Ще нещодавно на це годі було сподіватися, проте сьогодні в Україні починають відбуватись певні вагомі реформи та покращення у енергетичному секторі. Процес цей вкрай ускладнений та болючий – формування повноцінного конкурентного ринку з економічно обґрунтованими цінами, зростання обсягів власного видобутку газу, впровадження енергоефективності, збільшення надходжень від державних компаній в бюджет ще потребує активної роботи законотворців. Однією з причин, чому саме енергетичні питання стали нагальними, є зобов'язання, взяті Україною згідно з Третім енергетичним пакетом, та ратифікація Договору про асоціацію з ЄС. Учасники сектору самі вимагають від держави встановлення оновлених стандартів у галузі, щоб бути конкурентоспроможними на об'єднаному ринку в недалекому майбутньому.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зараз у енергетичному секторі найбільш пріоритетними є наступні питання.
Прийняття у другому читанні законопроекту про ринок електроенергії
Законопроект №4493 «Про ринок електричної енергії» передбачає багато змін, які допоможуть реформувати ринок електроенергетики. Зокрема, ліквідується система оптового ринку електроенергії, згідно якої всі виробники повинні продавати електроенергію на оптовий ринок, а вже він продає її постачальникам, а ті – кінцевим споживачам. Таким чином, саме оптовий ринок формує оптову ціну на електроенергію, і не завжди ринкову. Така система з країн ЄС функціонує лише у Греції. Законопроектом же створюються окремі ринки: двосторонніх договорів, «на добу вперед» і внутрішньодобовий, балансуючий, додаткових послуг і роздрібний.
Зараз проект уже підготованийдо другого читання. Після першого читання було подано правки до його тексту: значні зміни торкнулися положень про відновлювану енергію, багато спірних питань було пов'язано з балансуванням, компенсацією за небаланс і т.д.
Крім того, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання усфері електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), зобов'язана поступово ліквідувати перехресне субсидіювання (переміщення доходу від реалізації виробленої електричної енергії для фінансової підтримки інших видів діяльності умежах однієї компанії або між спорідненими підприємствами для фінансової підтримки одного підприємства за рахунок іншого) на ринку електроенергії. Практика дотаційних сертифікатів повинна бути повністю припинена, адже згідно з європейськими стандартами вона вважається корупційною складовою. Для цього НКРЕКП після прийняття закону зобов'язана сформувати графік поступової ліквідації перехресного субсидування і виходу на ринкові ціни для усіх споживачів з 1 липня 2019 р. Саме тому зараз ми спостерігаємо поступове підвищення цін на електроенергію.
Ринок природного газу
У 2015 р. було прийнято ЗУ «Про ринок природного газу», який заклав початок формуванню нового ринку. Для повної імплементації цього закону заразведетьсяактивна робота над удосконаленням вторинного законодавства, зокрема Кодексу газотранспортної системи (ГТС) і газосховищ, та підготовка до реалізації анбандлінгу НАК «Нафтогаз», який передбачає розділення функцій оператора ГТС і функцій по видобуванню, дистрибуції та постачаннюгазу. Кодекс ГТС набрав чинності у листопаді 2015 р., проте для повної його імплементації слід ще запровадити механізм добового балансування, прозорі та недискримінаційні правила тарифікації як в Україні, так і на кордоні.
Варто зазначити, що з 1 квітня ц.р. набраличинності постанова НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз»і окремі постанови для розподільчих компаній для встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, які націлені на відокремлення тарифів на транспортування і розподіл газу від вартості газу як товару. План анбандлінгу НАК «Нафтогаз», затверджений КМУ влітку 2016 р., передбачає створення двох нових державних компаній, які будуть управляти ГТС і газосховищами. 1 квітня 2017 р. набрав чинності і новий статут НАК «Нафтогаз».
Ефективне функціонування регулятора
НКРЕКП є центральним органом, який здійснює регулювання на енергетичному ринку. 22 вересня 2016 р. було прийнято ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» №1540-VIII, який зробив регулятора незалежним органом з широкими повноваженнями.
Зокрема, НКРЕКП є юридичною особою публічного права, яка має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Її рішення не потребують додатково затвердження іншими органами. Вонамає свій бюджет, який формується ліцензіатами, яким НКРЕКП може вільно розпоряджатися, має схему ротації членів. Процес перезавантаження НКРЕКП згідно з зазначеною схемою постійно відкладався. Указом від 23 березня 2017 р. Президент України затвердив план ротації голови та членів НКРЕКП, що є першим кроком у реформуванні цього органу.
Розвиток відновлюваної енергетики
Останнім часом відновлювана енергетика в Україні все більше зацікавлює законодавців та інвесторів. 1 жовтня 2014 р. було прийнято Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р., який передбачає, що Україна взяла на себе зобов’язання до 2020 р. досягти рівня 11% енергії, виробленої з відновлюваних джерел, у загальній структурі енергоспоживання країни. Виконати цей план буде дуже важко, адже наразі з відновлюваних джерел виробляється лише 1,5% енергії. Однак очікується, щоу2017–2019 рр. галузьвідновлюваної енергетики буде активно розвиватись, аджепротягом цього часу«зелений» тариф буде найбільш економічно привабливим.
Щодо рішень, які нещодавно були прийняті регулятором і негативно вплинули на відновлювану енергетику, є постанова №148 від 21.01.2017 «Про встановлення величин питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік». Цією постановою передбачається значне збільшення плати за приєднання до електричної мережі у проектах звідновлюваноїенергетики. Для прикладу, до постанови середня ціна за нестандартне приєднання становила 30–60 тис. євро/1МВт, а після – 216 тис. євро/1МВт. Постанова ще не набрала законної сили.
