«Коли говорять - договір дорожче грошей, то мають на увазі інфляцію»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Дон Амінадо (1888-1952),
поет-сатирик, мемуарист, адвокат
В попередній статті ми надавали рекомендації для Покупця при укладенні договорів поставки.
В цій статті розглянемо питання укладення та виконання договору поставки з боку Постачальника. Крім того, наведемо цікаву практику Верховного Суду з проблемних питань при укладенні договорів поставки.
Перед укладенням договору поставки Постачальнику обов’язково потрібно перевірити свого контрагента. Які критерії використовувати для перевірки, та яким чином здійснювати перевірку контрагента можна прочитати за цим посиланням.
При укладенні договорів поставки дуже поширеним є застосування специфікацій до договору, в яких зазначається найменування, кількість, ціна товару. Постачальнику слід звернути увагу, що якщо договором передбачена поставка товару за специфікацією то потрібно оформлювати специфікації на поставку кожної партії товару. Виникають випадки, коли товар поставляють за видатковою накладною забуваючи укласти специфікацію до договору і не посилаючись у накладній на реквізити договору. Все це може привести до відмови в стягненні з Покупця пені та штрафів за несвоєчасну оплату по договору, оскільки суд, може прийти до висновку, що поставка товару по накладній є окремим, іншим правочином. Яскравим прикладом з цього питання є Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 904/2158/18 ( номер в ЄДРСР 80591434).
Дуже уважним слід бути при визначенні допустимих відхилень від кількості товару що постачається, а саме необхідно вибір обсягу поставки залишати за Постачальником, тобто умову потрібно викласти наступним чином: «Кількість Товару становить 1000,0 метричних тонн (надалі МТ) +/-5% на вибір Постачальника». Якщо вибір кількості залишити за Покупцем, можна не врахувати відхилення і поставити товар не в повному обсязі і наразитись на штрафні санкції. Існує цікава Постанова Верховного Суду від 10 квітня 2018 року по справі № 916/804/17 ( номер в ЄДРСР 73441646) щодо спору, в якій Позивач не врахував, що кількість товару з урахуванням відхилень визначає Відповідач (Покупець), що привело до відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за поставлений товар, і до задоволення зустрічного позову Відповідача по сплаті штрафних санкцій Позивачем по договору.
Постачальнику бажано укладати договір на умовах 100% передоплати за товар, оскільки це мінімізує ризики неотримання коштів по договору. Також в договорі, чітко повинен бути вказаний строк оплати товару, який повинен бути прив’язаний до певної події, яку можна підтвердити документально, наприклад: «Порядок оплати – передоплата 100% вартості Товару, що постачається, на підставі рахунку-фактури Постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів після направлення Постачальником рахунку-фактури». Особливу увагу при такому формулюванні договору потрібно звернути на направлення рахунку-фактури, який потрібно направити або рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення, або електронною поштою на адресу Покупця, якщо це передбачено договором. Це в подальшому допоможе довести початок перебігу строку на оплату.
Доцільно в договорах поставки прив’язувати ціну на товар у гривні до курсу долара США і передбачати зміну ціни та вартості товару якщо на момент оплати товару курс гривні змінився більше, ніж на 1 % в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації. Існуюча судова практика припускає таку можливість. Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного в Постанові Верховного Суду від 21.01.2019 року по справі № 925/2028/15 (номер в ЄДРСР 79349565) « …за своєю правовою природою визначення ціни товару в еквіваленті до іноземної валюти, що коригується станом на момент здійснення оплати товару, є способом забезпечення майнового права та інтересу кредитора отримати погоджену вартість майна незважаючи на інфляційні процеси національної валюти».
Дуже уважно потрібно ставитися до застосування в договорах Поставки Товару термінів Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів, підготовлених Міжнародною торговою палатою (далі – Правила Інкотермс).
Найбільш вигідним для Постачальника є умови EXW оскільки вони покладають найменші обов’язки на Постачальника, а найменш вигідним DDP. Орієнтування лише на загальні відомості про умови Правил Інкотермс при укладенні договору без їх ретельного вивчення є неприпустимим. Кожна окрема умова, містить приблизно десять пунктів вимог до Постачальника і Покупця щодо переходу ризиків, повідомлень Покупцю/Постачальнику, розподілу витрат, перевірки, упаковки, маркування товару, і таке інше. Всі ці умови потрібно уважно вивчати і виконувати, щоб не наразитись на штрафні санкції за невиконання умов договору.
Наприклад, найпоширенішою помилкою при виконанні умов EXW Правил Інкотермс-2010 з боку Постачальника є те, що Постачальник не надсилає Покупцю у відповідності до вимог пункту А.7 умови поставки ЕХW Правил Інкотермс-2010 достатнє повідомлення (щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього), необхідне Покупцю для прийняття товару. Зазвичай Постачальник укладає договір з Покупцем в якому вказують місце поставки і чекає коли Покупець сам з’явиться за товаром до нього.
Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного в Постанові Верховного суду від 05 березня 2019 року по справі № 923/123/18 ( номер в ЄДРСР 80268766) «…постачальник зобов'язаний був повідомити покупця про готовність зерна до відвантаження покупцю на базисі поставки із зазначенням точної кількості зерна, адреси та найменування складу, як місця, в якому здійснюється передача зерна у власність покупцю…». Недотримання Постачальником цієї вимоги спричинило направлення справи про стягнення 1,3 мільйона гривень штрафних санкцій з Постачальника на новий розгляд, хоча поведінка Покупця стала однією з причин того, що Постачальник не зміг поставити Товар.
При прийманні товару за кількістю та якістю потрібно використовувати
Інструкцію № П-6, затверджену постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.65 р та Інструкцію № П-7, затверджену постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 р, відповідно. В разі надіслання Покупцем претензія за кількістю та якістю Постачальнику потрібно звернути увагу щодо:
- дотримання Покупцем строків приймання товару по кількості ( п. 9 П-6) та якості (п. 6 П-7);
- дотримання Покупцем строків повідомлення Постачальника про невідповідність товару по кількості (п. 17 «а» П-6) та якості (п. 18 П-7);
- дотримання Покупцем порядку складання Акту про невідповідність товару за кількістю (п. 18 П-6) та якістю (п. 20 П-7) без участі Постачальника, та інші вимоги інструкцій.
Варто звернути увагу, що Інструкції П-6, П-7 застосовуються при прийманні товару навіть в разі укладення договору шляхом обміну замовленнями, рахунками, накладними через електронну пошту та мессенджери (Viber, Telegram і таке інше). Цікавим з цього питання є Постанова Верховного Суду від 27 листопада 2018 року по справі № 924/242/18 (номер в ЄДРСР 78182019). Крім того, в цій Постанові Верховного Суду Покупцю було відмовлено в розірванні договору та стягненні вартості товару неналежної якості на підставі порушення вимог Інструкції П-7.
Також в договорі потрібно передбачати умови щодо звільнення Постачальника від відповідальності за невиконання зобов’язання в зв’язку з форс-мажорними обставинами. Особливу увагу слід звернути на порядок підтвердження форс-мажорних обставин. Зазвичай в договорах передбачають, що форс-мажорні обставини підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, який надається протягом 10-15 календарних днів з дати настання обставин. Однак не завжди є змога у вказаний строк отримати сертифікат від ТПП України. Схожа ситуація відображена в Постанові Верховного Суду від 15 червня 2018 року по справі № 915/531/17 (номер в ЄДРСР 75218339). В цій справі Постачальник довів наявність форс-мажорних обставин і уникнув стягнення штрафних санкцій за не поставку товару, однак отримав він сертифікат ТПП тільки через тривалий час і першу інстанцію програв. Тому доцільно в договорі не вказувати конкретного строку надання доказу форс-мажорних обставин, а вказати, що:
«… Сторона для якої склалися форс-мажорні обставини, зобов’язана негайно, не пізніше 5-ти календарних днів з дати настання обставин повідомити про це іншу Сторону, протягом 10-ти календарних днів з дати настання обставин звернутися до Торгово-промислової палати України за отриманням сертифікату про наявність обставин, протягом 5-ти календарних днів з дати отримання сертифікату Торгово-промислової палати України надати його іншій стороні, на підтвердження форс-мажорних обставин за договором».