27 серпня 2019, 15:30

Діяльність юридичних осіб: запобігання корупції та ризики

Відповідальність керівника та засновників юрособи за недотримання вимог Закону «Про запобігання корупції»

Опубліковано в №35 (689)

Катерина Панасюк, головний спеціаліст відділу з питань розробки та моніторингу виконання антикорупцій­них програм Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції НАЗК

З метою впровадження в Україні кращих міжнародних практик з питань побудови системи доброчесності у приватному секторі, в Законі України. «Про запобігання корупції» (введений в дію 26.04.2015 р.) був передбачений спеціальний блок антикорупційних механізмів, спрямованих на запобігання корупції в діяльності суб'єктів господарювання як державної, так і приватної форми власності.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Розд. X Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон) встановлює загальні засади запобігання корупції в діяльності юридичних осіб. Спробуємо розібратися в положеннях Закону, які є обов'язковими до виконання, та розберемося, що буде у разі їх недотримання. Отже, ч. 1, 2 ст. 61 Закону встановлені загальні вимоги до всіх без винятку юридичних осіб забезпечувати проведення регулярної оцінки корупційних ризиків у їхній діяльності, а також розробляти та вживати необхідні й обґрунтовані заходи щодо запобігання і протидії корупції.

При цьому законодавець не встановлює конкретних форм і способів реалізації цих вимог Закону, надаючи юридичним особам свободу вибору найбільш оптимальних для них інструментів. Приміром, можливе використання розроблених Національним агентством з питань запобігання корупції Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб (рішення Національного агентства від 22.09.2017 р. №734).

Водночас необхідно звернути увагу, що для окремих категорій юридичних осіб передбачається обов'язок затвердження та виконання антикорупційних програм, які є комплексами правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції (ст. 62 Закону).

Зокрема, ч. 2 ст. 62 Закону встановлює обов'язок затвердження антикорупційних програм керівниками державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50%), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 млн грн; юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (наразі — Закону України «Про публічні закупівлі»), якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 млн грн.

З метою практичної реалізації вказаних положень Закону Національне агентство з питань запобігання корупції як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, реалізувало повноваження, передбачене п. 12 ч. 1 ст. 11 Закону, затвердивши Типову антикорупційну програму юридичної особи (рішення Національного агентства від 02.03.2017 р. №75, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.03.2017 р. за №326/30194).

Довідково:

Типова антикорупційна програма юридичної особи була розроблена, враховуючи міжнародний стандарт ISO 37 001 «Anti-bribery management systems», інші міжнародні акти та стандарти у сфері запобігання корупції в юридичних особах державного і приватного сектору економіки.

Імплементація Типової антикорупційної програми дозволить вдосконалити комплаєнс-політику юридичних осіб, спрямовану на запобігання вчинення їхніми працівниками корупційних чи пов'язаних з ними правопорушень, а також на забезпечення відповідності діяльності юридичної особи вимогам антикорупційного законодавства.

При цьому п. 2 вказаного рішення встановлено, що юридичні особи, визначені у ч. 2 ст. 62 Закону, затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми. Таким чином, Типова антикорупційна програма встановлює мінімальний набір положень щодо запобігання корупції, який може бути розширений, враховуючи специфіку діяльності такої юридичної особи. Проте не допускається звуження положень, передбачених Типовою антикорупційною програмою, зокрема, в частині переліку антикорупційних заходів у діяльності юридичної особи, гарантій діяльності уповноваженого з реалізації антикорупційної програми тощо.

Також важливим аспектом у контексті подальшого правозастосування вказаних положень законодавства є дата набрання чинності рішенням Національного агентства про затвердження Типової антикорупційної програми — 17.03.2017 р. (Офіційний вісник України — 2017 р., №22, стор. 471, ст. 645, код акта 85 227/2017).

Ключовим превентивним механізмом Типової антикорупційної програми є періодична оцінка корупційних ризиків у діяльності юридичної особи, яка поділяється на внутрішню та зовнішню. Внутрішня оцінка корупційних ризиків здійснюється не менше ніж один раз на рік (детальна процедура наведена у п. 2 розд. ІІІ Типової антикорупційної програми), за результатами чого формується звіт, який публікується на вебсайті юридичної особи, а також вживаються необхідні заходи з мінімізації виявлених корупційних ризиків. Зовнішня оцінка корупційних ризиків здійснюється не рідше ніж один раз на три роки. При цьому зовнішню оцінку корупційних ризиків можуть проводити організації, які надають аудиторські, юридичні чи консалтингові послуги, або незалежні експерти.

Критеріями відбору незалежних експертів може бути наявність досвіду проведення оцінки корупційних ризиків, розробки заходів щодо їх усунення (мінімізації), а також результати від впровадження (якісні, що можуть бути виміряні або оцінені); наявність досвіду роботи в середовищі функціонування юридичної особи, щодо якої проводиться зовнішня оцінка корупційних ризиків; наявність бездоганної ділової репутації та відсутності фактів притягнення (як фізичної, так і юридичної особи) до відповідальності за вчинення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, а також інших злочинів (наприклад, за ст. 205 «Фіктивне підприємництво», ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», ст. 258‑5 «Фінансування тероризму» Кримінального кодексу України тощо).

Окрім того, необхідно звернути увагу, що проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи не повинно підмінятися фінансовим аудитом на підприємстві. Не проведення або несвоєчасне проведення внутрішньої або зовнішньої оцінки корупційних ризиків є правопорушенням, пов'язаним з корупцією (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону). Національне агентство з питань запобігання корупції після виявлення такого правопорушення вносить керівнику юридичної особи припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності. Припис Національного агентства є обов'язковим для виконання впродовж 10 робочих днів з дня його одержання.

У разі невиконання припису Національного агентства, а саме не проведення регулярної оцінки корупційних ризиків чи/та невжиття необхідних антикорупційних заходів, керівник юридичної особи притягається до адміністративної відповідальності за ст. 188‑46 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції» у вигляді штрафу від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також необхідно зауважити, що вказаний напрямок державної антикорупційної політики надалі буде посилюватися та вдосконалюватися відповідно до рекомендацій міжнародних організацій щодо запобігання корупції у сфері діяльності державних, комунальних та приватних суб'єктів господарювання.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати