Забезпечення надання якісної правової допомоги є можливим лише за умови, якщо правову допомогу надаватимуть фахівці з високим рівнем правничих знань та вмінь. Якість юридичної освіти також має визначальне значення для усієї правової сфери, де надаються юридичні послуги, забезпечується безпека і правопорядок та здійснюється правосуддя.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
04.10.2019 р. Верховна Рада України затвердила Програму діяльності Кабінету Міністрів України, в якій визначаються перспективи розвитку країни на наступних 5 років. Однією з пріоритетних цілей для Міністерства юстиції України визначено, що людина, яка опинилася у скрутній життєвій ситуації, отримає від держави юридичний захист (ціль 12.4). Одним з індикаторів досягнення цієї цілі встановлено, що не менше ніж 75% клієнтів задоволені якістю отриманої правової допомоги. Окремою ціллю також визначено, що випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці (ціль 1.4.).
Свідченням надзвичайної важливості реформи юридичної освіти в сьогоднішніх умовах є створення робочої групи з питань розвитку юридичної освіти у складі Комісії з правової реформи при Президентові України, що затверджена Указом Президента України у липні цього року.
Реформа юридичної освіти проводиться Міністерством освіти і науки та Міністерством юстиції, оскільки ціла низка нормативно-правових актів визначає їх відповідальними за впровадження окремих складових реформи юридичної освіти. У структурі Міністерств за формування державної політики у сфері юридичної освіти відповідають Директорати — Директорат вищої освіти та освіти дорослих МОН, а також Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін'юсту.
За останні роки завдяки спільним діям обох міністерств, за активного сприяння міжнародних партнерських організацій, професійних правничих спільнот, вдалося суттєво просунутися в цьому напрямку, зокрема в питаннях концептуального нормотворення, вдосконалення відбору на навчання у правничі школи, оптимізації державного замовлення на підготовку фахівців з юридичною освітою, рекомендацій щодо покращення змісту освітніх програм тощо.
Звісно, залишається низка невирішених питань. Це свідчить про необхідність продовження реформи, досягнення цілей, які вона встановлює, прийняття необхідних ключових документів та запровадження міжнародних стандартів підготовки майбутніх фахівців з права.
Стан юридичної освіти
Про кількість
За результатами дослідження, проведеного Міністерством юстиції, підготовку бакалаврів з права станом на 01.01.2019 р. здійснювали 193 заклади вищої освіти, молодших спеціалістів — 128, спеціалістів — 87, магістрів — 120. У 2019 р. розпочався набір на молодших бакалаврів. Загальна кількість здобувачів вищої юридичної освіти — більше ніж 100 тис. осіб. У 2018 р. заклади вищої освіти випустили понад 12 тис. магістрів права.
Про якість підготовки
У 2018 р. не подолали поріг «склав/не склав» під час вступу на правничу магістратуру майже 34% випускників, які отримали диплом бакалавра. У 2019 р. — майже 55%. Згідно з результатами дослідження Міністерства юстиції України та міжнародних організацій, юридичний професійний ринок переважно не задоволений рівнем знань та вмінь випускників правничих шкіл.
Ключові напрямки реформи
Доступ до вищої юридичної освіти та контроль за результатами навчання. ЄФВВ та ЄДКІ
Якість вищої освіти залежить від якості контингенту та ефективності системи контролю результатів навчання. У 2019 р. за ініціативою Міністерства юстиції вдалося встановити конкурсний бал на рівні 130 для вступу на бакалаврат з права. Це один з інструментів, який надав можливість вплинути на підвищення якості контингенту студентів на бакалаврському рівні. Також поступово мають посилюватися вимоги до вступників у магістратуру з права, вдосконалюватися процедура проведення Єдиного фахового вступного випробування та Єдиного вступного іспиту з іноземних мов.
Ключовим інструментом здійснення зовнішнього контролю має стати Єдиний державний кваліфікаційний іспит, механізм проведення якого повинен бути розроблений найближчим часом. Відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання атестації осіб, які здобувають ступінь магістра, у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту», відповідальними за організацію цього іспиту є Міністерство освіти та науки, а також Міністерство юстиції.
Ми вже писали про необхідність посилення вимог до вступників на бакалаврат з права, про необхідність встановлення обґрунтованих порогових балів для вступу на магістратуру з права та про необхідність запровадження ЄДКІ.
Перегляд концепції державного замовлення на підготовку правників та загальна реформа системи фінансування вищої освіти
Зміна системи фінансування вищої освіти загалом та юридичної освіти зокрема є одним з найскладніших питань і викликів. Проблему підтверджують дослідження та аналітичні звіти, підготовлені Інститутом вищої освіти НАПН України, аналітичним центром «CEDOS» та іншими інституціями.
Уряд взяв на себе зобов'язання вирішити цю проблему вже найближчим часом. Основні завдання:
- забезпечити механізм отримання публічних коштів тими провайдерами вищої освіти, які мають кращі результати освітньої та наукової діяльності, створюють кращі життєві перспективи для майбутніх випускників;
- заклади вищої освіти мають отримати реальну фінансову автономію;
- за 5 років не менше ніж 70% державних закладів вищої освіти вийдуть зі статусу бюджетної установи;
- зміна системи фінансування вищої освіти забезпечить конкурентний рівень оплати праці та постійний професійний розвиток науково-педагогічних працівників у закладах вищої освіти.
Ці завдання планується досягти шляхом розробки та внесення до Парламенту низки законопроєктів, які мають переформатувати систему фінансування. Обсяг визначатиметься на основі показників якості, серед яких буде працевлаштування випускників, місце університету в рейтингах, активність у міжнародній діяльності. Окрім того, вочевидь, має бути переглянута система оплати праці науково-педагогічних працівників.
Вірогідно, що реформа фінансування вищої освіти передбачатиме також перегляд системи державного замовлення. Обсяги державного замовлення на підготовку фахівців за спеціальністю «Право» за останні роки залишаються необґрунтовано високими. Зокрема, у 2019 р. затверджений обсяг держзамовлення (прийом) на підготовку бакалаврів права становив 3286 місць, з яких МОН — 1700, МВС — 1150, СБУ — 45, Міноборони — 115, Мінфін — 276. Для порівняння, у 2018 р. загальна кількість місць державного замовлення на прийом бакалаврів з права становила 3290 місць, з яких МОН — 1700, МВС — 1245, СБУ — 43, Міноборони — 42, Мінфін — 250, Мінкультури — 10.
Загальний затверджений обсяг на підготовку магістрів з права у 2019 р. — 2084 місця, з яких МОН — 1750, МВС — 117, СБУ — 69, Міноборони — 31, Мінфін — 117. У 2018 р. загальна кількість місць на прийом у магістратуру становила 2342 місця, з яких МОН — 2030, МВС — 125, СБУ — 22, Міноборони — 21, Мінфін — 116, Мінкультури — 8, Мін'юст — 20. Враховуючи зазначене, залишається відкритим питання обґрунтування обсягів державного замовлення для підготовки юристів за спеціальностями 081 «Право» загалом та для закладів зі специфічними умовами навчання зокрема.
Чимало рішень у сфері державного замовлення для підготовки правників вже було прийнято і впроваджено раніше. Зокрема, за ініціативою Міністерства юстиції у 2018 р. вдалося відмовитися від державного замовлення на прийом вступників на заочну форму за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право», у 2019 р. також від державного замовлення (прийом) на молодшого спеціаліста та молодшого бакалавра.
Вища юридична освіта і кваліфікаційні вимоги до посад
Однією з проблем, яку також потрібно буде вирішувати — наведення порядку у кваліфікаційних вимогах до посад, де вимагається наявність вищої юридичної освіти. Вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти для кожної конкретної посади визначаються по‑різному, без єдиних правил і часто не відповідають положенням ЗУ «Про вищу освіту».
Для прикладу, державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство; помічником адвоката може бути особа, яка має повну вищу юридичну освіту; приватним виконавцем може бути громадянин, який має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня тощо. В цьому контексті необхідно продовжувати системну роботу з приведення у відповідність до ЗУ «Про вищу освіту» положень інших нормативно-правових актів, які закріплюють кваліфікаційні вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти.
Стратегічне планування
Нарешті має бути прийнята Концепція розвитку юридичної освіти, яка була розроблена, пройшла кілька етапів громадських обговорень, але так і не була затверджена Урядом. Проєкт Концепції закріплює системні підходи до реформування юридичної освіти та передбачає розробку конкретного Плану дій впровадження необхідних змін.
Викладені у проєкті Концепції підходи до побудови системи підготовки правників, механізму ліцензування та акредитації, механізму фінансування, вимог до змісту освітніх програм та практичної підготовки повинні забезпечити підвищення якості юридичної освіти у середньостроковій перспективі. Більш детально по те, чому потрібно прийняти Концепцію юридичної освіти, ми писали раніше.
Що в результаті?
Продовження реформи юридичної освіти — це одне з основних завдань, без вирішення якого забезпечити якість надання юридичної допомоги буде надзвичайно складно. Прийняття Концепції розвитку юридичної освіти та конкретного Плану дій з її реалізації, забезпечення організації Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, напрацювання ефективного механізму відбору на навчання, забезпечення ефективних механізмів акредитації освітніх програм, оптимізація кваліфікаційних вимог щодо наявності вищої юридичної освіти та реформування системи фінансування вищої юридичної освіти — це першочергові завдання, необхідні для якісної реформи юридичної освіти.