Головні тенденції кожного ринку визначаються його викликами. Юридичний ринок у цьому аспекті не є винятком. Водночас потрібно зважати на той факт, що глобальні тренди в юридичному бізнесі не завжди можуть мати успіх в окремих регіонах як через банальні економічні умови, так і через ментальні або навіть історичні обставини. Для прикладу, в Україні ще протягом достатньо довгого часу не приживеться такий тренд як планування витрат на розробку нових форм взаємодії з клієнтами. У світі цим опікуються юридичні фірми, які мають 80-100-річний досвід існування на ринку. В Україні просто немає жодної юрфірми навіть з 30-річним стажем діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
#1
Однак з власного досвіду, а також під час спілкування з колегами я дійшов висновку, що з року в рік на ринку юридичних послуг України з'являється щось нове. Наприклад, у 2018 р. набувають все більшої актуальності питання щодо роботи юристів з новими технологіями, віртуальними грошима та автоматизованими системами. Це лише один з головних трендів сучасного юридичного бізнесу, але він чітко демонструє, що гравцям на ринку, а тим більше його лідерам, завжди потрібно бути на крок попереду, робити щось, до чого колеги лише приглядаються. Як не парадоксально, але це і є перший та головний тренд юрбізу в Україні – повсякчас бути готовим до інновацій. Це стосується усього: введення в роботу персоналу автоматизованого документообігу, пошук нових практик, які відповідають потребам клієнтів, постійна увага до останніх маркетингових течій на ринку тощо.
#2
Ще один тренд року – все більший розвиток GR і лобізму. На жаль, в цьому питанні ми й досі відстаємо від передових держав ЄС та світу. Хоча деякі напрацювання в цьому аспекті проводяться: про GR та лобізм почали говорити, багато асоціацій ініціюють спеціальні заходи та обговорення, а бізнес заговорив про проблеми більш відкрито. Однак чітких професіоналів на ринку сьогодні немає.
Звичайно, багато юрфірм зазначають у своєму переліку практик GR-напрямок, копіюючи його із західних аналогів, але це все ще копія, а не оригінал. До того ж дуже сумнівної якості, оскільки чітких критеріїв роботи юриста на перетині інтересів бізнесу та держави в Україні, на жаль, все ще немає. Тож цей глобальний світовий тренд, скажімо так, хоче вплинути на розвиток юрбізу в Україні, але йому заважають об’єктивні перепони (зокрема, у вигляді відсутності профільного закону «Про лобізм»).
Останнє серйозне напрацювання у Верховній Раді завершилося тим, що Проект Закону №7129 від 20.09.2017 р. «Про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб'єктами владних повноважень» був включений до порядку денного. Однак на тому все й закінчилося. Проте я щиро вірю, що бізнес і держава – це перспективне партнерство, їм є що розповісти одне одному. Саме юристи та адвокати можуть налагодити цей діалог, підказати, як краще побудувати державно-приватне партнерство, як уникнути можливих помилок і непорозумінь. Дехто називає GR «грою з вогнем», але у нас вистачить сили приборкати цей вогонь та спрямувати його у потрібному напрямку.
#3
До речі, аналогічна ситуація з розвитком медіації в Україні. Для адвокатів та юристів проводиться безліч семінарів з цього питання, до законопроектів різного напрямку правових реформ включаються відповідні положення. Однак в Україні відсутня належна правова база. Хоча добре відпрацьованих законопроектів про медіацію вже було 7 чи 8 (перші спроби ввести медіацію в українське правове поле почалися ще у 2011 р.).
Врешті-решт, парламентарі встигли вивчити декілька варіантів редакції цього документа, деякі з них навіть отримували схвалення профільного Комітету ВР, однак пройти всю фінішну дистанцію поки що не вдалося жодному нормативному акту. Причини, через які закон за ці роки не знайшов належної підтримки в сесійній залі Парламенту, були різні. Мабуть, головним чинником, який відкладає легалізацію цього напряму юридичної професії в Україні, є відсутність політичної волі.
Медіація так і залишається «темною конячкою» як для депутатів, так і для більшості пересічних громадян (навіть для юристів). Мало хто з них знайомий з її базовими принципами та зможе їх правильно розтлумачити. Медіаторів часто плутають з посередниками, учасниками переговорів, психологами або конфліктологами. Однак медіація будується на Гарвардській переговорній моделі. Це перемовини за інтересами, де кожна зі сторін вважає ухвалене в результаті рішення справедливим для себе.
Варто зазначити, що мирова угода та угода у процесі медіації – це абсолютно різні речі. Адже при звичайній мировій угоді в межах судового спору не можна виходити за предмет спору. До медіації запрошуються люди, які зацікавлені в успішному результаті справи. Головне завдання медіатора – максимально розширити поле для переговорів, адже на вузькому полі можна відшукати лише вузькі рішення: «так» чи «ні».
Закордонні юристи вже давно практикують медіацію як окрему та достатньо успішну практику, натомість окремі законодавчі спроби в Україні нічого, окрім подиву юристів, не викликають. Наприклад, це стосується спроби запровадити як професійний обов’язок адвоката «сприяти врегулюванню спорів, передусім, мирним шляхом, наскільки це можливо в інтересах клієнта» (ст. 21 скандального законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Водночас не можна заперечувати той факт, що питання медіації в Україні набувають все більшого поширення. Рано чи пізно, але цей тренд все-таки «зламає» волю народних депутатів.
#4
Іншою важливою тенденцією юрбізу 2018 р. стало миттєве слідування за вимогами клієнтів. До цього окремі юрфірми вже давно були готові, але зараз такий підхід вже є нормою. Більшість юридичних компаній заради клієнта готові за лічені дні все переформатувати – спосіб оплати, об’єднання практик, найняти нових спеціалістів вузького профілю під конкретний проект. Похідним від цього тренду став інший допоміжний тренд – тепер потрібно, щоб юридичні рішення були швидкими, креативними та аргументованими, а юристи мають бути готові надавати альтернативні пропозиції та оптимізувати витрати бізнесу.
Все це змінює спосіб управління проектами. Вони повинні бути маркетингово-привабливими, бізнес-вмотивованими, іноді несподіваними та з поглядом у майбутнє. Традиційне управління та інертність стали найлютішими ворогами розвитку компанії на юридичному ринку. Сьогодні важливо, щоб один фахівець міг замінити одразу кількох, а не всі потроху «вели» клієнта.
Водночас юрфірми почали легше ставитися до того, що будь-якої миті з’явиться потреба запровадити нову практику та запросити на роботу нових фахівців. Ще 3-4 роки тому про практику Forensic (фінансові розслідування) знали лише партнери мультинаціональних юридичних компаній, а рік тому в Україні вже було з півдесятка фірм, які на цьому спеціалізуються. До кінця 2018 р. цей напрямок опанують вже кілька десятків компаній. Зокрема, це пов’язано з активністю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та банкрутством деяких банків. Однак це нова тенденція на ринку, яка вже чітко прослідковується.
#5
Звичайно, не можна забувати про технології. Як відомо, соціальні мережі та інтернет стали «must-have»- атрибутом юридичного бізнесу. Якщо тебе немає у мережах, це означає, що тебе немає ніде. До того ж онлайн-маркетинг надає додаткові можливості для розвитку бізнесу, комунікацій та отримання фідбеку від клієнтів, партнерів, однодумців і конкурентів. Зараз вже не викликає подиву той факт, що юристу потрібно бути лідером думок, коротко викладати інформацію про свої переваги та грати на боці клієнта. Звісно, іноді хтось втрачає пильність і перетворюється в «юридичного блогера», шкодячи іміджу своєї фірми, але це вже нюанси. Натомість соцмережі та месенджери вже давно перестали бути лише майданчиком для спілкування юристів. Розвиток різноманітних IT-технологій підкинув юристам як «головний біль», так і нові можливості. Цей аспект необхідно розглянути докладніше.
