14 липня 2020, 11:19

Криза на ринку електроенергії: як із неї вийти?

Опубліковано в №14 (720)

Юлія Кильчинська
Юлія Кильчинська «Everlegal» старший юрист
Ольга Городнюк
Ольга Городнюк «Everlegal» молодший юрист

За останні кілька років криза на ринку електроенергії стала одним із ключових напрямів, що потребують термінового врегулювання. В цілому ринок енергетики зазнав суттєвих змін, більшість із яких були позитивними. «Зелений» тариф, встановлений для вітчизняних виробників електроенергії з відновлюваних джерел, сприяв зростанню обсягу інвестицій в українську відновлювану енергетику і стрімкому збільшенню кількості електростанцій, що виробляють електроенергію з відновлюваних джерел.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Нині галузь відновлюваної енергетики має рекордні обсяги виробництва. Наприклад, у квітні 2020‑го виробництво з ВДЕ досягло 1,07 млрд кВт-год, зрісши на 120%.

Передумови кризи ринку електроенергії

Водночас запровадження «зеленого» тарифу, який активував ринок відновлюваної енергетики в Україні, стало причиною суттєвого дисбалансу на ринку енергетики та низки негативних наслідків, що зрештою призвело до кризи. Зокрема, встановлений законодавством розмір «зеленого» тарифу та дедалі більша кількість виробників електроенергії з ВДЕ, які отримали такі ставки тарифу, зумовив виникнення значної суми заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед виробниками.

Накопичення боргів є цілком закономірним, зважаючи на заборгованість споживачів електроенергії перед НЕК «Укренерго» та, відповідно, брак виплат НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець». Тож сам Гарантований покупець просто не в змозі розрахуватися з ДП «НАЕК «Енергоатом», АТ «Укргідроенерго», а також із боргами за «зеленим» тарифом перед виробниками з ВДЕ.

Свою роль тут відіграли й кліматичні зміни — тепла зима та запровадження карантинних заходів у зв'язку з пандемією, що зумовило зменшення споживання електроенергії (за даними Укренерго, у травні 2020‑го показник був нижчим на 4,9% порівняно з аналогічним періодом 2019 р.). Як наслідок, виник профіцит електроенергії.

У той час, як виробники електроенергії скорочували обсяги виробництва електроенергії у зв'язку з її надлишком, виробники електроенергії з відновлюваних джерел не мали такої необхідності, адже вони, відповідно до законодавства, не несуть відповідальності за небаланси. Тому баланс із виробництва електроенергії на ринку був порушений. Кількість і вартість енергії з ВДЕ значно перевищує кількість порівняно дешевшої електроенергії, виробленої з вичерпних джерел енергії, наприклад, з атомних електростанцій.

Реструктурування «зеленого» тарифу

Держава спробувала подолати кризу, вдавшись до реструктурування «зеленого» тарифу. Зважаючи на стабільність законодавства і його гарантії щодо розміру «зеленого» тарифу до 2030 р., була здійснена спроба досягти компромісу з гравцями на ринку електроенергії.

Зокрема, 10.06.2020 р. був укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики, який передбачає, серед іншого, ретроспективне зменшення «зеленого» тарифу (далі — меморандум). На основі цього документа Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради України законопроект №3658, у якому запропоновані зміни до законодавства для імплементації умов меморандуму (далі — законопроект).

Частина гравців на ринку погодились, що ситуація потребує нагального вирішення, й підписали меморандум. Це, наприклад, представники Європейсько-українського енергетичного агентства та Української вітроенергетичної асоціації. Решта представників ринку відновлюваної енергетики (зокрема, виробники з енергії сонця) відмовились пристати до такої ініціативи.

Наприкінці минулого місяця, 30.06.2020 р. група іноземних та українських власників сонячних електростанцій звернулись із листом до президента України щодо продовження строку дії договорів купівлі-продажу електроенергії на 2 роки в обмін на зниження «зеленого» тарифу. У процесі перемовин із представниками ринку електроенергії на такій умові наполягала Асоціація відновлюваної енергетики України, а відтак, цю позицію підтримала Європейська бізнес-асоціація. Зазначена умова не була відображена у тексті меморандуму. Це стало однією з основних причин, чому меморандум та відповідний законопроект не отримали підтримки від представників сонячної енергетики.

Представники сонячної енергетики вважають умови цих документів дискримінаційними, а тому шлях виходу з кризи може стати для України шляхом до довготривалих інвестиційних арбітражів. Підставами для інвестиційних позовів можуть стати дискримінаційні умови положень законодавства, ретроспективне зниження «зеленого» тарифу та недотримання гарантій, передбачених законодавством для гравців на ринку відновлюваної енергетики.

Попри необхідність рішучих дій, важливо, аби держава врахувала інтереси усього ринку електроенергії, а не лише окремих його сегментів, інакше механізм подолання кризи може призвести до небажаних наслідків. Потенційно продовження строку дії договорів купівлі-продажу електроенергії на два роки може стати правильним компромісним рішенням, що дасть змогу уникнути подальших суперечок із представниками відновлюваної енергетики та врегулювати ситуацію на ринку.

