Середня заробітна плата виплачується роботодавцем військовозобов’язаного, призваного на збори, проте надалі відповідні витрати підлягають компенсації роботодавцеві військовими комісаріатами (п. 2 Постанови КМУ «Про порядок і розмір грошового забезпечення і заохочення військовозобов’язаних та резервістів» № 1644 від 23.11.2006 і п. 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення і заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженої Наказом Міноборони № 80 від 12.03.2007 (далі – Інструкція № 80).
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
При цьому роботодавцеві слід сплатити військовозобов’язаному, призваному на збори, заробітну плату за відпрацьований час до дати його звільнення від роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середню заробітну плату за перші півмісяця зборів. Упродовж часу перебування військовозобов’язаного на зборах виплачувати йому заробітну плату слід у звичайні терміни виплати заробітної плати, затверджені на підприємстві.
Водночас фахівці звертають увагу і на те, що згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» керівник підприємства на вимогу військових комісаріатів зобов’язаний забезпечити своєчасне прибуття військовозобов’язаного в певний пункт збору.
У разі якщо співробітник знаходиться у відпустці, згідно з п. 10 Інструкції № 80 щорічна і додаткова відпустка підлягають перенесенню на інший період або продовженню у разі виклику військовозобов’язаного на навчальні збори в цей час.
Відсутність співробітника на роботі відмічається в табелі обліку робочого часу як ІН (код 22), тобто «інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (військові збори)».
Після закінчення навчальних зборів військовозобов’язаний повинен подати роботодавцеві військовий квиток як доказ його участі у зборах і підтвердження періоду його відсутності. У військовому квитку вказується вид зборів і їхня тривалість, дані затверджуються підписом і гербовою печаткою військової частини.
А при мобілізації…
А от у разі оголошення повної або часткової мобілізації порядок взаємовідносин між роботодавцем і військовозобов’язаним співробітником докорінно відрізнятиметься від взаємин в умовах проведення навчальних зборів. Так, мобілізація припускає призов військовозобов’язаного на військову службу, що є окремою підставою для розірвання трудових відносин (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Звільнення у такому випадку проводиться на підставі повістки військовозобов’язаного, з урахуванням встановленої дати призову.
Відповідно до ст. 44 КЗпП громадянам, які звільняються у зв’язку з призовом на військову службу, виплачується вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Проте ці норми стали недійсними відповідно до рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008. Згідно зі ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» відповідна грошова допомога виплачується за рахунок коштів держбюджету, суму яких визначає Кабінет Міністрів України. Наразі обов’язок роботодавця здійснювати такі виплати виникає лише у тому випадку, якщо такі виплати передбачені колективним договором або іншими затвердженими внутрішніми положеннями підприємства.
Призов військовозобов’язаних на військову службу у зв’язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв’язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі – Закон № 3543) мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.