У зв’язку з нещодавніми заявами Української ліги авторських і суміжних прав про намір звернутися з позовами щодо порушення вітчизняними підприємствами, які надають послуги у сфері торгівлі і розваг, авторських прав, пов’язаних із публічним виконанням музики українських та зарубіжних авторів, актуальності набуло питання повноважень організацій колективного управління авторськими правами.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ще не так давно в Україні існували уповноважені організації колективного управління, які мали монопольне становище на ринку. Такими був Український музичний альянс (далі – УМА), який мав право збирати роялті з телеканалів, радіо, імпортерів і виробників дисків та флешнакопичувачів, а також Українська ліга музичних прав (далі – УЛМП), яка отримувала плату від ТРЦ та супермаркетів.
Але влітку минулого року Держслужба інтелектуальної власності позбавила УЛМП статусу уповноваженої, а УМА втратив монополію у зв’язку із скасуванням Вищим адміністративним судом 17 жовтня 2012 року наказу Міністерства освіти №1175 про порядок визначення уповноважених ОКУ. Такі події дали підстави вважати, що збирання роялті є не пересічним питанням.
Поняття організації колективного управління (організація колективного управління майновими правами) визначено у Законі України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон
№ 3792), відповідно до якого нею є організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав і не має на меті одержання прибутку. Саме таких організацій в Україні на сьогодні налічується 15.
Статтею 45 Закону № 3792 передбачено, що суб’єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.
Відповідно до положень статті 48 Закону № 3792 повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб’єктами авторського права і суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі; організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб’єктів авторського права і суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.