07 липня 2021, 11:08

Про практичну площину скасування ВЕЗ «Крим» – Постійний представник Президента в АР Крим Антон Кориневич

Ірина Назарчук
Ірина Назарчук журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Проголосувавши 01.07.2021 р. за проєкт закону № 5502-д про скасування встановленої ще у серпні 2014 р. вільної економічної зони «Крим» («фейкової», «віртуальної», «дискримінаційної», як неодноразово наголошували переселенці з Криму, громадські активісти, представники Меджлісу кримськотатарського народу та правозахисних організацій – ред.), Верховна Рада встановила також «особливості економічних відносин на тимчасово окупованій території, враховуючи обмеження, спричинені окупацією». Що для кримчан з тимчасово окупованої території півострову означає практична площина скасування ВЕЗ «Крим»? Прокоментувати цей аспект «Юридична Газета» попросила Постійного представника Президента України в АР Крим Антона Кориневича.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


– Які саме норми у старому законі «Про ВЕЗ «Крим» були дискримінаційними?

– По-перше, це податкові та митні обмеження для жителів ТОТ АР Крим та м. Севастополя, пов’язані з їх прирівнюванням до нерезидентів, згідно із Законом «Про ВЕЗ «Крим», а також штучно створені нерівні умови у порівнянні з іншими громадянами України.

Наприклад, доходи з джерелом походження з іншої території України від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого або рухомого майна в результаті прийняття у спадщину чи дарунок коштів, майна тощо, одержані жителем ТОТ АР Крим та м. Севастополя, згідно з чинним Законом «Про ВЕЗ «Крим», оподатковуються за завищеною ставкою як для нерезидентів.

До початку 2020 р. жителі ТОТ АР Крим не могли повноцінно користуватися фінансовими послугами та обслуговуватися в українських банках. Національний банк України встановив такі обмеження ще у 2014 р., керуючись саме Законом «Про ВЕЗ «Крим».

Понад рік тому ситуацію з отриманням фінансових послуг у банківських установах за участю Представництва Президента в АРК Крим вдалося вирішити. Однак після скасування ВЕЗ «Крим» безапеляційно будуть зняті всі питання з обмеженнями в обслуговуванні жителів ТОТ АР Крим в українських фінансових установах.

По-друге, це обмеження переміщення власних речей під час перетину КПВВ на адміністративній межі для жителів ТОТ АР Крим, наприклад, які були змушені залишити тимчасово окупований Кримський півострів та оселитися на підконтрольній Уряду території України. Сумнозвісна постанова № 1035, яка обмежувала, зокрема, переміщення через КПВВ власних речей, була прийнята на підставі саме Закону «Про ВЕЗ «Крим». Наразі митники, які знаходяться на КПВВ, застосовують перелік дозволених для перевезення речей, визначений Митним кодексом України для перетину державного кордону.

Законом про скасування ВЕЗ «Крим» передбачається, що для тих, хто в’їжджає (чи виїжджає з Криму), Міністерство реінтеграції встановить перелік заборонених для провезення речей замість переліку дозволених.

Замість митників, які зараз знаходяться на КПВВ, згідно із Законом, прийнятим 01.07.2021 р. Верховною Радою, контроль в’їзду/виїзду з метою виявлення, запобігання переміщенню товарів на ТОТ (та з такої території) проводитимуть уповноважені службові особи Державної фіскальної служби України.

– Старий закон про вільну економічну зону «Крим» створював парадоксальний момент: коли де-факто торгівлі з Кримом вже не було, де-юре деякі компанії використовували ліцензії, видані для роботи на тимчасово окупованій території. Тобто працювали в Криму в обхід санкцій. Як тепер буде з виданими ліцензіями?

– Якщо взяти пояснювальну записку до прийнятого Верховною Радою України у 2014 р. Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», на думку авторів закону, він спрямовувався на «збільшення капіталізації та збереження дохідності юридичних осіб, евакуйованих з тимчасово окупованої території, а також для підтримки рівня життя громадян, добровільно або примусово евакуйованих з тимчасово окупованої території». Тобто тоді законопроєкт був спрямований передусім на розв’язання питань евакуації фізичних та юридичних осіб з ТОТ АР Крим та м. Севастополя.

Прийнятий 01.07.2021 р. Верховною Радою України Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визначатиме, що регуляторне законодавство на тимчасово окупованій території не застосовується. Це означає, що ліцензії та спецдозволи, видані до початку окупації, визнаються недійсними та не можуть бути продовжені без перереєстрації, а на товари, що вироблені на тимчасово окупованій території, не можуть бути видані акцизні марки та сертифікати товарів українського походження.

– З метою залучення інвестицій Російська Федерація заснувала на півострові свою власну вільну економічну зону. Вона існує на практиці чи все-таки на папері?

– Російська Федерація дійсно створила на тимчасово окупованій території Кримського півострова так звану «вільну економічну зону», однак варто враховувати, що нею може скористатися дуже обмежене коло осіб.

По-перше, участь у відповідній програмі можуть брати лише новоутворені суб’єкти господарювання. По-друге, мінімальна сума інвестиційного проєкту для участі складає 3 млн рублів (близько 40 тис. доларів США). Більшість наших громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, не мають можливості для участі. Відповідний проєкт розрахований, насамперед, на громадян Російської Федерації, які мають відповідні кошти та яким під запропоновані бізнес-проєкти незаконно виділяють кримські землі.

Тому говорити про так звану «вільну економічну зону» від окупантів не доводиться. Це переважно спосіб розпродати Крим росіянам і при цьому змінювати демографічний склад населення.

Окупаційна влада намагається зробити окупований Кримський півострів інвестиційно привабливим, оскільки тимчасово окуповані території більше ніж на дві третини дотуються з Федерального бюджету РФ. Однак санкційна політика міжнародного співтовариства робить інвестування у Крим та ведення там бізнесу іноземними великими компаніями вкрай ризикованим рішенням.

Тому з 2017 р. місцева окупаційна «влада» півострову просить окупаційний парламент внести у федеральне законодавство зміни шляхом введення особливих адміністративних районів в АРК та м. Севастополі, головною «перевагою» якого стане конфіденційність інвесторів з інших регіонів як спосіб захисту від західних санкцій.

– Ви неодноразово наголошували, що ліквідацію вільної економічної зони «Крим» передбачає Стратегія деокупації півострова. ВЕЗ ліквідовано – відповідні зміни набудуть чинності через три місяці від дня опублікування. Яких ще змін до нормативних актів потребує стратегія деокупації Кримського півострова?

– По-перше, підлягає правовому врегулюванню процес перехідного правосуддя. По-друге, необхідним є прийняття законопроєкту «Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України».

Також стратегія деокупації передбачає загальне вдосконалення законодавства про правовий режим на ТОТ АР Крим та м. Севастополі. Наразі деякі законопроєкти вже зареєстровані у Верховній Раді України. Наприклад, проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження адміністративної процедури державної реєстрації фактів народження та смерті, які відбулися на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (№ 3713), та інші.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати