усі опитані роботодавці вживають заходів щодо підтримки добробуту спів робітників, понад половина з них (61%) не мають розробленої стратегії добробуту, а діють ситуативно, задовольняючи точкові потреби співробітників. Така тенденція спостерігається в усіх галузях за винятком споживчих товарів, де 55% компаній відповіли, що мають сформовану стратегію добробуту.
Кожна третя компанія (31%) розробляє програми добробуту виключно навколо турботи про здоров'я, і лише 1 з 6 організацій (16%) впроваджує більш комплекс ні стратегії добробуту як су спільного блага, тобто зосереджується на добробуті задля соціальної стійкості, здоров'я спільноти, сімей та громадян загалом.
На думку роботодавців, найважливішими для спів робітників є фінансовий та фізичний добробут, тому саме ці складові здебільшого покриваються корпоративними програмами. Також у фокусі роботодавців залишається ментальний добробут. Найпопулярнішими серед програм покращення добробуту є запровадження гнучкого графіка роботи (практикують 94% роботодавців), надання приватного медичного страхування (забезпечують 89% роботодавців), а також підвищення обізнаності спів робітників щодо проблем ментального здоров'я (здійснюють 74% роботодавців).
82% компаній переглянули свої програми добробуту під впливом пандемії, зробивши фокус саме на віддаленій роботі, ментальному здоров'ї та розширенні програм страхування. Майже всі організації (89%) відзначають позитивні результати від впровадження програм добробуту в 2020 р. Найбільше це вплинуло на посилення брендів роботодавців, підвищення морального духу та рівня залученості співробітників.
Ментальне здоров'я та стрес на роботі
Понад половина організацій (53%) відстежують і намагаються зменшити стрес на роботі. Задля цього роботодавці проводять опитування серед персоналу для виявлення проблем (83% компаній), впроваджують ініціативи, спрямовані на покращення балансу між особистим життям та роботою (79%), а також залучають фахівців для психологічної підтримки спів робітників (48%).
Найпоширенішою причиною стресу для співробітників більшості організацій (78%) є навантаження та обсяг роботи. Наступні за значимістю фактори безпосередньо чи опосередковано пов'язані з пандемією та карантином, зокрема віддалена робота.
Хоча більшість (82%) керівників розуміють і підтримують розвиток добробуту спів робітників, топ- менеджмент лише кожної третьої організації (33%) заохочує працівників піклуватися про своє ментальне здоров'я, кожної п'ятої (22%) — обізнаний щодо навичок комунікації на такі теми та кожної десятої (9%) — компетентний у виявленні ознак появи ментальних хвороб.
Овертайми, робота на лікарняному та у відпустці
Протягом останнього року 76% організацій зіштовхнулися з проявами лівізму — явища, коли працівники беруть щорічну відпустку, аби вирішити робочі питання, на які не вистачило робочого часу, або працюють понаднормово. Щоб мінімізувати такі випадки, роботодавці намагаються моніторити і перерозподіляти навантаження, а також регулярно спілкуватися зі своїми спів робітниками.
Іншою поширеною тенденцією є презентеїзм — коли працівник не може виконувати свою роботу ефективно через хворобу, травму чи інші обставини, але продовжує ходити в офіс чи працювати дистанційно.
Таке явище спостерігають 63% опитаних компаній. Найпопулярніший метод боротьби з презентеїзмом серед роботодавців — примусове відправлення працівників додому.
Вплив віддаленої роботи на добробут
Більшість організацій (83%) спостерігають одночасно і позитивний, і негативний вплив віддаленої роботи. Для мінімізації негативного її впливу на добробут співробітників роботодавці проводять командні онлайн-зустрічі, тімбілдінги й намагаються забезпечити комфортні умови праці з дому. Поширеною практикою (72%) є надання додаткової робочої техніки та обладнання (столи, стільці, роутери тощо). Незначна частина роботодавців (4%) надають грошову компенсацію у вигляді одноразової надбавки.
Вплив технологій на добробут
Розвиток сучасних технологій має як позитивний, так і негативний вплив на добробут співробітників. Про це заявили 57% респондентів. Найбільшими викликами використання технологій стали неможливість розділити роботу й особисте життя, а також зниження якості комунікації через зменшення особистих контактів.
Найбільшим позитивним аспектом використання технологій відзначена можливість працювати у гнучкому форматі — це дозволяє зберегти час, який мав би бути витрачений на дорогу до офісу, а також заощадити кошти.
Не всі організації застосовують повний потенціал технологій у питаннях добробуту: лише третина (30%) використовують технологічні рішення для підтримки добробуту співробітників.