Сьогодні, майже після 3-х років з моменту створення Ради бізнес-омбудсмена, далеко не всі підприємці та навіть практикуючі юристи/адвокати знають про існування такого органу в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Аналогічні органи вже достатньо давно існують та ефективно працюють у таких країнах як США та Грузія. Імплементація інституту бізнес-омбудсмена в Україні відбулась порівняно недавно – наприкінці 2014 р. було створено Раду бізнес-омбудсмена, а 20.05.2015 р. вона офіційно розпочала свою роботу (в тому числі приймання скарг від фізичних та юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність).
Дослівно «омбудсмен» (від шведського «ombudsman» – представник) означає посадову особу, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян у діяльності органів виконавчої влади. Цілком зрозуміло, що на «бізнес-омбудсмена» покладено аналогічні функції, але суб’єктом захисту є інтереси бізнесу та підприємництва.
Наразі діяльність Ради бізнес-омбудсмена регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Ради бізнес-омбудсмена» від 26.11.2014 р., Положенням про Раду бізнес-омбудсмена, затвердженим цією ж постановою, а також Регламентом Ради бізнес-омбудсмена.
Що ж таке Рада бізнес-омбудсмена? Які функції вона виконує? Як цей орган на практиці сприяє підприємцям у боротьбі з повсякденним свавіллям державних органів?
Відповідно до вказаної вище постанови Кабміну, до основних завдань Ради належать, зокрема:
- надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування рекомендацій щодо поліпшення умов провадження підприємницької діяльності;
- надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування рекомендацій щодо вдосконалення й оптимізації процедур, які ними здійснюються;
- прийняття і розгляд скарг від підприємців на дії або бездіяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Найцікавішим для пересічного підприємця та практикуючих юристів, які здійснюють захист підприємців, є останній пункт завдань Ради, адже він дозволяє звертатися до цього органу зі скаргами на будь-які дії/бездіяльність, рішення органів місцевого самоврядування або державної влади.
Більшість підприємців в Україні звикли до того, що подання скарг є доволі неефективним способом захисту та поновлення порушених прав, адже в більшості випадків вони залишаються без задоволення або взагалі проігнорованими. Саме тому підприємці, які неодноразово зіштовхувалися з неправомірними рішеннями державних органів, звикли одразу після відмови у задоволенні скарги, поданої до вищого органу, звертатися з позовом до суду.
Проте, як показав наш власний досвід, на практиці подання скарги до Ради бізнес-омбудсмена у багатьох випадках є значно ефективнішим, ніж судове оскарження неправомірних дій органів державної влади. Це дійсно так.
По-перше, на практиці подати скаргу до Ради бізнес-омбудсмена набагато простіше, ніж позов до суду. До речі, подати скаргу до Ради можна виключно у тому випадку, якщо неправомірні дії органу державної влади ще не оскаржувалися до суду.
Скаргу до Ради може подати будь-яка фізична або юридична особа, що займається підприємницькою діяльністю в Україні. Для цього достатньо заповнити онлайн-форму на сайті Ради (www.boi.org.ua) або надіслати повідомлення на електронну чи поштову адресу організації. Скарги складаються за шаблоном (формою), розміщенню на веб-сайті Ради, яку зможе заповнити заявник, оскільки типова форма скарги не потребує обов’язкового обґрунтування нормами права змісту порушень.
У Раді працюють фахівці з досвідом в юриспруденції, аудиті та управлінні ризиками. Ретельно вивчаючи обставини та аналізуючи справи, вони розуміють, чи були порушені норми права й законні інтереси скаржника. Якщо так, то в який спосіб вони можуть бути відновлені та на підставі яких норм законодавства.
По-друге, перевагою подання скарги саме до Ради, а не до суду є те, що подання скарги та її розгляд є цілком безкоштовними. Безоплатність послуг Ради зумовлена тим, що її діяльність фінансується через мультидонорський рахунок ЄБРР, а не з державного бюджету України. Згідно з інформацією з офіційного сайту Ради, донорами є такі країни: Велика Британія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Польща, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія, Італія та ЄС.
По-третє, перевагою звернення до Ради є швидкість вирішення спорів. Після подання скарги протягом 10-ти днів у Раді вивчаються обставини справи та приймається рішення про прийняття скарги до розгляду Радою (у разі обґрунтованості) або про відмову у розгляді скарги (у разі необґрунтованості).
Після прийняття скарги до розгляду її опрацювання здійснюється протягом 3-х місяців у дуже незвичний для українських реалій спосіб. Інспектори Ради (або безпосередньо бізнес-омбудсмен) звертаються до органів державної влади із запитами (як письмовими, так і телефоном), намагаючись ретельно з’ясувати обставини справи та всіляко сприяючи налагодженню зв’язку й порозумінню між підприємцем, чиї права було порушено, та безпосередньо суб’єктом, чиї дії оскаржуються.
На практиці процес розгляду скарги виглядає як особлива форма медіації, що наразі є доволі обговорюваним в Україні способом вирішення спорів. Тобто фактично підприємець та орган державної влади за участю третьої особи (Ради бізнес-омбудсмена) намагаються знайти вирішення спірного питання, не доводячи справу до суду шляхом проведення переговорів та консультацій.
На офіційному сайті Ради зазначено: «Бізнес-омбудсмен розробляє рекомендації державним органам та застосовує свій авторитет, щоб рекомендації було втілено вчасно та повною мірою». Як не дивно, в багатьох випадках авторитет бізнес-омбудсмена дійсно сприяє вирішенню більшої кількості спорів у найкоротші строки.
Як вже вказувалося вище, розгляд справи Радою може тривати 3 місяці та закінчується закриттям справи (у разі вирішення проблеми підприємця) або складанням рішення бізнес-омбудсмена у формі рекомендації, що направляється безпосередньо органам державної влади, або визнанням скарги необґрунтованою (у достатньо рідких випадках, коли протягом розгляду справи з’ясувалося, що скарга є необґрунтованою).
Після звернення до Ради бізнес-омбудсмена після спливу 3-місячного строку за результатом розгляду скарги видається Рішення у вигляді рекомендацій бізнес-омбудсмена, який не є обов’язковим для виконання, відповідно до вимог чинного законодавства. Тобто рекомендація Ради може бути проігнорована органом державної влади. У такому випадку підприємець буде змушений звертатися до суду.
При цьому варто зазначити, що рекомендації бізнес-омбудсмена все ж таки виконуються органами державної влади, до того ж виконуються доволі сумлінно. Насправді, іноді навіть здається, що державні органи побоюються рекомендацій Ради більше ніж судових рішень, які зазвичай взагалі ігноруються або виконуються місяцями.
Наведене підтверджується офіційним звітом Ради, згідно з яким станом на 01.11.2017 р. 87% виданих нею рекомендацій було виконано державними органами. Така статистика в умовах повсякденного невиконання рішень національних судів дійсно вражає.
Подання скарги до Ради дозволяє вирішити також питання, які через недосконалість чинного законодавства та надмірний формалізм судової системи потребують неодноразового звернення підприємця до суду. Наприклад, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, адміністративними судами України щороку розглядається величезна кількість позовів до митниць про визнання протиправними та скасування рішень про коригування (збільшення) митної вартості імпортованих підприємцями товарів.
Суть цих спорів полягає в тому, що митниці знаходять цілком надумані та формальні підстави для збільшення митної вартості імпортованих товарів, у зв’язку з чим підприємці змушені сплачувати більший розмір митних платежів, щоб ввезти товар на територію України. Проте в більшості випадків скасування судом Рішення про коригування митної вартості недостатньо для повернення переплати, що була здійснена підприємцем внаслідок прийняття митницею протиправного Рішення.
Після ухвалення рішення суду на користь підприємства-імпортера митниці оперують тим, що суд розглядав лише питання «щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів», а питання «стосовно повернення надмірно сплачених митних платежів» не розглядалося. Тобто митниця вимагає від підприємця вдруге звернутися до суду з новим позовом та отримати інше рішення суду – про зобов’язання митниці скласти висновок про повернення надмірно сплачених платежів та направити його до казначейства. Таким чином, підприємці знову змушені витрачати час на звернення до суду та додатково нести судові витрати.
Водночас суди відмовляють розглядати позови, в яких одночасно заявлено дві вимоги (про скасування Рішення митниці про коригування митної вартості та про зобов’язання скласти висновок про повернення надмірно сплачених платежів). Фактично судова практика вимагає подавати позови виключно один за одним.
У разі звернення до Ради такий формалізм фактично відсутній. Подаючи одну скаргу на протиправне рішення про коригування митної вартості, підприємець має достатньо великі шанси на те, щоб одночасно домогтися від митниці скасування протиправного рішення та повернення коштів.
На практиці нашого адвокатського об’єднання було два кейси, пов’язані зі зверненням до Ради бізнес-омбудсмена, що дійсно стали ефективним та швидким механізмом відновлення порушених прав клієнтів. Перший проект був пов’язаний з рейдерським захопленням запорізького підприємства за допомогою державного реєстратора. У той момент, коли органи державної влади (в тому числі правоохоронні органи) не забезпечували безпеку підприємства, саме бізнес-омбудсмену вдалося неупереджено розглянути питання. За результатами звернення, Рада визнала скаргу обґрунтованою та прийняла рішення про необхідність державному реєстратору негайно внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про клієнта як керівника. Показовим аспектом дієвості інституту є той факт, що з моменту звернення до відновлення прав клієнта пройшло менше ніж 3 місяці, а рекомендації бізнес-омбудсмена були виконані у процесі проведення розслідування.
Що стосується іншого проекту, він був пов’язаний з незаконними діями працівників комунального підприємства та Дніпропетровської міської ради щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні юридичної особи (нашого клієнта). Як і в попередньому випадку, скарга була визнана обґрунтованою, а голові Дніпропетровської міської ради надано рекомендації вжити відповідних заходів реагування щодо відновлення порушених прав скаржника.
На сьогодні складається така ситуація, коли бізнес змушений захищатися, насамперед, від держави, витрачаючи на це значну частину свого часу та ресурсів. Результат діяльності Ради бізнес-омбудсмена свідчить про ефективність використання альтернативного механізму вирішення спорів між бізнесом і владою.
У ІІІ кварталі 2017 р. Рада бізнес-омбудсмена отримала рекордну кількість скарг за всю історію роботи – 408 та закрила найбільше розслідувань – 214. Фінансовий ефект роботи Ради перевищив 10,4 млрд грн за 2,5 роки діяльності. 98% скаржників задоволені співпрацею з Радою. 91% від усіх отриманих Радою звернень склали податкові та митні питання (65%), дії силовиків (12%), неправомірні дії державних регуляторів (8%) та органів місцевого самоврядування (6%). Кількість звернень на затримку з поверненням ПДВ (найпоширеніша проблема попередніх періодів) скоротилася більше ніж удвічі, у порівнянні з попереднім кварталом.
Окрім того, необхідно відзначити активну роботу цього інституту в напрямку співпраці з державними органами. Рада бізнес-омбудсмена долучилася до розробки низки документів, спрямованих на посилення захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності. Зокрема, лист-орієнтування щодо недопущення порушень прав суб’єктів господарювання, адресований керівникам регіональних прокуратур за підписом Генерального прокурора України; законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання тиску правоохоронних органів на бізнес»; меморандум про співпрацю зі Службою безпеки України.
Однак, незважаючи на дієвість інституту бізнес-омбудсмена, сьогодні існує низка питань, які потребують законодавчого врегулювання: визначення статусу Установи бізнес-омбудсмена на рівні спеціального Закону, встановлення заходів реагування у разі ненадання на запит інформації та документів з боку державних органів, визначення характеру рішень бізнес-омбудсмена.
Наразі у Верховній Раді України очікує на друге читання законопроект «Про Установу бізнес-омбудсмена», прийнятий за основу в першому читанні. Проект закону спрямований на визначення організаційних і правових засад створення та діяльності Установи бізнес-омбудсмена, її завдання, права та функції, а також принципи її взаємовідносин з підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форми власності), фізичними особами-підприємцями та органами державної влади (включаючи прокуратуру, інші правоохоронні органи), органами місцевого самоврядування, державними колегіальними органами, цільовими страховими фондами, юридичними особами, що належать до сфери управління органів державної влади або органів місцевого самоврядування, з метою усунення випадків недобросовісної поведінки й запобігання таким випадкам, створення ефективних механізмів сприяння в реалізації гарантій права на свободу підприємницької діяльності та захисту від неправомірного втручання в господарську діяльність.
Прийняття такого Закону є вкрай необхідним у найкоротший строк, оскільки це врегулює роботу інституту на законодавчому рівні як незалежної третьої особи, що сприятиме суб’єктам підприємницької діяльності у захисті їхніх прав на підприємницьку діяльність.