11 жовтня 2024 року ICAC провів щорічні Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І.Г. Побірченка. Читання водинадцяте проходять в Україні і третій рік поспіль в умовах повномасштабної війни. Попри це, Читання вкотре підтвердили свій статус найочікуванішої арбітражної події року і зібрали близько 100 делегатів наживо, та 400 учасників онлайн.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Програму Читань 2024 було побудовано навколо теми «Арбітраж в умовах викликів: формуючи майбутнє сьогодні».
Відкриваючи міжнародну конференцію, Голова ICAC та UMAC Микола Селівон коротко окреслив зміни й інновації, які стали відповіддю ICAC на виклики війни. Це – перехід на електронний документообіг, розгляд переважної більшості справ онлайн, розміщення документів і матеріалів у хмарних сховищах за кордоном. Ці та інші рішення дозволили ICAC відновити повноцінну роботу за лічені тижні після початку повномасштабного вторгнення і забезпечити ефективне адміністрування рекордних за останні п’ять років 584 справ у 2023 році. Пан Селівон також наголосив, що українські суди, зокрема Верховний Суд продовжують демонструвати непохитну проарбітражну позицію, що підтверджують епохальні рішення Верховного Суду останніх років.
Не лише про сучасні виклики, але й про майбутні перспективи йшлося у вітальних словах спеціальних гостей міжнародних Читань. Серед них: Ірина Мудра, Заступник Керівника Офісу Президента України (онлайн), Лариса Рогач, Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Роман Бабій, Голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Геннадій Чижиков, Президент ТПП України.
І сесія міжнародних Читань під назвою «Міжнародний арбітраж та інвестиційна привабливість» проходила за модерування Інни Ємельянової, заступника Голови ICAC та UMAC. Спікери під час першої сесії проаналізували низку практичних аспектів арбітрування, які впливають на інвестиційну привабливість країни.
Лукас Містеліс, старший партнер Clyde & Co, порівнював підходи до вирішення одвічного питання призначення арбітрів. Підсумовуючи свій виступ, пан Містеліс наголосив на 4 критеріях, які варто брати до уваги, обираючи арбітра – це: компетентність й експертиза, ефективність, наявність достатньої кількості для якісного розгляду справи вільного часу, особистісні характеристики.
Василь Крат, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначив, що для забезпечення стабільності арбітражного застереження треба уникати ситуацій, коли правочин укладається, з метою його не виконувати. Тобто має місце «погана недійсність». Мета цивільних договорів – їх виконання, і уникання «поганої недійсності» – це шлях до забезпечення стабільності арбітражної угоди – зауважив суддя Верховного Суду.
Олександр Мельниченко, в.о. Виконавчого директора UkraineInvest, розповів про стимули для залучення іноземних інвестицій, які розроблені і діють на державному рівні. Україна, розуміючи, наскільки важливо і для повоєнної відбудови, і для подальшого розвитку, забезпечити привабливе, передбачуване й економічно вигідне середовище для інвесторів, розробила різноманітні форми державної підтримки, які закріплені у Законі України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні». Результатом діяльності UkraineInvest у першому півріччі 2024 року стало прийняття Урядом України рішення про укладення двох перших інвестиційних договорів на загальну суму 96 млн євро. Пан Мальниченко окремо наголосив на важливості розвитку в Україні арбітражу та інших альтернативних способів вирішення спорів, адже гарантії своєчасного і справедливого захисту прав інвесторів – одна з основних вимог і очікувань міжнародного та українського бізнесу, який готовий реалізовувати інвестиційні проекти в Україні.
Сергій Гришко, керуючий Адвокатського Бюро Сергія Гришка «Кверітіус Україна», аналізував як переваги України, так і питання, що потребують вирішення для конкурентоздатності України як місця вирішення інвестиційних арбітражів. Пан Гришко зауважив, що Україна вже зараз може бути місцем розгляду інвестиційних спорів, чинне законодавство не забороняє обирати Україну як місце для інвестиційного арбітражу, не містять заборони на вибір сторонами України як місця для інвестиційного арбітражу і численні арбітражні регламенти, однак доцільним є доповнення ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» відповідною спеціальною нормою щодо можливості розгляду інвестиційних спорів. На його думку, найперспективнішим місцем для розгляду інвестиційних спорів видається Міжнародний арбітражний суд при ТПП України (ICAC), який має значний досвід та авторитет у сфері комерційного арбітражу, а також визнаних арбітрів, що мають необхідні фах та досвід як для вирішення комерційних, так і інвестиційних спорів. Для цього слід прийнятий новий арбітражний регламент для розгляду ICAC інвестиційних спорів.
ІІ сесія міжнародних Читань – «Вплив воєнних конфліктів і санкцій на арбітраж» – за модерування Володимира Нагнибіди, заступника Голови ICAC, запропонувала учасникам погляди міжнародних та українських арбітражних юристів, представників судової влади та Міністерства юстиції України на проблематику арбітражного розгляду справ за участі підсанкційних осіб.
Інна Богатих, заступник Міністра юстиції України, роз’яснила природу національних та міжнародних інструментів, які застосовуються з метою впливу на країни-агресори, у тому числі через застосування санкцій, а також окреслила динаміку застосування санкцій проти рф зі сторони США, Великої Британії та ЄС. Заступник міністра наголосила, що санкції не є способом притягнення до відповідальності, а є відповіддю і контрзаходом на протиправне діяння, а застосування санкцій, зокрема санкції стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб під час воєнного стану є справедливим та співмірним заходом.
Олег Васьковський, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, коротко виклав актуальну судову практику КГС ВС, яка пов’язана із застосуванням законодавства про санкції. Окрему увагу спікер приділив аналізу судової практики щодо застосування Постанови КМУ від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації». Пан Васьковський також обговорив з учасниками конференції нещодавні практичні кейси.
Іноземні доповідачі у другій сесії присвятили увагу практиці арбітражного розгляду та роботі іноземних арбітражних інституцій, які розглядають справи з підсанкційним елементом, зокрема справи, пов’язані із ворожими діями рф проти України. Майкл Коттрелл, старший юрист юридичної фірми Pinsent Masons, зазначив, що деякі санкції впливають не лише на саму механіку арбітражного процесу, а й на арбітражні інституції та юридичних радників сторін. У зв’язку з цим, пан Коттрелл поділився деякими підходами щодо управління ризиками, які виникають у зв’язку з участю у справах підсанкційних суб’єктів. Марія Костицька, голова арбітражної практики і партнер юридичної фірми Winston & Strawn в Парижі, розповіла про особливості підготовки та виконання арбітражних рішень в умовах викликів. Зокрема, вона розповіла про арбітражні рішення, пов’язані з окупацією Криму (загальна кількість справ – 12, загальна сума компенсації – 6,8 млрд дол. США; 10 справ трибунали визнали своєю компетенцією, у 5-ти справах розгляд триває), а також про арбітражні справи, пов’язані з повномасштабним вторгненням в Україну 2022 року.
Завершила роботу другої сесії Ольга Костишина, радниця, керівниця практики міжнародного арбітражу LCF Law Group, проаналізувавши перші підсумки арбітражного розгляду справ під час дії воєнного стану. Пані Ольга звернула увагу аудиторії на стрімке зростання справ, які адмініструються ICAC під час війни – 584 справи за 2023 рік, а також наголосила на зростанні кількості справ у оборонній промисловості, за якими Україна два роки поспіль входить у топ-5 серед міжнародних арбітражних інституцій. Пані Костишина також проаналізувала кілька кейсів, що ілюструють судову практику воєнного часу. Прогнозуючи розвиток арбітражної практики у найближчому майбутньому, спікер поділилася очікуваннями щодо появи нових типів арбітражних справ, зокрема тих, що будуть пов’язані із контр-санкціями рф, спорів у сфері енергетики як наслідок російських атак на українську енергосистему, інвестиційних арбітражів проти росії через заподіяні в Україні збитки.
Закриваючи ХІ Міжнародні арбітражні Читання Микола Селівон, окреслив основні завдання ICAC на найближчий рік. Серед них Голова ICAC назвав повну диджиталізацію адміністрування справ і розширення компетенції ICAC як майданчика для розв’язання інвестиційних спорів.
Переглянути фото з події можна за посиланням.