На Versus є така рубрика – Fresh Blood. Там батлять молоді та маловідомі емсі. І знаєте що? На це просто неможливо дивитися. Особливо у порівнянні зі сповненим поезії, лірики та артистизму тогорічним батлом мастодонтів батл-репу Оксимирона і Гнойного.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ви не уявляєте, про що це я, правильно? Мені здається, юридичний ринок сприймає нове покоління юристів так само.
Ні корупції, ні авторитетам, ні ієрархії, ні канцеляриту, ні офісному планктону, ні фотографіям на фоні книжок, ні костюмам, ні дорогим офісам, ні занудним доповідям, ні банерам на конференціях і роботі з 9 до 18 з перервою на обід та пивом з друзями щоп’ятниці! Раунд!
Хоча стривайте! Виходить якийсь нездоровий екзистенціальний юридичний нігілізм. А у молодої крові з класичним юридичним ринком все ж таки більше спільного, ніж відмінностей. Істотна відмінність лише одна.
Нові форми бізнесу
Згадайте юридичні компанії – ровесників незалежності. Заслужені юристи та доценти, колони в офісі, англійська мова з перекладачем і нескінчені юридичні висновки, в яких було все, крім власне висновків. Вони реєстрували ТОВки та іноземні інвестиції, практикували земельне право і займалися «претензійно-позовною роботою». На противагу цим мастодонтам з’явилися американізовані юридичні компанії з офісами в бізнесцентрах, юристи з LL.M, зарплати злетіли в космос, а словник юриста поповнився словами літігейшн, M&A (спершу емендей, але з 2000 р. і донині все більше еменей), due diligence, compliance.
Тато мріяв, щоб я працював у податковій службі, а я і мріяти боявся працювати саме в такій американізованій юридичній фірмі.
Втомлені партнери юридичних компаній йдуть на державну службу, а зневірені юристи-державні службовці – в юридичні фірми. Так все завжди й крутилося. А тепер з’явилася альтернатива. Крім юридичного консалтингу і державної служби є геть нові можливості, щоб стартувати юридичну кар’єру чи продовжити, якщо набридло – лігалтех. Вікіпедія каже, що Ліга:Закон існує з 1991 р., наразі продукт створюють 450 людей, а користуються продуктом 160 тис. клієнтів. Ліга:Закон – це приклад лігалтех проекту минулого сторіччя. Лігалтех проект нашого сторіччя – це, наприклад, OpenDataBot. Він був створений у 2017 р. та має вже 150 тис. користувачів. В минулому столітті лігалтех проект був на всю країну один, зараз їх десятки, а за кілька років будуть сотні. AxDraft, Pinky Solutions, Bot&Partners, Patent Bot… Давайте, скажіть мені, що ви про них вперше чуєте!
Нові юридичні професії
Раніше як було? Студентом останнього курсу ти приходив в юридичну компанію, за кілька років отримував промоушн до юриста, потім до старшого юриста, далі тебе переманювали конкуренти, потім радник, молодший партнер, знову схантили, вже партнер і старший партнер.
Монополія вертикальної кар’єри закінчилася. Юрист тепер може розвиватися і горизонтально.
Юрист-інженер пише юридичний софт. Юрист-аналітик працює з великими даними (працювати з великими даними – це не перебрати вручну стоси паперу, а передбачити судове рішення на основі кількох десятків параметрів з вибіркою у кілька сотень тисяч судових рішень). Юридичний продакт-оунер виводить лігалтех проект на ринок. Юрист-ботмейкер робить юридичні консультації у формі бота. Юрист-прокрастинатор робить те саме, що і завжди.
Нові індустрії та практики
Мої руки тремтять, мені соромно в цьому зізнаватися (насправді, ні), але я напишу: українські юристи консультують з іноземного права без залучення локальних юристів. Не тому що більше немає чим зайнятися, а тому що цінність юридичної роботи для клієнтів сучасної цифрової економіки дуже знизилася.
Ось дивіться: венчурні інвестиції – це симбіоз корпоративної та фінансової практик. Там ті самі акціонерні угоди, конвертовані займи, опціони. Але великі юридичні компанії майже не мають досвіду в подібних проектах. Однак не тому що там складно розібратися, а тому що більшість документів стандартизовані. Як колективний трудовий договір або статут ТОВ. Який сенс наймати юристів з рейтом 350-500 доларів, якщо можна підписати типовий документ авторства Y Combinator або Techstars?
Традиційно, юридичну професію змінюють … ні, не інформаційні технології, а нові суспільні відносини. Крипто-кошти рухаються блокчейнами майже з нульовим тертям, тому для того щоб зібрати кошти у тисяч інвесторів, більше не потрібні складні й дорогі юридичні конструкції із сек’юритизації, вистачить токенізації. Альтернативна фінансова система таким чином стає загрозливо глобальною і прозорою. Законодавець уявлення не має, як ці нові відносини регулювати. Юрист не може знівелювати ризики бізнесу, а тому його переоцінені послуги невиправдані.
Контент і доставка контенту
Юристи втратили монополію на юридичні тексти. Навіть не так. Тексти юристів зараз не цікавлять нікого, навіть інших юристів. Щодня графомани усього світу створюють купу контенту, тому будь-який нудний заголовок автоматично програє конкуренцію заголовків, а нудний текст користувач закриває через кілька секунд.
За таких обставин вбачається, що пости у соціальних мережах «Просимо ознайомитися зі статтею нашого юриста» з фотографією цієї статті у друкованій газеті потребують вдосконалення.
Покоління 140 (тепер 280) символів виросло і стало потенційним клієнтом юристів. У власника компанії кілька тисяч підписників у Твіттері. До кого з двох юристів за інших рівних умов звернеться такий клієнт: до того, кого сам фоловить у Твіттері, або до того, хто не веде Твіттер?
YouTube, Instagram, Medium, Telegram, Facebook, Twitter – там клієнти сучасних юристів, там з ними потрібно спілкуватися. Але спілкуватися за правилами та законами конкретної платформи.
Але я не вважаю, що нове покоління юристів аж настільки нове, а тим більше – особливе. Все ж таки ми з’явилися і виросли саме на цьому ринку. Всі топові юридичні компанії мають запас молодої крові, яка здатна робити все те, що я перелічив вище, а також ще купу того, про що я ще навіть не здогадуюся. Лишилося лише дочекатися, коли концентрація такої молодої крові в тих топових компаніях досягне революційної межі.
Однак як би мені зараз не хотілося створювати розмежування на «ми» та «вони», все ж таки є одна річ, яка нас розділяє – це рівень толерування корупції. Я зараз не лише про хабарі суддям, а навіть про такі дрібнички як реферал фі інхаузам. Боюся, що юридичний ринок не здатен самостійно очистити себе від компаній, які були помічені у таких неподобствах.
Fresh blood – це молоді наївні юристи, які вірять у те, що вони роблять. Власне, така сама молода кров з’явилася у 90-х, потім у 2000-х, і ось наступне її покоління. Єдине, що вирізняє сьогоднішню свіжу кров від нинішнього юридичного ринку – це небажання та абсолютне невміння займатися корупцією.
Я щось не те сказав? Прямо зараз назвіть про себе 20 юридичних компаній, створених після 2016 р., і тоді я готовий почути вашу критику. Ріл ток!