По-перше, вже ні для кого не секрет, що до кінця 2020 р. банківська галузь збільшить вартість бізнесу на 1 млрд доларів завдяки впровадженню криптовалют на базі блокчейну. За останній рік загальний світовий обіг криптовалют досяг 155 млрд доларів. Як тільки банки почнуть застосовувати нові фінансові технології, юридичний ринок виросте ще більше. Аналітики рекомендують вже сьогодні починати роботу над тим, як будуть реформуватися платіжні системи, змінюватися підхід до збору податків і встановлення цін на товари та послуги, яким чином все це буде прописуватися у договорах тощо.
По-друге, за аналогією з Фінтех (Fintech), все більше і більше розширюється сектор створення, тестування та впровадження в комерційну практику юридичних продуктів з використанням IT-технологій, який отримав назву Юртех (Legaltech або Lawtech). Основні характеристики цього нового напрямку юриспруденції:
- надання клієнтам можливості в режимі віддаленого доступу, цілодобово, з будь-якого куточку світу спілкуватися зі своїми юристами, замовляти та отримувати необхідні послуги, оплачувати їх з використанням різних форм електронних платежів, створення інтернет-порталів надання юридичних послуг;
- переведення максимально можливого обсягу документообігу в електронну форму з одночасним забезпеченням захисту листування і баз даних від незаконного вторгнення, втрати, псування файлів, вкидання фальшивих (фейкових) документів;
- підтримка електронної взаємодії з усіма судовими установами, адміністративними органами, органами управління та органами вирішення конфліктів професійних організацій, з омбудсменами, а також з органами Євросоюзу в міру впровадження в усіх цих установах та органах електронних систем надання державних послуг і взаємодії з суспільством;
- оснащення юридичних практик спеціалізованими юридичними пошуковими роботами та чат-ботами (у разі можливості не лише з текстовими підказками, але й з голосовими, а якщо дозволяють кошти, бажано, власної унікальної розробки, що повинно підкреслити статус фірми);
- застосування програмних методів аналізу електронних файлів юридичних документів (predictive coding) з метою належної участі у процедурах розкриття інформації (discovery, disclosure) у зв'язку з судовим представництвом, а також у процесі захисту інтересів клієнтів в адміністративних органах, насамперед, в органах антимонопольних розслідувань та органах контролю за поведінкою на фінансових ринках, в яких традиційно розкриття інформації пов'язане з обробкою великої кількості електронних документів;
- самостійне або у партнерстві з іншими юридичними практиками створення IT-інтеграторів для зведення в одну точку юридичних IT-стартапів, інвесторів і споживачів нових програмних продуктів, створення та підтримка сталого функціонування відкритих IT-майданчиків.
Звичайно, в цьому списку перелічені не всі можливі напрямки впровадження та розвитку IT-технологій в юридичному бізнесі, але майже всі вони вже реалізовані в Україні як у державному секторі (запровадження подання електронних доказів у процесуальних кодексах), так і в приватному (не будемо вдаватися до прямої реклами, але низка нових продуктів Ліга:Закон є цьому підтвердженням).
Однак цікаво, що остання тенденція є трендом не лише 2018 р. Напевно, це тренд найближчих десятиліть, адже інформація про нові ідеї та пропозиції щодо віртуалізації юридичного бізнесу, про нові програмні розробки та IT-методи надання юридичних послуг з'являються якщо не щодня, то принаймні кілька разів у квартал. Погодьтеся, це вже система. Великі гравці світового юридичного бізнесу це вже визнали.
Наприклад, нещодавно такий програмний продукт у галузі due diligence, контрактного консультування, складання договорів та супроводження угод як Kira Systems впровадила у свою практику M&A одна з найбільших світових юридичних фірм Clifford Chance, що служить відмінною рекламою цього продукту. До речі, після Clifford Chance права на використання Kira придбали транснаціональні практики Freshfields Bruckhaus Deringer і DLA Piper, таким чином подавши чіткий сигнал усьому ринку, що у сфері контрактного консультування цей продукт є найкращим. Однак шкода, що наразі програмний продукт від Kira Systems має лише англомовну версію, тож для більшості українських юрфірм він ще непридатний.
З-поміж серії юридичних роботів-порадників і консультантів, про яких говорять у світі, слід відзначити юридичний чат-бот соціальної небайдужості LawBot, розроблений групою студентів Кембриджу. Він надає безкоштовні юридичні поради та консультації особам, які постраждали від злочинних діянь: куди звертатися, які документи подати, як фіксувати тілесні ушкодження або втрату майна, як поводитися в поліції, де знаходиться найближче до потерпілого відділення поліції та пункт надання медичної допомоги. Загалом, чат-бот здатний консультувати з 26 різних ситуацій, які мають ознаки кримінальних діянь (зокрема, у випадках крадіжки майна, домашнього або вуличного насильства, сексуальних домагань тощо). Цього цілком достатньо, щоб забезпечити громадян первинною юридичною допомогою.
Юристи багатьох фірм спочатку скептично ставилися до такого роду «помічників», але згодом дійшли згоди в тому питанні, що так чи інакше, але це додатковий канал пошуку клієнтів. В результаті український бот-юрист PatentBot вже успішно зареєстрував першу торговельну марку в Україні, а одна з юрфірм навіть оголосила про запуск SudoBot, який спеціалізується на розлученнях. Тобто цей тренд в Україні набирає все більших обертів.
Однак, як вже зазначалося вище, головний тренд юрбізу – не сидіти на місці. Тож коротко проаналізуємо, які тенденції у просуванні юридичних послуг найближчим часом будуть актуальними у світі. До речі, відповідне дослідження кілька місяців тому провели в США Legal Marketing Association та Bloomberg Law. Основні висновки дослідження:
- Інвестиції в юридичний маркетинг зростуть. Важливою новиною для маркетологів стало висловлювання 41% юристів про те, що за останні 2 роки збільшення кількості маркетингового персоналу стало найбільш ефективною інвестицією. 63% респондентів готові надалі збільшувати чисельність маркетингового персоналу і маркетингові бюджети.
- Маркетологи більш активно беруть участь у бізнес-плануванні юридичних компаній, а юристи все більше до цього звикають. Лише 2 роки тому маркетологи приділяли більше уваги аналізу діяльності конкурентів, а сьогодні вони вивчають потреби клієнтів.
- Конкуренція посилюється. Адвокати та партнери юридичних фірм відзначають, що у 2018 р. припинилося збільшення доходів. Тому потрібно пропонувати або абсолютно нові практики, або знаходити нові зв’язки права та технологій.
- Позбавлення від «сміттєвих» процесів. Найближчими роками успішно розвиватимуться лише ті юридичні компанії, які зможуть максимально скоротити або віддати на аутсорсинг типові та рутинні процеси й угоди, а юристам залишити тільки ті, що вимагають спеціальної кваліфікації та високого рівня знань у конкретній сфері.
Наостанок варто згадати про внутрішньодержавні тенденції, які впливають на розвиток юридичного бізнесу. З об’єднаної практики юридичної компанії «Colares» та адвокатського об’єднання «Colares» я можу відзначити певні зміни на ринку в 2018 р. Зокрема, в нашій Правовій групі зберігається традиційно високий попит на корпоративне право та корпоративні послуги, due diligence, судовий супровід. Спостерігається певне зростання зацікавленості клієнтів у послугах юристів, які спеціалізуються на ринку капіталів, інтелектуальної власності, податкових та антимонопольних суперечок. Звичайно, ще однією остаточно вкоріненою в цьому році тенденцією став підвищений інтерес всіх учасників ринку до кримінально-правового захисту. Тут вже важко сказати, чи НАБУ та Генпрокуратура стали краще працювати, чи просто цю тенденцію зумовила складна економічна та політична ситуація в країні.
Підсумовуючи, сформую ТОП-5 трендів сучасного юридичного бізнесу в Україні:
- нарощування м’язів Legaltech;
- перерозподіл традиційного управління юрфірмою в бік маркетинг-орієнтованого;
- поява нових практик з одночасним посиленням ролі конфліктних практик;
- запит на участь юристів у процесах лобізму та медіації;
- повсякденна готовність до інновацій.