Нещодавно парламентарі зробили знанчий крок у сфері легалізації криптоактивів. Хтось називає це фінансово-цифровою революцією, що лібералізує український фінансовий ринок. Інші дивляться на подібні законодавчі ініціативи зі скепсисом. На чиєму боці правда, ми запитали у експертів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментарі:
Олександр Горобець,
адвокат, керівник практики White Сollar Сrimeюридичної компанії Legal House
Перш за все, зауважимо: легалізація поки що не відбулася! Хоча 8 вересня 2021 р. ВРУ було прийнято у другому читанні Закон «Про віртуальні активи», основна мета якого — легалізувати використання віртуальних активів в Україні.
Питання законодавчого регулювання використання таких активів надзвичайно актуальне, тому прийняття цього закону є логічним результатом впливу сучасних тенденцій. Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначав: «В Україні щоденний обіг віртуальних активів становить 1 млрд грн. Але все це знаходиться в тіні. Через це міжнародні біржі не можуть заходити в Україну».
Та варто розглянути питання, чи буде прийнятий закон дійсно ефективним, чи сприятиме він легалізації використання віртуальних активів.
У пояснювальній записці до законопроєкту на обґрунтування необхідності його прийняття законодавці вказували, що він забезпечить можливість надання учасникам ринку віртуальних активів безпечних та якісних послуг, сприятиме збільшенню інвестицій в економіку України. Цей закон, за задумом його авторів, має зменшити частку тіньової економіки, що пов’язана з інвестиціями у віртуальні активи громадян та підприємств.
Основними напрямами легалізації операцій з віртуальними активами є:
- правове їх визначення та включення до поняття про право власності;
- визначення державних органів, які здійснюють регулювання відносин, та їх повноважень;
- режим оподаткування операцій.
Поки що очікуємо на зміни до Податкового кодексу та інші пропозиції робочої групи з розробки законопроєкту. Прийнятий закон — це оформлене в документ бачення державою процесу легалізації криптоактивів, та з якими перепонами зіткнеться ця концепція на практиці?
Можна стверджувати, що насправді прийняття цього закону не привело до легалізації ринку віртуальних активів. Поки що все залишається так, як і було. Крім розробки урядом правил обігу віртуальних активів, також необхідно дочекатися внесення змін до Податкового кодексу України.
«Хто володіє ключем від гаманця, той і є власником активу» — головний девіз криптоактивістів. Цим начебто виключається ймовірність спору про право власності. Проте лише доти, поки не постало питання про джерела походження коштів та правомірність володіння гаманцем. Прийнятий закон змусить постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, розкрити структуру власності для можливості встановлення кінцевих бенефіціарних власників. Це буде обов’язковою умовою провадження відповідної діяльності. Для таких власників передбачена вимога мати бездоганну репутацію. Закон визначив необхідність введення внутрішньої процедури фінансового моніторингу, що має запобігти відмиванню доходів, отриманих від злочинної діяльності. Крім того, ним передбачено, хто є учасниками ринку віртуальних активів — постачальники послуг, пов’язаних з їх оборотом, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах.
Ідентифікація власника, облік, арешт та відстеження транзакцій — це інструменти, якими прагнуть володіти державні органи під час регулювання цих операцій. Своє слово ще не сказав і правоохоронний блок. Прогнозуємо постановку питання про можливість сплати податків, мита та інших обов’язкових платежів у криптовалюті. Це вимагатиме від держави також мати криптогаманець або передбачити процедуру обміну валюти в Національному банку.
Коментованим законом передбачено, що він набере чинності з дня набрання чинності закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Питання полягає в тому, що певних строків, у які мають бути прийняті такі зміни, законодавець не визначив, тому процедура може затягнутися на невизначений час.
Легалізацію операцій з віртуальними активами, визначення права власності та інших прав щодо них пропонується здійснити в обмін на ідентифікацію, оподаткування та звітність власників. Цей фактор навряд чи спонукатиме учасників ринку віртуальних активів до легалізації своєї діяльності, а потенційних інвесторів — до інвестування коштів у цей ринок.
Тетяна Ященко,
Ph.D., радник EXPATPRO
Прийняття Закону України «Про віртуальні активи» має сприяти пожвавленню на фінансових ринках. Ще складно повністю оцінити ефективність регулювання, а також чи працюватиме запропонований механізм у зручний для приватних осіб спосіб. Зокрема, низький поріг для застосування фінансового моніторингу для верифікації операцій з використанням віртуальних активів точно стане на перешкоді.
Варто зазначити, що автоматично віртуальні активи не стають платіжними засобами. Згідно з чинним Законом України «Про платіжні системи та перерахування коштів в Україні», єдиний законний платіжний засіб – це гривня. Платежі у класичному розумінні «розрахунку» в Україні проводяться виключно з використанням національної валюти.
У серпні 2022 р. набирає чинності новий Закон «Про платіжні послуги», в якому також передбачено, що платіжним засобом є гривня. Допускається проведення операцій за допомогою електронних платіжних засобів, емісію яких можуть проводити виключно банківські установи, та електронних грошей. Водночас поняття електронних грошей, електронних платіжних засобів і віртуальних активів не є тотожними. Особливості звернення/застосування віртуальних активів у Законі України «Про платіжні послуги» окремо не позначені й не визначені. Тобто Закон України «Про віртуальні активи» не вводить вид розрахунку криптовалютою на тому ж рівні, як і розрахунок гривнею, а скоріше допускається можливість оформляти угоди з використанням такого інструменту.
Оскільки ринок обігу віртуальних активів буде включений у сферу ринків фінансових послуг і ринку цінних паперів (залежно від форми забезпечення віртуального активу), потрібно брати до уваги також спеціально нормативно-правове регулювання. У нас діють два базові закони в цих сферах («Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»), де передбачені основні вимоги до постачальників фінансових послуг, порядку надання послуг та гарантування їх якості, захисту прав споживачів таких послуг.
Операції з віртуальними активами стануть різновидом фінансових послуг, тому постачальники таких послуг будуть зобов'язані відповідати вимогам регуляторів. Для надання таких послуг в Україні необхідно буде отримувати спеціальний дозвіл. Наприклад, в Законі вже передбачені особливі вимоги до розміру статутного фонду (різні суми для резидентів і нерезидентів), керівників та деяких посадових осіб (у тому числі бездоганна ділова репутація).
Водночас власник віртуального активу зможе отримати правовий захист Української держави, якщо юрисдикція України буде застосовна. (якщо операції проводяться за межами України та через незареєстровані в Україні системи – це, найімовірніше, не спрацює, тому що місце злочину може бути за межами України).
Оформлення обігу віртуальних активів має велике значення в контексті захисту прав споживачів/власників віртуального активу. Юридичне оформлення поняття віртуального активу, порядок підтвердження права власності передбачає, що такі об'єкти можуть бути предметами майнових злочинів, у тому числі крадіжки, шахрайства.
В Законі «Про віртуальних активах» прямо зазначено, як відбувається оформлення створення віртуального активу, хто вважається законним власником активу, права і зобов'язання власників, постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів (послуги зі зберігання, адміністрування, обміну, перерахування віртуальних активів, посередництва). Також порушення посередниками, які забезпечують роботу ринку обігу віртуальних активів, можуть бути предметом виробництв відповідних регуляторів (як в порядку моніторингу роботи ринку фінансових послуг, так і за скаргами споживачів).
Фінансовий моніторинг
Платежі з використанням віртуальної валюти підлягають фінансовому моніторингу. Відповідні доповнення були внесені до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення». Ініціювання платежів на суму, що перевищує 30 тис. грн (як в межах України, так і за її межі), передбачає надання цілого набору даних про відправника (паспортні дані для фізичних осіб та реєстраційні дані для юридичних осіб), одержувача коштів (у тому числі ідентифікатори електронних гаманців / унікальний номер фінансової операції тощо). Якщо сума перерахування є меншою, то обсяг даних, які запитуватимуть для проведення операції, буде трохи менший.
Офіційно в цей момент суб'єкти підприємницької діяльності не можуть відобразити на балансі криптовалюту в Україні. Приватні особи – без проблем. Існують навіть роз'яснення НАЗК України щодо того, як правильно відобразити наявність у власності криптовалюти, що базуються на рекомендаціях FATF.
Чекаємо змін до Податкового кодексу, адже без таких змін Закон України «Про віртуальні активи» не набуде чинності. Проєкт відповідного закону вже надали народним депутатам для ознайомлення. Відповідно до інформації ЗМІ, будуть запропоновані ставки податку на прибуток від віртуальних активів у розмірі 5%, а для фізичних осіб ще додатково військовий збір.
Сергій Регелюк,
адвокат, старший юрист Hillmont Partners
Фактично, держава в особі нового регуляторного органу намагатиметься сортувати віртуальні активи на «чисті» та «сірі» під гаслами боротьби з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та створенням інфраструктури задля кращого захисту власників таких активів (інвесторів). Зокрема, Закон покликаний запровадити реєстр постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів (криптообмінники, біржі), які повинні ідентифікувати та ізолювати «чисту» криптовалюту від «сірої». Однак навіть визначення віртуального активу викликає чимало питань. Згідно із Законом, віртуальним активом вважається нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечуються системою забезпечення обігу віртуальних активів.
Більш природним кореневим терміном було б використання слова «цифра», що є базовим елементом математики, точним значенням. Результатом використання «цифри» є конкретний продукт, що має споживачів або користувачів, які в ньому зацікавлені та можуть з ним взаємодіяти. Саме «цифровий актив» лежить в основі будь-якого IT-продукту, в тому числі криптоактивів. Ресурс для існування цифрового активу виникає з виконанням математичного процесу, здатного обробляти 0 і 1. Отже, використання терміну «віртуальні активи» не є кращою основою для формування українського правового поля, в якому вже давно діють цифрові технології. Так, за кордоном ще деколи використовується термін «віртуальні активи», але ЄС у своїх останніх пропозиціях з регуляції переходить на термін «цифрові»[1].
Як зазначається в терміні, що запроваджується Законом, система забезпечення обігу віртуальних активів – це програмний або програмно-апаратний комплекс обміну електронними даними, який забезпечує ідентифікацію та оборотоздатність віртуальних активів. Зрозуміло, що законодавець хотів таким визначенням підчинити технологію блокчейну регулюванню, однак вже давно існують такі нематеріальні блага як комп'ютерні програми, електронні бази даних, аудіовізуальні твори чи навіть цінні папери, обіг яких фактично також забезпечується певною системою. Водночас законодавець не визначає для них спеціального забезпечення існування. Таким чином, речення «існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обігу віртуальних активів» породжує правову невизначеність щодо правового регулювання тотожних об'єктів цивільних прав.
Окрім того, згідно з ч. 7 ст. 4 Закону, віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги). Завдяки цьому положенню Закон вводить обмеження щодо обігу віртуальних активів як об’єктів цивільного правових відносин. Тобто законодавець намагається ідентифікувати криптоактиви й чітко контролювати їх обіг, які є цифровими активами та спокійно вже використовувалися в цивільному обігу (наприклад, купівля-продаж (обмін) нерухомості). На думку законодавців, практика відстежування походження криптоактивів витіснить недобросовісних гравців з регульованого ринку віртуальних активів. Обіг криптовалюти, що перебуває поза легальним середовищем, підпадатиме під відкрите порушення закону.
Закон передбачає так звані забезпечені віртуальні активи – віртуальні активи, що посвідчують майнові права (зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав). Отже, операції з фінансовими віртуальними активами підпадатимуть під регулювання законодавства України про фінансові послуги, про що прямо зазначено в законопроєкті. Таким чином, постачальники послуг, пов'язаних з обігом фінансових віртуальних активів, підпадатимуть під регулювання НКЦПФР (якщо віртуальні активи надають права власників фінансових інструментів) та Нацбанку (якщо такі активи забезпечені грошима). Обіг фінансових віртуальних активів регулюватиметься також регуляторами на ринку фінансових послуг. Таким чином, на них поширюватимуться такі самі положення законодавства про захист інвесторів, як і на ринку фінансових послуг.
Закон встановлює, що забезпечений віртуальний актив посвідчує майнові права. Під посвідченням майнових прав слід розуміти підтвердження права власника забезпеченого віртуального активу вимагати об'єкт забезпечення. Водночас у тексті законопроєкту відсутні положення, які дозволяли б встановити, що мається на увазі під «правом вимагати об'єкт забезпечення» (зазвичай праву вимоги однієї сторони відповідає обов'язок щодо вчинення/невчинення дій іншою стороною), яким чином власник може вимагати об'єкт забезпечення, у якого суб'єкта та як власнику реалізувати право на захист у разі невиконання відповідної вимоги. Спостерігається відсутність чіткості у визначенні статусу забезпеченого віртуального активу.
