22 січня 2021, 12:08

Повістки та копії судових рішень: проблеми з відправленням судової кореспонденції

Ольга Драчевська
Ольга Драчевська «Інколанс, ЮК» засновник, адвокат, радник з юридичних питань першого віце-президента ТПП України, член ЄБА України, член КТПП та ТПП України

Проблеми з відправленням судової кореспонденції через Національного оператора поштового зв'язку (далі — Укрпошта) виникають вже не перший рік. Будемо відверті: Укрпошта фактично не справляється зі своїми обов’язками. Це призводить до того, що громадяни скаржаться на суддів, немов би ті розглядають справи без повідомлення сторін, що є порушенням права громадян на доступ до правосуддя. Разом з тим, з початку 2020 р. Укрпошта підняла тарифи на пересилку повісток та копій судових рішень. Це також завдало проблем судам, які мають обмеженні бюджети та дефіцит коштів на додаткові витрати. Через це у судах збираються цілі мішки невідправлених конвертів, а отже, сторони належно не повідомляються, і суди вимушені переносити розгляд справ на більш пізній час.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


У зв’язку з ситуацією, що склалася, у парламенті був зареєстрований законопроект №4360, який дозволить судам направляти повістки та копії судових рішень через електронні скриньки. Таким чином законодавець пропонує внести відповідні інноваційні зміни до КАСУ, ГПКУ та ЦПКУ.

Згідно з текстом законопроекту №4360, для здійснення виклику до суду чи надсилання копії судового рішення суд зможе використовувати контактні дані — номер мобільного телефона та адресу електронної пошти, зазначені в позовній заяві або апеляційній скарзі. Якщо ж Верховна Рада проголосує за законопроект у чинній редакції, то судовий виклик, повістка, судове рішення будуть вважатися належним чином відправленими і врученими за наявності електронного підтвердження про дату і час їх відправлення або електронного підтвердження про отримання тексту відповідальною особою установи. Крім того, копія судового рішення, спрямованого на електронну адресу, вказану в заявах, буде вважатися врученою належним чином.

Документ передбачає, що учасник судового процесу, до якого судове рішення було направлено на електронну пошту, має негайно підтвердити суду його отримання (по електронній скриньці або телефону). Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи.

У законопроекті також визначено, що якщо протягом наступного дня з дня направлення такого рішення суд не отримав підтвердження від учасника судового процесу, секретар судового засідання складає про це довідку. Отже, судове рішення вважатиметься врученим з моменту складання секретарем вищезазначеної довідки.

Цей механізм підтвердження викликає ряд запитань. Наприклад: що означає «негайно підтвердити»? А якщо у одержувача відсутній або обмежений доступ до мережі Інтернет, як буде проходити запис та зберігання телефонного підтвердження? Чи не спонукатиме це недобросовісних громадян до нових форм махінацій з електронними скриньками та підробки відповідних повідомлень? Вважаю, всі ці нюанси слід прописувати та вирішувати комплексно зараз, поки документ ще не прийнятий. При всіх позитивних моментах запропонованих змін дуже важливо не допустити, щоб новий механізм став ще більшим тягарем для судів.

Цікавим також є коментар Восьмого апеляційного адміністративного суду (далі — Восьмий ААС) щодо законопроекту №4360 від 11.12.2020 р. Восьмий ААС поділяє рішення суддівської спільноти щодо необхідності спрощення комунікації з учасниками судових процесів, удосконалення доступу до правосуддя шляхом застосування переваг електронного урядування, проте вважає за доцільне ґрунтовно підійти до внесення змін до КАС України з тим, щоб забезпечити оперативний, швидкий та якісний розвиток електронного судочинства. Для цього суд вже напрацював власні пропозиції до законопроекту №4360 саме в частині удосконалення та змін до КАС України.

До речі, що стосується копій судових рішень, то нещодавно реєстраторам та нотаріусам надали змогу перевіряти їх достовірність в онлайн-режимі. Це стало можливим завдяки запуску інформаційного обміну з Державною судовою адміністрацією України. Таким чином, держреєстратори можуть отримати повний текст судового рішення (хто є сторонами у справі, адреси тощо) при розгляді заяв в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та перевірити справжність рішення безпосередньо в Єдиному реєстрі судових рішень. Тобто тепер необов’язково направляти до відповідного суду запит для перевірки достовірності рішення, чи вступило вони в силу, чи ні.

Разом з тим, хочу звернути увагу на законопроекти №3860 і №3861, які були зареєстровані у Верховній Раді ще влітку, проте до цього часу так і не розглянуті. Проєкт №3860 також передбачає внесення змін до КАСУ, ГПКУ та ЦПКУ для забезпечення використання офіційної електронної пошти, а в документі №3861 мова йде про процедуру привласнення та використання офіційної електронної пошти. Таким чином законодавець хоче зобов’язати юросіб, ФОПів, адвокатів, арбітражних керуючих та фізосіб створити собі e-mail з метою використання для офіційного листування. У цьому випадку листи, спрямовані на офіційну електронну адресу, також будуть вважатися відправленими та офіційно врученими і не будуть вимагати додаткового документального підтвердження їх направлення.

Підсумовуючи викладене, вважаю, що запропоновані в законопроекті №4360 новели дозволять раз і назавжди вирішити проблему щодо судової кореспонденції та належного повідомлення громадян судами, але за умови, що і в сам документ, і в підзаконні акти будуть внесенні чіткі уточнення та пояснення стосовно «презумпції повідомлення». До того ж, у зв’язку з діючим на сьогоднішній день карантинними обмеженнями, зокрема запровадженим до 25.01.2021 р. «локдауном» деякі суди змінили режим роботи та обмежили доступ до приміщень судів для громадян, наприклад, як це зробили в Солом’янському районному суді Києва (розпорядження в. о. голови суду №1 від 06.01.2020 р.). Саме тому зміни, які допоможуть розвитку електронного судочинства, є вкрай необхідними. До того ж, це дозволить судам заощадити бюджетні кошти та перерозподілити їх на більш нагальні потреби. Проєкт закону №4360 з урахуванням усіх зазначених пропозицій дасть змогу скоротити строки розгляду судових справ, спростити судовий документообіг та сприятиме більш оперативному отриманню інформації учасниками судових справ.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати