05 листопада 2022, 10:33

Народ України проти Вагнер Груп: думки юристів

1 листопада частина наших громадян, постраждалих від війни в Україні, яких представляє британська компанія McCue Jury & Partners LLP, подали повідомлення про позов проти володимира путіна, російської приватної військової компанії Wagner Group (WG) та її засновника Євгена Пригожина до Високого Суду Лондона.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Це дозволить українським громадянам подати позови про компенсацію за звірства вчинені в Україні, від ключових гравців «військової машини Путіна», які умисно завдають шкоди та страждань позивачам, а також виступають засобом незаконної війни та тероризму.

У подальшому аналогічні процеси будуть розпочаті в Об'єднаному Королівстві та США.
Редакція ЮГ поцікавилася у експертів-практиків, що вони думають з приводу цього позову, чи відбудеться його реальний рух та чи допоможе насправді британська Феміда українцям.

Коментарі 

428_52d8bffb294aa356c388a9ca205c6d83 (1) Сергій Шкляр, партнер-засновник Arzinger

Такий позов дійсно перший. В історії подібного ще не було, принаймні нам про це невідомо, але це не означає, що ми не можемо спробувати і бути першими. Чим він цікавий? У ньому спеціально була опрацьована та обрана така формула, що ми не позиваємося до росії як до держави, тому що вона має імунітет відповідно до чинних конвенцій. І хоча є два рішення Верховного Суду про зняття з росії імунітету, конвенції і міжнародне право ніхто не відміняв. Тому є позов до приватної компанії, яка безпосередньо бере участь у війні і члени якої воюють на території України. Це факт, який вже не потребує доведення. Ідея позову полягала у конструкції «бізнес –бізнес», або громадяни проти російського бізнесу, який бере участь у війні або допомагає грошима, обладнанням, забезпеченням російських військових. Майбутні позови можна буде спробувати подавати від імені українського бізнесу, який зазнав збитків, і намагатися позиватися до російського бізнесу. 

Сподіваємося, що британські, а згодом й американські суди (є думки подавати позов ще туди) нас почують. Позов має перспективу розгляду і прийняття щодо нього рішення. Після визначення судом юрисдикції будуть подаватися клопотання про те, щоб отримати і реалізувати ухвали про арешт активів російського бізнесу по всьому світу. Потім будемо рухатися до отримання рішення. Якщо це буде рішення британського суду, то з його виконанням питань не виникатиме. 

Спочатку була думка подаватися в українські суди, а потім ті судові рішення виконувати у Великій Британії чи США, але могли б виникнути питання в цих країнах з приводу їх виконання. Позивачі –приватні особи, які зазнали збитків, зокрема, переселенці. Зараз їх налічується до 100 тис. осіб лише у Великій Британії і за бажанням інші можуть долучитися до цього позову. Керівництво нашої держави займається компенсаційним пакетом, проте це може бути довготривалий процес, і невідомо, чи має він перспективу, тому ми почали цей шлях раніше. З різних причин, наприклад, недосконалості законодавства. Не можна впевнено сказати, що це закінчиться позитивно, але спробувати варто. 

Щодо часових меж, то потрібно розуміти, що швидко це не буде. До прийняття рішення по суті можуть пройти роки, але в будь-якому випадку, якщо суд визнає нашу юрисдикцію, почне слухати, видасть ухвалу про замороження активів та рахунків, то це вже буде певна перемога. Тому що, наприклад, ПВК «Вагнер» вже не так комфортно воюватиме,  як зараз. А потім будемо виходити на прийняття рішення по суті. Також ми сподіваємося на збільшення кількості співпозивачів з різними вимогами, тому швидко ця справа не вирішиться. 

Щодо фінансування процесу, то бралось до уваги, що громадяни, які потерпіли від війни, не будуть спроможні сплачувати судові витрати, тому ми на них не розраховували. Для цього організована кампанія краудфандингу, тобто український та міжнародний бізнес, приватні особи можуть перераховувати на платформу кошти, на які буде фінансуватися процес. Після того, як будуть стягнені кошти з Вагнер Груп, їх буде розподілено між усіма позивачами пропорційно до позовних вимог. Отримані кошти з краудфандингової платформи йтимуть не лише на покриття процесу, тобто сплату судового збору, а й на роботу юристів, журналістів, які висвітлюватимуть кампанію, дипломатів, які допомагатимуть шукати активи тощо. Тому ми спілкуємося з українським бізнесом та фондами, що могли б допомогти у фінансуванні. 

Нам було б легше отримати позитивне рішення, якби ПВК «Вагнер» була визнана терористичною організацією. Ініціативна група позову зверталася до парламенту, Офісу Президента і профільних міністерств, наскільки мені відомо, з пропозицією визнати Вагнер Груп терористичною організацією, але результату поки немає.

БенедисюкСергій Бенедисюк, партнер LCF Law Group, керівник практики корпоративного права, М&А та антимонопольного права

McCue Jury & Partners LLP в своєму релізі зазначає: «Є часи коли уряди – діячи чи то через національні, чи через міжнародні структури, суди, чи міжурядові організації, є занадто повільними чи не можуть належним чином діяти з метою вирішення певних глобальних криз та забезпечити справедливість, не кажучи вже про інтереси жертв. Неможливість міжнародної спільноти на сьогодні належним чином протидіяти приватній армії путіна, ПВК «вагнер», та використанню нею терористичних методів при веденні його незаконної війни в Україні, є шокуючим прикладом цього…» 

Можливість подати приватно-правові позови проти рф як держави та забезпечити стягнення за такими позовами на сьогодні обмежена правилами так званого державного суверенітету, який ще інколи називають імунітетом суверена. Зокрема, Закон Великої Британії «Про державний суверенітет» 1978 року (State Immunity Act) встановлює, за деякими виключеннями, заборону на подання позовів проти держави. Виключення стосуються переважно випадків, коли держава/її органи виступають в якості учасника цивільно-правових відносин. Такі ж підходи містяться в законодавстві більшості країн; з виключень варто зазначити США, де подання приватних позовів з боку американських резидентів проти іноземної держави є можливим за умови визнання Державним департаментом США такої держави державою-терористом. 

Водночас дії рф, ПВК «вагнер», та «бенефіціарів» останньої повністю підпадають під визначення тероризму: як загальне визначення ООН, так і визначення, яке міститься у відповідному законодавстві Великої Британії – Законі «Про тероризм» 2000 року (Terrorism Act). Відповідно, фахівці McCue Jury & Partners LLP віднайшли можливість подання приватного позову проти путіна, пригожина, та ПВК «вагнер», оминаючи заборони щодо державного імунітету. 

Наразі складно прогнозувати часові межі та результати розгляду цієї справи. Але, як бачимо, все більше держав, нехай на декларативному рівні, визнають росію державою-терористом. Визначання терористом її очільників та її найбільшої «приватної» військової компанії Високим Судом ще далі звузить коло можливостей для росії, адже залишиться не так багато держав і приватних суб’єктів, які захочуть мати справи з країною яка/очільники якої проголошені/визнані терористами або їх спонсорами. 

МарчуковДмитро Марчуков, партнер практики вирішення транскордонних спорів INTEGRITES

Подання цього позову саме до англійських судів не є сюрпризом. Вже багато років позивачі з вимогами на чималі суми намагаються залучити до їх розгляду саме британську Феміду. До того ж у Великій Британії наразі знайшли тимчасовий притулок чимало громадян України, тому в англійських юристів, які займаються цією справою, має бути прямий доступ до тих наших співвітчизників, які стали безпосередніми жертвами російської агресії.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну на багатьох рівнях провадиться робота щодо розроблення механізмів притягнення до відповідальності організаторів та виконавців кривавої кремлівської авантюри. Обговорюються різні опції, і англійські суди весь час були в їх числі: або в контексті прямих позовів (як у цьому випадку), або в контексті позовів, поданих, наприклад, до українських судів, з наступним визнанням та виконанням майбутніх рішень на території Великої Британії.

Звичайно, у стороннього спостерігача, який не бачив позовних матеріалів у цій справі, виникають питання. Наприклад, як саме англійські юристи сформували правову позицію, передусім у частині юрисдикції англійських судів. Імовірно, йдеться про якусь екстериторіальну юрисдикцію стосовно вимог, пов’язаних з воєнними злочинами та злочинами проти людяності, яка може переважати навіть славнозвісний forum non conveniens.

Позов цікавий тим, що його подано саме проти ПВК «Вагнер» та її одіозного лідера. Виглядає так, що таким чином англійські юристи намагаються обійти питання юрисдикційного імунітету, яке є актуальним, коли йдеться про збитки, завдані збройними силами держави. З ПВК «Вагнер» як відповідачем може бути ще одна складність: навіть з точки зору «російського права» (сорі за оксюморон) такої структури немає, а багато її «співробітників» взагалі за документами можуть знаходитись у місцях, не настільки віддалених. Тим не менш англійським судам не доведеться звикати брати до уваги саме суть, а не форму.

З огляду на численні воєнні злочини та злочини проти людяності, які полягають у масових руйнуваннях цивільної інфраструктури, мародерстві, пограбуванні цивільних громадян та підприємств, протягом наступних місяців і років ми будемо бачити чимало подібних позовів, поданих до судів різних держав, а також до міжнародних арбітражів. Оскільки йдеться про притягнення до відповідальності найбільш нахабних і жорстоких злочинців нашого часу, нам залишається лише сподіватись, що ці позови будуть задовольнятися, а майбутні судові і арбітражні рішення – фактично виконуватись.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати