30 листопада 2018 року Верховна Рада України ратифікувала Меморандум про взаєморозуміння з Європейським Союзом щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у сумі до 1 мільярда євро.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Надання допомоги обумовлювалося досягненням прогресу стосовно низки заходів структурних реформ, найбільш важливою з яких було створення автоматизованої системи верифікації електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування та, таким чином, виявлення та запобігання корупції.
Вже 11 грудня 2018 року Україна отримала перший транш у 500 мільйонів євро, а Національним агентством з питань запобігання корупції було оновлено модуль верифікації з метою забезпечення логічного та арифметичного контролю електронних декларацій і введено його в промислову експлуатацію.
Програмне забезпечення системи проведення логічного і арифметичного контролю декларацій Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ІТС ЛАК), розроблялося за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.
Простими словами, у Національного агентства з’явилася програма, яка дозволяє в короткі проміжки часу аналізувати інформацію, що міститься в понад 3 мільйонах документах Єдиного державного реєстру декларацій, та порівнювати таку інформацію з державними реєстрами.
В подальшому була створення правова база для використання цього програмного продукту. За результатами непростих консультацій з Міністерством юстиції Національне агентство схвалило Правила логічного та арифметичного контролю – правила, за якими декларації мають аналізуватися. 15 січня 2019 року вони набрали чинності разом зі змінами до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації.
З прийняттям вказаних нормативних актів та початком промислової експлуатації програмного забезпечення логічного та арифметичного контролю (ІТС ЛАК – Система lucky) в роботі з проведення повних перевірок було реалізовано інструмент пріоритезації повних перевірок, або ризик-орієнтований підхід, за якого повна перевірка починається стосовно декларацій, яка за результатами логічного та арифметичного контролю має найбільшу невідповідність.
Програма визначила ризики у кожній з 3 427 953 декларацій, встановила ступінь невідповідності 284 073 декларацій з 13 базами даних, нарахувала кожній декларації вагові коефіцієнти та відранжувала їх за сумою таких коефіцієнтів від найвищого ступеня до найнижчого.
Особі, яка перевіряє декларацію, залишається лише проаналізувати ці результати та за необхідності зробити уточнюючі запити до необхідних баз даних.
Деякі правозахисники бралися прогнозувати коли до їх клієнтів прийде НАЗК з повною перевіркою декларації.
Водночас спрогнозувати це неможливо з математичної точки зору. Дійсно, кожен суб’єкт може проаналізувати власну декларацію на відповідність Правилам логічного та арифметичного контролю (нормативно-правовий акт можна знайти на сайті Верховної Ради України). Проте для того, щоб зрозуміти коли буде розпочата повна перевірка тої чи іншої декларації необхідно володіти інформацією щодо результатів логарифконтролю всіх декларацій, які містяться в реєстрі.
При цьому суб’єкт декларування разом із своїми правозахисниками може не вдягати нарукавників і з рахівницями задля обчислення «зловісних коефіцієнтів», а натомість звернутися до Національного агентства з відповідним запитом. Результати логічного та арифметичного контролю хоча й не підлягають опублікуванню, проте можуть надаватись на запит особи, відносно якої такий контроль було проведено.
Навесні 2019 року було розпочато виконання другої умови отримання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС, а саме проведення за допомогою Системи lucky автоматичної верифікації щонайменше 1000 декларацій високопосадовців (у тому числі від виконавчої влади, парламенту та судової влади) з прийняттям відповідних рішень.
В ході розпочатих 1020 повних перевірок Система lucky автоматично формувала запити до державних реєстрів, а також встановлювала розбіжності між інформацією у декларації та відомостями, отриманими з державних реєстрів та баз даних. Запити направлялися до всіх реєстрів одночасно без можливості вибору реєстрів, в які направляти запити, а в які ні.
Під час перехресної перевірки (cross-check) 1020 декларацій Система lucky здійснила 44 457 запитів до підключених на той момент реєстрів, строк реакції яких коливався від «щоденно – цілодобово – миттєво» до «тільки у робочі години робочих днів – від 30 хв. до 5 робочих днів».
Цікаво, що в середньому Система lucky здійснює більше 2 млн запитів до реєстрів на кожні 35 тис. декларацій.
У зв’язку із відсутністю автоматизованого обміну інформацією з Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Спадковим реєстром та Єдиним реєстром довіреностей, отримання інформації із вказаних реєстрів було організовано шляхом кур’єрського обміну кореспонденцією.
За 8 хвилями було направлено 8 220 письмових запитів, 7 656 уточнюючих запитів та запитів на пояснення суб’єкта декларування з метою встановлення достовірності зазначених у декларації відомостей як цього вимагає порядок проведення повних перевірок.
Водночас Система lucky та розроблена нормативно-правова база дозволяє підключати автоматизований обмін інформацією з будь-яким додатковим реєстром або базою даних, які діють на разі в Україні або будуть створені в подальшому.
Станом на 17 жовтня 2019 року Національним агентством було прийнято 1012 рішень про результати повних перевірок, виявлено недостовірних відомостей на загальну суму понад 7 млрд. грн.
За ознаками декларування недостовірної інформації затверджено 74 обґрунтованих висновків, які направлено до органів Національної поліції та НАБУ.
Впровадження Системи lucky через рік після ратифікації меморандуму про макрофінансову допомогу докорінно змінило порядок денний Національного агентства у сфері фінансового контролю.
До запровадження Системи lucky Національне агентство приймало рішення про початок проведення повних перевірок переважно за зовнішніми повідомленнями (546 перевірок у 2017 році, 337 – у 2018). Вже у 2019 році за зовнішніми повідомленнями було розпочато 113 повних перевірок (переважна більшість – матеріали правоохоронних органів (100 повних перевірок), а за результатами відбору Системи lucky – 1020 повних перевірок.
Тобто на кожну повну перевірку, розпочату у 2019 році Національним агентством за зовнішнім повідомленням, припадає 9 перевірок декларацій, відібраних Системою lucky.
Станом на 18 жовтня 2019 року Національне агентство ухвалило 1535 рішень за результатами проведених повних перевірок (в т.ч. 1012 відібраних Системою lucky). Це у 2,5 рази більше ніж у 2017 та 2018 роках разом. При цьому залишки повних перевірок без рішень за результатами 2019 року (станом на 18.10.2019) скоротилося втричі порівняно з 2018 роком.
Якщо в 2017 році відсоток розпочатих перевірок, за якими не було рішення про результати таких перевірок, становив 77,0%, в 2018 – 69,9%, то в 2019 році лише 14,6% розпочатих перевірок залишилися без рішення про результати (і це з урахуванням перевірок, що розпочиналися до 2019 року).
Тобто Система lucky дозволила не тільки протягом 2019 року перевірити 1020 декларацій та прийняти за результатами таких перевірок відповідні рішення, але й в 5 разів скоротити кількість перевірок без рішень про результати, які починалися у попередні роки.
Тенденція 2017 року, коли Національне агентство розпочинало таку кількість повних перевірок, яку не могла супроводжувати та завершувати, втратила актуальність.
Система lucky після початку її промислової експлуатації показала свою ефективність та прикладну цінність у роботі осіб, до повноважень яких віднесено проведення повної перевірки декларацій, що дає підґрунтя для стриманого оптимізму.
Водночас подальші успіхи української системи декларування майна та активів буде залежати від якості діючого законодавства у сфері запобігання корупції та своєчасності внесення необхідних змін, рівня матеріального та організаційного забезпечення Національного агентства, зокрема модернізації реєстру декларацій, невідворотності юридичного покарання можливих порушників вимог фінансового контролю, що передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
І однозначно ті майбутні здобутки і створені моделі підлягатимуть експорту до країн, що потребуватимуть такого продукту.