Реструктуризація заборгованості

Положення меморандуму передбачають порядок погашення заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. Зокрема, зазначено, що 40% заборгованості буде виплачено у IV кварталі 2020 р., а 60% — щоквартально у 2021‑му році. Також ідеться про те, що Гарантований покупець повинен своєчасно здійснювати платежі за електроенергію, починаючи з місяця, що слідує за місяцем, коли відповідний закон набере чинності. Проте законопроект не передбачає відповідного механізму погашення заборгованості та зобов'язання щодо своєчасних виплат.

Врегулювання кризи ринку електроенергії неможливе без встановлення механізму погашення вже наявної заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ. Зокрема, процедура повернення коштів має бути не лише відображена на законодавчому рівні (наразі такі положення передбачені лише в меморандумі), а й держава має запровадити прозорий механізм і забезпечити погашення наявної заборгованості Гарантованого покупця перед виробниками з відновлюваних джерел. В подальшому одночасна відсутність оплати за фактично вироблену електроенергію станом на сьогодні та зниження розміру «зеленого» тарифу може призвести до колапсу на ринку відновлюваної енергетики, що лише погіршить ситуацію на ринку електроенергії в цілому.

Відповідальність за небаланси

Окрім реструктурування власне «зеленого» тарифу, для врегулювання кризи на ринку електроенергії в законопроекті запропоноване запровадження відповідальності виробників електроенергії з відновлюваних джерел за небаланси. Зокрема, фінансова відповідальність виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії на об'єктах електроенергетики, встановлена потужність яких більше 1 МВт, відповідає показникам, передбаченим меморандумом: з 01.01.2021 р. — 50%, а з 01.01.2022 р. — 100%. Відповідальність виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії на об'єктах електроенергетики, встановлена потужність яких не перевищує 1 МВт, дорівнює: з 01.01. 2021 р. — 10% зі щорічним підвищенням на 10% до досягнення показника відповідальності 100% з 01.01.2030 р.

В такий спосіб держава пропонує вирішити проблему надлишку виробленої електроенергії з альтернативних джерел в кризовий період часу, коли інші виробники електроенергії змушені зменшувати обсяги виробництва. У разі схвалення законопроекту в такій редакції виробники електроенергії з ВДЕ будуть вимушені покращити прогнозування діяльності, щоби знизити витрати на оплату небалансів.

Врегулювання кризи неплатежів

У зв'язку із запровадженням карантинних заходів та впливом останніх на фінансове становище громадян і бізнесу держава ухвалила рішення про зупинення нарахування штрафів та пені на період карантину за неоплату житлово-комунальних послуг, а також наклала заборону на зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі відсутності їх оплати або оплати не в повному обсязі. Вимушений крок, який має зменшити негативний вплив пандемії на, серед інших, споживачів електроенергії, тягне значно масштабніші наслідки.

Враховуючи, що на ринку електроенергії вже розгорнулася криза неплатежів, вищезазначені умови, встановлені на період дії карантину, призвели до її поглиблення внаслідок збільшення суми заборгованості споживачів за використану електроенергію. Тож ситуація з кризою неплатежів лише погіршується у зв'язку з пандемією.

Для врегулювання питання кризи неплатежів до Верховної Ради України було подано законопроект №3364, який, зокрема, передбачає внесення змін до Закону України «Про ринок електроенергії». Зокрема, йдеться про те, що протягом дії карантину будь-які доходи від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину можуть використовуватися для забезпечення поточної операційної діяльності оператора системи передачі та оплати послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Крім того, парламент ухвалив законопроект №2386, що передбачає заходи погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії. В Україні вже працює новий ринок електроенергії, але борги ще має навіть ДП «Енергоринок».

Отже, повернути борг можна буде через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Саме з таких рахунків оператори системи розподілу, електропостачальники, на яких покладено виконання функцій постачальника універсальних послуг та постачальника «останньої надії», здійснюють погашення заборгованості на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника.

Якщо цього буде замало для повного погашення заборгованості, то в законопроекті передбачений також механізм заміни сторони в зобов'язанні. Протягом місяця після завершення процедури заміни сторони у зобов'язанні ДП «Енергоринок» підтверджує залишок кредиторської та дебіторської заборгованості та впродовж двох місяців здійснює списання зазначеної заборгованості.

Додатково законопроект передбачає списання рівнозначної суми заборгованості (1) ДП «Регіональні електричні мережі» та державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» перед ДП «Енергоринок» та (2) ДП «Енергоринок» перед виробниками електричної енергії державної форми власності та НЕК «Укренерго».

На суму такого списання буде здійснена докапіталізація виробників електричної енергії державної форми власності та НЕК «Укренерго» за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики.

Висновки

Криза на ринку електроенергії змусила вдатися до низки заходів, які можуть бути непопулярними серед виробників електроенергії або відверто погіршуватимуть умови перебування на ринку порівняно з їх нинішнім становищем (як‑от умови ведення діяльності виробників електроенергії з відновлюваних джерел). Вживаючи таких заходів, держава має подбати, щоби інвестиційний клімат і стабільність становища на ринку залишились у безпеці, щоби врегулювання кризи ринку електроенергії не перетворилось на гальмування його стабільного розвитку.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати