08 жовтня 2013, 16:01

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Особливості діяльності нової системи

Опубліковано в №41 (383)

Ірина Подкопаєва Адвокат, приватна практика

Право власності є одним із основних майнових прав. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 317 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Це право є непорушним (ст. 321 ЦК України).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх обмеження, а так само виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Більше того, право власності виникає саме з моменту такої реєстрації (ст. 182, ч. 2 ст. 331 ЦК України, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон про державну реєстрацію).

Державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб’єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора (ч. 5 ст. 3 Закону про державну реєстрацію, п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі – Порядок державної реєстрації).

З 1 січня 2013 року в Україні була запроваджена нова система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. І хоча її запровадження викликало чимало гострих дискусій, вона функціонує, проте не без недоліків у правовому регулюванні та організації роботи. Зупинимося на них докладніше.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати