14 липня 2021 р. повністю введений у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» №1349-IX, прийнятий 19 березня 2021 р. (далі — Закон).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законодавче врегулювання роботи колекторських компаній
По-перше, вказаним Законом впроваджено офіційне поняття «колекторська компанія». Слід зауважити, що досі діяльність таких компаній в Україні не була врегульована на законодавчому рівні та супроводжувалась негативною реакцією суспільства. Жодним нормативним актом не передбачалося такої форми діяльності, а саме лише згадування про колекторів викликало у людей шквал обурення. Тепер же діяльність колекторів та колекторських компаній має законодавче закріплення та врегулювання.
У ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» законодавець визначив, що колекторська компанія — це юридична особа (у т.ч. небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
Згідно нових вимог законів «Про Національний банк України» та «Про споживче кредитування», Національним банком було прийнято постанову №75 від 09.07.2021 р. «Про затвердження Положення про реєстрацію колекторських компаній», яка визначає порядок та умови включення колекторських компаній до реєстру. У нього можуть бути включені тільки ті компанії, які відповідають, зокрема, таким умовам:
- бездоганна ділова репутація власників, керівників та працівників компанії;
- прозора структура власності;
- дотримання компанією умов та порядку надання послуг з врегулювання простроченої заборгованості, захисту персональних даних, організації та проведення навчання і підвищення кваліфікації працівників з питань етичної поведінки колекторських компаній;
- відповідність репутаційним критеріям.
Тільки у разі відповідності компанії таким вимогам Національний банк здійснює їх реєстрацію.
Згідно з новим Законом, для надання послуг з врегулювання заборгованості всі колекторські компанії мали бути зареєстровані в реєстрі колекторських компаній Національного банку України до 14 жовтня 2021 р. Компаніям, які не зареєструвалися до вказаної дати, заборонено самостійно здійснювати подальше врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами на користь інших осіб, а кредитодавцям (банкам та фінансовим компаніям) заборонено працювати з колекторами, які не включені у реєстр. Слід також звернути увагу, що небанківська фінансова установа, що має право надавати фінансові послуги з факторингу та/або надання коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту, яка не включена до реєстру колекторських компаній, має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості лише у власних інтересах.
Інформація про усі зареєстровані в Україні колекторські компанії міститься у публічному доступі на офіційному сайті Національного банку України в розділі «Інформація з реєстру колекторських компаній». Відтепер як кредитодавці, так і споживачі фінансових послуг можуть перевірити цю інформацію з метою залучення до врегулювання боргів лише зареєстрованих компаній, які мають на це відповідні повноваження.
Вимоги до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачами фінпослуг
Закон України «Про споживче кредитування» доповнено ст. 25, якою визначено вимоги щодо взаємодії зі споживачами та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості — так звані вимоги етичної поведінки. Встановлено виключний перелік способів дозволеної взаємодії зі споживачем та його оточенням, зокрема:
- перелік шляхів взаємодії: колектори можуть телефонувати, надсилати текстові, голосові та інші повідомлення лише упродовж певного часу;
- правила використання функції (сервісу) автоматичного додзвону: до 30 хвилин на добу;
- правила поведінки під час першої взаємодії зі споживачем та його оточенням;
- правила обробки персональних даних боржника та третіх осіб;
- заборону збирати та обробляти персональну інформацію (про графік роботи, місця відпочинку, інформацію з соціальних мереж, особисті фотографії тощо);
- порядок фіксування взаємодії тощо.
Проте слід зауважити, що одночасно з введенням у дію таких вимог збільшилася й кількість скарг від споживачів, які намагаються маніпулювати встановленими нормами Закону та наданим правом на звернення зі скаргою до регулятора, при цьому забуваючи про існуючі фінансові зобов’язання та не надаючи жодних документів на підтвердження викладених «порушень».
Нагляд за дотриманням вимог щодо етичної поведінки здійснюватиме Нацбанк
Контроль за діяльністю кредиторів/нових кредиторів та колекторських компаній Законом №1349-IX покладено на Національний банк України. Згідно постанови НБУ №76 від 09.07.2021 р. «Про затвердження Положення про здійснення Національним банком України нагляду за додержанням вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки)», нагляд за дотриманням вимог щодо етичної поведінки має вестися в таких формах: безвиїзний нагляд та інспекційна перевірка. Організація та проведення інспекційних перевірок здійснюється відповідно до раніше прийнятих нормативно-правових актів, а от безвиїзний нагляд проводиться Національним банком постійно на підставі звернень споживачів, їх представників, адвокатів щодо дотримання вимог щодо етичної поведінки, обробки персональних даних споживача та інших осіб тощо. За результатами таких перевірок за порушення вимог закону передбачена відповідальність від штрафів до виключення з реєстру колекторських компаній.
Відтак, у разі порушення вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у т.ч. щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) Національний банк України має право у встановленому ним порядку застосувати заходи впливу, до яких належать:
- письмове застереження з вимогою про усунення виявленого порушення;
- накладення штрафу на кредитодавця, нового кредитора та/або колекторську компанію;
- тимчасова заборона колекторській компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості;
- виключення відомостей про колекторську компанію з реєстру колекторських компаній;
- тимчасове зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії кредитодавця-небанківської фінансової установи, нового кредитора-небанківської фінансової установи на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Висновок
З прийняттям Закону будь-хто не зможе здійснювати діяльність під виглядом колекторської компанії, оскільки визначено чіткі вимоги до організації їх роботи. Закон направлений на підвищення довіри громадян до діяльності таких компаній, оскільки вона стала абсолютно законною та прозорою. Кожен споживач може у відкритому доступі впевнитись, чи правомірно здійснюється врегулювання його простроченої заборгованості тією чи іншою компанією, яка представляється його кредитором або колекторською компанією. Сподіваємось, що створення такого прозорого ринку та єдиних правил, запроваджених Національним банком України, стане потужним кроком у розвитку нової сфери фінансових послуг — колекторського бізнесу в Україні.