Оскільки Закон не містить жодних змін до податкового законодавства, поки що передчасно стверджувати, чи схвалять учасники ринку та користувачі віртуальних активів нові регуляції. Переважно нові регуляції сприймаються скептично через зайві витрати на адміністрування. До того ж інструменти регуляції (такі як державні реєстри та оподаткування) ніколи не були панацею для захисту активів від злочинців.
Водночас наявність регуляторного поля дозволить легалізувати криптокапітали тим, хто бажає довести законність походження своїх статків. Проте завдяки розвитку технологій та принципу децентралізованих систем обліку, саме власник віртуальних активів (насамперед, криптоактивів) вирішуватиме, яку частку таких активів йому легалізувати.
Ігор Бенько,
старший юрист АФ Pragnum
Ухвалення цього Закону обумовлюється гострою потребою регулювання правовідносини, що виникають у зв’язку з обігом віртуальних активів в Україні, а також визначенням прав та обов’язків учасників ринку. Адже станом на 2021 р. Україна займає четверте місце за обсягом операцій з криптовалютою та активністю користувачів (2021 Chainalysis Global Crypto Adoption Index).
Іншими словами, Закон спрямований на встановлення хоча б якихось «правил гри» та визначення правового статуту основних гравців. Згідно з даними Мінцифри, добовий обіг криптовалюти в нашій державі становить 1 млрд грн. Однак і досі ці операції перебувають у «правовому вакуумі».
Капіталізація сучасного українського ринку криптовалют у 50 разів перевищує вклади в українські гривневі акції та цінні папери, не враховуючи облігації внутрішньої державної позики України, тому прийняття цього Закону напряму пов’язане з макрофінансовою стабільністю нашої держави.
Які основні нововведення чекають на гравців ринку криптовалют?
Одразу варто зазначити, що законодавець в жодному разі не оперує вже давно звичними поняттями криптовалюта, токен, блокчейн тощо, а вживає та визначає термін «віртуальний актив». Подібна термінологія зустрічається в законодавстві Німеччини, Сальвадору, Куби, Мальти та Гібралтару.
Під віртуальним активом розуміється нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу гарантується системою забезпечення обігу віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Після набрання чинності Законом криптовалюти отримають правовий статус саме віртуальних активів.
Також варто зазначити, що згідно із Законом віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги). Тобто законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, як і раніше, є грошова одиниця України – гривня. Для проведення платежу з використанням віртуального активу необхідна конвертація у гривню.
Закон чітко визначає, що право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу, на підставі норм Закону або рішення суду і засвідчується володінням ключа такого віртуального активу, крім випадків передання такого ключа на зберігання третім особам або у разі неправомірного заволодіння.
Звичні кожному поняття криптобіржі, криптообмінники тощо набули статусу постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, а діяльність зі зберігання, адміністрування, обміну, переказу, посередницьких послуг має здійснювати виключно суб’єкт господарювання – юридична особа, що включатиметься до спеціального державного реєстру.
Для такої діяльності обов’язково необхідно отримати дозвіл. Розмір плати за видачу дозволу, залежно від послуг, стартує від 68 000 грн. Технічна можливість отримання дозволу з’явиться лише після створення спеціального органу, що реалізує державну політику у сфері обігу віртуальних активів.
При цьому постачальником послуг не може бути юридична особа, що зареєстрована або будь-яким чином пов’язана з державою-агресором чи державою-окупантом. Окрім того, юридичні особи та її керівні органи повинні мати бездоганну ділову репутацію, сформований статутний капітал від 595 000 грн, залежно від видів послуг, які надає постачальник, а також правовий статус резидента чи нерезидента.
Регулювання ринку віртуальних активів здійснюватиме спеціально створений центральний орган виконавчої влади, а також НБУ та НКЦПФР. Хоча закон містить повноваження та функціонал всіх перелічених суб’єктів, проте до моменту створення спеціального органу їхні повноваження, механізми взаємодії та функціонал поки що не зовсім чітко визначені.
Варто зауважити, що вказаний Закон не регулює питання оподаткування. Таким чином, дохід від операцій з криптовалютами, як і раніше, оподатковується за ставкою 18% та 1,5% військового збору.
Підсумовуючи, варто зазначити, що прийнятий Закон є базовим, а повноцінне відкриття ринку віртуальних активів з чіткими механізмами, порядками та процедурами потребує створення спеціальних органів і подальшого внесення змін до ПК України, ЦК України, прийняття допоміжних законів та підзаконних актів, що унормують функціонал регуляторів і фіналізують правила гри для всіх учасників ринку.