Питання, як скоро Президент внесе до Верховної Ради України проект змін до Конституції, і які саме це будуть зміни, особливо щодо судової системи, не цікавить, мабуть, лише найаполітичніших представників суспільства. Водночас, незважаючи на той факт, що Європейська комісія за демократію через право (далі – Венеціанська комісія, ВК) надала свої попередні висновки щодо запропонованих змін стосовно правосуддя, слід зазначити, що остаточного варіанту, який буде спрямовано до парламенту, поки немає. Принаймні його не оприлюднюють, і вірогідніше не через бажання приховати від суспільства, а через те, що Робоча група Конституційної комісії з питань правосуддя, суміжних правових інститутів та правоохоронної діяльності (далі – Робоча група), ще перебуває у процесі і погоджує, хочеться вірити, останні пропозиції між собою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак певні напрацювання, які вірогідніше будуть вписані у новий Основний Закон, все-таки вимальовуються. Так, 3 серпня відбулося чергове засідання Робочої групи, на порядку денному якого було лише єдине питання – обговорення висновків Венеціанської комісії щодо запропонованих змін до Конституції України стосовно правосуддя. На початку заходу заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов коротко нагадав про основні зауваження ВК та ті зміни, які на думку європейських експертів, є позитивними. Так, за словами пана Філатова, ВК зазначила, що запропоновані зміни є загалом позитивними, і заслуговують на підтримку, зміни є добре прописані та їхнє прийняття стане важливим кроком на шляху до створення справді незалежної судової системи України. «Особливо це стосується скасування повноважень парламенту щодо призначення суддів, скасування п’ятирічного терміну на призначення суддів, вилучення інституту порушення присяги, реформи прокуратури і запровадження гарантії незалежності і, зокрема, скасування повноважень парламенту щодо висловлення недовіри генеральному прокурору, вилучення непрокурорських наглядових повноважень», – зазначив доповідач.
До того ж, за його словами, ВК звернула увагу на декілька позицій, які, на думку експертів, потребують доопрацювання. Перше – це повноваження Президента щодо звільнення суддів. Вітаючи церемоніальну роль Глави держави під час призначення суддів, ВК зазначила, що ця роль має надлишковий характер, і не містить відповідного змістовного навантаження. Другий момент є більш складним і стосується складу Вищої ради юстиції. «Як відомо, ВК неодноразово наголошувала на тому, що Верховна Рада України має бути вилучена з процесу формування ВРЮ для уникнення політизації останньої, оскільки Вища рада юстиції має бути незалежною і поза політичною, і не має бути об’єктом будь-якого політичного впливу. Наразі ВК з міркувань трохи іншого характеру, зокрема забезпечення балансу між різними органами державної влади в процесі формування Вищої ради юстиції, висловила думку, що Верховній раді необхідно залишити певні повноваження в тій чи іншій формі, зокрема», – зазначив пан Філатов і додав, що експерти запропонували різні варіанти, але зводяться вони до того, що Верховна Рада таким чи має брати участь у формуванні Вищої ради правосуддя (відповідно до проектних напрацювань це нова назва ВРЮ, – прим. авт.).
Звільняти суддів буде Вища рада правосуддя
Про це також йшлося під час засідання Робочої групи. Так, за результатами обговорення члени Робочої групи, погодившись із зауваженнями експертів Венеціанської комісії, ухвалили рішення внести зміни до Основного Закону, які стосуються способу формування Вищої ради юстиції, зокрема права Верховної Ради України формувати склад Вищої ради юстиції, а також повноважень Президента України щодо звільнення суддів та утворення судів. Також було погоджено збільшити кількісний склад Вищої ради правосуддя до 21 члена (раніше йшлося про 19 осіб), передбачивши, що більшість – 11 суддів – складатимуть судді, обрані самими суддями. З них: 10 обиратиме з’їзд суддів України, а Голова Верховного Суду України входитиме до складу ВРЮ за посадою. Решту – 10 членів планується порівну розподілити між такими суб’єктами, як: Президент України, Верховна Рада України, з’їзд вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ, з’їзд адвокатів України та всеукраїнська конференція прокурорів.
Хто буде ліквідовувати суди?
Досить дискусійним виявилося питання утворення та ліквідації судів. Так, поділяючи зауваження Венеціанської комісії щодо того, що повноваження утворювати та ліквідовувати суди має бути в компетенції парламенту, водночас члени Робочої групи висловили занепокоєння тим, що це може привести до політичного тиску на суддів. За словами судді Верховного Суду України Олександра Волкова, для уникнення політичного тиску слід визначити спеціального суб’єкта звернення із цього питання до парламенту, яким може стати у майбутньому Вища рада правосуддя як правонаступник Вищої ради юстиції.
На думку члена Конституційної Комісії Сергія Головатого, на рівні Конституції слід започаткувати спеціальну процедуру ухвалення рішень, які стосуються утворення чи ліквідації судів, увівши поняття «органічний закон» та такий запобіжний захід, як голосування за подібні законопроекти кваліфікованою більшістю. На переконання члена Вищої ради юстиції Вадима Беляневича, Вищу раду правосуддя у майбутньому слід було б наділити загальним правом надавати висновки щодо всіх законодавчих ініціатив, які стосуються питань судоустрою і статусу суддів. За його словами, це був би більш реалістичний захисний механізм незалежного статусу судової влади.
Зазначимо, що загалом, члени Робочої групи погодилися із необхідністю на законодавчому рівні вирішувати питання ліквідації чи створення судів. Однак Олексій Філатов, підсумовуючи результати обговорення, зазначив, що розробка запобіжних механізмів для уникнення використання як елементу впливу на судову владу повноваження парламенту утворювати та ліквідовувати суди потребує доопрацювання.
Власне, більш прозоро і чітко пропозиції щодо конкретних змін у судовій системі – проект змін до Конституції України щодо правосуддя з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії були представлені того дня – 3 серпня після засідання Робочої групи на брифінгу, участь в якому взяли чотири члени Конституційної комісії: заступник Глави Адміністрації Президента України, голова Робочої групи з питань правосуддя і суміжних правових інститутів Олексій Філатов, член Конституційної комісії та робочої групи з питань реформи правосуддя Сергій Головатий, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук та заступник Генерального прокурора України Віталій Касько.
Суддівський імунітет звузять
Так, Олексій Філатов прогнозує, що зміни до Конституції України щодо судової реформи можуть бути прийняті вже восени поточного року, якщо Верховна Рада продовжить роботу в серпні. На його думку, одними із найважливіших змін, крім зазначених вище, є звуження імунітету суддів. Так, за його словами, діятиме так званий функціональний імунітет, тобто коли недоторканність суддів буде поширюватися на їхню професійну діяльність, і не буде стосуватися загальних моментів. «Цей імунітет не буде поширюватися на вчинення злочину, наприклад, прийняття завідомо неправосудного рішення. Однак це необхідно буде належно довести це у межах кримінального провадження. Тобто чи справді суддя вчинив злочин, чи дійсно це рішення неправосудне, прийняте суддею з умислом. Чи наявні відповідні кваліфікуючі ознаки, які Кримінальний кодекс встановлює для цього складу злочину тощо. Це перше виключення. Друге виключення полягає в тому, що обмеження відповідальності не стосується питань дисциплінарних порушень судді, і на відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна стосується неналежного виконання суддею своїх професійних обов’язків. Тобто якщо суддя виніс рішення по суті правильне, але не вмотивоване, то це неналежне виконання суддею своїх обов’язків, але не злочин, і відповідний орган, наприклад, ВККСУ може розглянути це питання і застосувати відповідну санкцію. Те саме стосується і ситуації, коли суддя припустився помилки, його рішення було скасовано судом вищої інстанції, але у таких діях не було складу злочину, це також підстава для відповідальності, але дисциплінарної, на яку імунітет також не поширюється», – поділився своїми міркуваннями пан Філатов.
ГПУ виведуть з-під впливу ВРУ, а суддів примусять навчатися
Досить цікавою, але недостатньо реалістичною є пропозиція щодо виводу з під політичного впливу й Генеральної прокуратури України. Як було зазначено, під час брифінгу у разі прийняття нових змін до Конституції у Верховної Ради України можуть відібрати право звільняти Генерального прокурора України. «Наразі Генерального прокурора призначає і звільняє Президент за згодою парламенту, однак на сьогоднішній момент парламент має можливість певною кількістю голосів оголосити недовіру генпрокурору, що передбачає його відставку з посади», – сказав заступник генпрокурора Віталій Касько. Члени Венеціанської комісії неодноразово критикували таку норму, розцінюючи її як форму політичного тиску.
Водночас, убезпечуючи систему правосуддя і суміжних інститутів від політичної кон’юнктури, запропоновані зміни значно підвищують вимоги до професії. У першу чергу, йдеться про кваліфікаційну підготовку суддів. Перш ніж бути призначеним на посаду судді безстроково, претендент має пройти 12-ти місячне навчання у Національній школі суддів України, а юридичний стаж кандидата на посаду судді вперше має становити не менше п’яти років. Щодо інституту адвокатури, то зі змінами, що прописані Робочою групою і схвалені Венеціанською комісією, правнича допомога в майбутньому надаватиметься виключно професійними адвокатами.
Узагальнюючи результати роботи Робочої групи, було зазначено, що нею розглянуто та враховано усi принциповi рекомендації Венеціанської комісії щодо проекту змін до Конституції України щодо правосуддя. Отже, редакційна група працюватиме над текстом, який буде винесено на розгляд Конституційної комісії, однак як швидко це станеться, поки залишається загадкою.