Вміння критично мислити – це навичка з великою практичною цінністю для юриста. Критичне мислення робить юриста інтелектуально незалежним, дає інструменти правильно вести спір та досягати необхідного результату. Так, нещодавно студенти юридичного факультету Запорізького національного університету мали змогу поспілкуватися з всесвітньо відомим вченим, викладачем Кембриджського університету доктором Джеффрі Уестом, який пояснив студентам, як захищати власну позицію, правильно сприймати та аналізувати будь-який аргумент, прочитавши їм лекцію про важливість критичного мислення для юристів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чому критичне мислення є таким важливим для юриста?
«Критичне мислення – це здатність особи чітко та раціонально думати про те, що робити та у що вірити», – розпочав експерт. Він пояснив, що критичне мислення включає здатність до рефлексивного та незалежного мислення. Особа, яка здатна мислити критично, має такі можливості:
- розуміння логічних зв’язків між ідеями опонента;
- визначення, побудова та оцінка аргументів;
- виявлення невідповідності й помилки у своєму міркуванні та в думках опонента;
- визначення актуальності та важливості теми спору, ідей;
- правильна реакція на контраргументи опонента, вміння прислуховуватися до його власних переконань та цінностей.
Адвокат, який може мислити критично, здатний до аналізу інформації, якою він володіє. Він чітко розуміє, як її використати для вирішення проблем, а також вміє вдало шукати відповідні та необхідні джерела інформації для збільшення обсягу своїх знань.
Припущення – не факт!
Під час виступу д-р Уест приділив увагу правильному сприйняттю припущень, адже першим, на чому необхідно розумітися юристу під час здійснення практики, є вміння правильно оцінити, наскільки правдиве та інформативно важливе твердження висуває клієнт, опонент або колега.
Припущення – це вираз, який, вірогідно, є правдою. Він може виражатися в усній або письмовій формі, а іноді залишатися у формі не викладеної думки.
«Говорячи про припущення, ми повинні розуміти, що це «нібито правда», адже не всі припущення і твердження є правильними. Деякі з них – навмисно неправдиві, а деякі – засновані на помилковому судженні. Існують ще й такі припущення, які не є істинними чи хибними. Їх одночасно можна підтримувати та заперечувати, – пояснив експерт та навів приклад з точних наук. – Зовсім нещодавно твердження Альберта Ейнштейна про те, що ніщо не може перевищити швидкість світла, здавалося беззаперечним. Однак у 2011 р. група вчених, які тестували швидкість крихітної субатомної частинки (нейтрино), дійшли висновку, що швидкість пересування цих частинок більша ніж у світла. Проте їхні вимірювання ще повин- ні бути підтверджені, а, можливо, вони вже були спростовані». Таким чином, допоки залишається невизначеність, твердження Ейнштейна є просто гіпотезою, тобто припущенням, а не фактом.
Джеффрі Уест у своїй доповіді виокремив основні види припущень, а саме:
- Ствердження факту та думок
Припущення можна умовно розділити на ті, що виражають факт, а також на ті, які виражають думку. Факт – це правильне твердження. Деякі люди не можуть бути інформовані про нього або навіть помилково думати інакше, але це жодним чином не змінює достовірність факту. Однак факт – це не теж саме, що фактичні припущення. Можна констатувати факт лише у випадку, якщо він несе правдиву, істинну, достовірну інформацію. Якщо стверджувати, що щось є фактом, і при цьому помилятися, тоді це твердження стає фактичним припущенням.
- Оціночні судження
Обговорення рівня заробітних плат, переконання, що конкретна сума оплати праці певної категорії осіб є «неправильною» чи «надмірною», або висловлення думки про те, що це «право» таких успішних і талановитих людей отримувати величезну винагороду, є використанням такого виду припущень як оціночне судження. Це надання оцінки певному явищу або предмету, виходячи з власного розуміння об’єкта уваги. «Таке припущення стосується думки та переконань. У різних людей думки можуть відрізнятися», – зазначив спікер. Його тест на оціночне судження – використання слів на кшталт «істинно» чи «помилково», «на мою думку» або «істинним (або хибним) для мене» та ін.
- Прогнози
Іншим особливим видом припущень є прогноз. Прогноз – це твердження, що щось може або не може бути правдою в майбутньому або поки ще є непідтвердженим. Наприклад, хтось переконує, що у найближчі 24 години буде шторм. Якщо насправді так відбудеться, озираючись назад, можна стверджувати, що прогноз був правильним, але він не є фактом, адже в момент прогнозування факт не був відомим і не був істинною правдою. У питанні прогнозування необхідно звернути увагу на критерій визначеності. Навіть тоді, коли певна дія не може бути зроблена з упевненістю, вона може бути зроблена з деяким ступенем ймовірності. «Якщо ви граєте у гру з 5-ма кубиками, а для перемоги вам потрібні 5 шісток з наступного та останнього кидка, прогнозування, що ви не виграєте, є досить безпечним, адже в середньому 5 шісток випадають 1 раз у кожні 7776 (65) кидків», – пояснив експерт.
Твердження, що ви програєте, за словами д-ра Уеста, має високу ймовірність і може бути правильним прогнозом, але не фактом. Якщо після кидка хтось сказав: «Я знав, що ти не виграв би», то можна правильно відповісти з позиції критичного мислення: «Ви не знали про це. Ви передбачили це правильно. Ось і все».
- Гіпотези
«Грубо кажучи, більшість припущень, які вчені розглядають як факт, слід розуміти як ймовірність дуже високого рівня. Ці припущення часто називають гіпотезами, навіть тоді, коли вони, як правило, приймаються як факт», – резюмував доповідач.
Він пояснив студентам цей вид припущення на прикладі падіння дротику і м’яча з однакової висоти (за звичайних атмосферних умов). Отже, припущення полягає у тому, що дротик впаде перший. Це припущення зроблено на тій підставі, що у випадку, коли ці два об’єкти кидають одночасно, результат завжди виходить один і той самий. Таким чином, цілком логічно очікувати, що
так буде і надалі.
За словами Джеффрі Уеста, ми називаємо такі явища «гіпотезою», а не абсолютним фактом, оскільки очевидно, що закони фізики не можуть бути однаковими в далекому майбутньому або в усіх можливих світах.
- Рекомендації
Рекомендації, у свою чергу, необхідно сприймати як оціночні судження, які не є істинними або хибними. «Якщо людина, наприклад, оцінює абстрактну пропозицію зменшити зарплати чиновників і говорить «це правда» (it’s true), то це просто означає, що вона вважає, що це хороша ідея. Якщо ж говорить «брехня» (false), то вона стверджує, що ця ідея, на її думку, є поганою», – закінчив пояснення експерт.
Довідка:
Доктор Джеффрі Уест почав свою кар’єру у 1968 р. Він співпрацював з British Steel, McCain Foods та іншими великими освітніми компаніями. Йому та його тренінгам раді у всьому світі. Доктор Уест працював у Кембриджському університеті та в університеті Раскін. Він сформував команду для створення навчального онлайн-центру, який переріс у багатопрофільний онлайн- університет McCain. Наразі цю освітню платформу використовують підприємства в усьому світі. Сьогодні Джеффрі Уест консультує університети, організовує тренінги та курси, а також проводить ChinaTEFL курс для китайського уряду.