Криптовалюта уже давно не викликає подиву і нерозуміння. Здається, навіть серед пенсіонерів є вже власники криптогаманців, а розрахунок у «крипті» для покоління «Z» стає доволі звичним явищем.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак повномасштабне вторгнення росії в Україну розкрило дещо незвичний потенціал цифрових активів. Якщо на початку входження на ринок криптовалюти її досить часто асоціювали з фінансуванням «сірих» організацій та незаконних операцій в DarkNet, то після перших же днів війни на території України вона стала одним із найоперативніших каналів фінансування Збройних Сил України (ЗСУ) та наповнення благодійних фондів.
Однією з причин, що зробила віртуальну валюту такою привабливою для благодійного ринку, є швидкість та оперативність обробки транзакцій. Коли рахунок йшов на години, кошти на гуманітарну допомогу та військову амуніцію потрібні були тут і зараз, а будь-яка затримка із обробкою платежів через банки вимірювалася життями, потрібно було швидко шукати альтернативу затяжній процедурі обробки транзакцій традиційними фінансовими установами. Виходом був ринок віртуальних активів, де обробка транзакції займає 5–10 хвилин. Така швидкість гарантувала миттєву реакцію на потреби армії, в рази оперативнішим робила збір коштів та закупівлю необхідного обладнання.
Не менш важливу роль зіграла і така властивість крипторинку, як децентралізованість. Річ у тім, що технологія блокчейн, яку покладено в основу транзакцій з криптовалютою, за своєю природою не передбачає наявності контрольно-наглядових органів, усі транзакції здійснюються без участі банків чи інших традиційних фінансових установ. Це давало змогу обійти обмеження Національного банку України (НБУ) на електронні грошові перекази та зняття іноземної валюти, введені у зв’язку з воєнною ситуацією, та значно спрощувало і пришвидшувало постачання військової та гуманітарної допомоги.
Можливість проведення коштів повз банки приваблювала не лише швидкістю, а й відсутністю зайвих запитань, зокрема щодо джерела їх походження. Тому першими до фінансування благодійних фондів через валютні активи долучилися ті, хто не хотів, аби їхня участь у фінансуванні України була очевидною. Анонімність криптогаманців давала змогу благодійникам купувати усе потрібне, не називаючи своїх імен.
Незважаючи на те, що транзакція залишалась анонімною (побачити можна лише довгий номер гаманця), все ж таки система смарт-контрактів є досить прозорою і дає можливість відстежити усі зміни у реєстрі блокчейну, що особливо зручно саме для благодійних організацій – адже дає змогу переконатись, що кошти йдуть за призначенням. Там же можуть зберігатися й дані про документи, що засвідчують особу, її право на певні види діяльності та медичні довідки. Це відкриває зовсім інші можливості для благодійності та спонукає до переходу у блокчейн. Поки що такого рівня організованості у роботі з масивами різноманітних даних та документації благодійні організації України не досягли, але пожертви у криптовалюті працюють, і вже зараз на ці кошти закуповуються ліки для солдатів та тероборони, їжа та предмети першої необхідності для переселенців.
Привабливість ринку віртуальних валют у сучасних реаліях оцінили не лише благодійні організації, а і звичайне населення. Оскільки цифрові активи не підпадали під обмеження на валютні операції, запроваджені НБУ, віртуальні активи давали змогу вивозити капітал за кордон, робити перекази рідним, які були змушені покинути країну, та й дедалі частіше почали розглядатись як спосіб захисту коштів від інфляції, коли з придбанням фіатної валюти були труднощі.
Проте існує й інша сторона медалі так званої політики «блокчейн для всіх» – до переваг віртуальних активів звернулась не лише «жертва», але й країна-агресор, яка таким чином намагається обійти санкційні заборони, використовує віртуальні активи для фінансування невизнаних територій та в кібершантажах. І якщо підтримати економіку росії за рахунок криптовалюти важкувато (в світі банально не існує таких об’ємівобсягів? цифрового активу), то обійти окремі санкційні списки цілком реально.
Знаючи про це, Україна із союзниками вдавалися до певних дій, спрямованих на обмеження можливостей обходу санкцій через криптоактиви. Вперше до санкційних списків США потрапили три криптовалютні біржі (всі три розміщені в росії). Крім того, неодноразово із закликами про блокування криптогаманців до криптобірж звертався міністр цифрової трансформації України.
Сама криптоспільнота також швидко зреагувала на події в Україні, хоч і розділилась на два фронти – проукраїнський та проросійський. І поки другі намагались якось вирішити питання із блокуванням власних рахунків на біржі, перші швиденько мобілізувалися, почали діяти та масово перераховувати кошти на гаманці перевірених благодійних фондів. Після того, як український уряд у лютому заявив про можливість такої допомоги, на підтримку України надійшло близько 100 мільйонів доларів у криптовалюті. Криптобіржа Kraken зробила безпрецедентний хід, оприлюднивши усі прибутки від клієнтів-росіян – понад 10 мільйонів доларів та анонсувала, що акаунти, відкриті до 09.03.2022, можуть отримати до 1000 доларів у криптовалюті чи внутрішніх токенах біржі. Binance пожертвувала понад 11 мільйонів доларів до українського гуманітарного фонду та запустила криптокартку біженця для всіх поточних і нових користувачів з України, які стали вимушеними переселенцями через війну з росією, на яку протягом трьох місяців зараховувалось по 75 BUSD (еквівалентних $75). Подібну акцію проводила і біржа FTX, роздаючи $25 кожному українському акаунту (загалом на суму 10 мільйонів доларів). Британо-українська криптобіржа BTC-Alpha припинила обслуговувати резидентів країни-агресора й започаткувала фонд криптовалютних пожертв на потреби ЗСУ та населення України, що постраждало від війни, під назвою Alpha for Ukraine. Coinbase заблокувала 25 тисяч гаманців, пов’язаних з росіянами та російськими компаніями. Окремими бонусами для громадян з України стали скасування комісій за транзакції або Airdrops на гаманці українців.
З кожним днем в Україні з’являється дедалі більше криптопроєктів, орієнтованих виключно на допомогу Україні. Було створено навіть першу волонтерську криптомонету UAF – Ukrainian Army Forces coin. В основі монети лежить незвична токеноміка, завдяки якій гроші на армію йдуть не напряму від продажів монети, а незалежно від них. Щогодини це 45–50 доларів, залежно від курсу. Купуючи UAF, власники підвищують цінність монети, отримуючи прибуток і збільшуючи суму щогодинних переказів. На додачу до цього підписники UAF отримують комікси про воєнні історії, доступ до арт-аукціонів NFT та інший унікальний контент. 100% від прямих донатів та купівлі NFT йдуть на потреби ЗСУ.
Цікавим трендом для благодійних організації стало й те, що деякі творці цифрового мистецтва збирали кошти для України за рахунок продажу NFT (тип цифрових активів, створений на блокчейні, що дає змогу отримати право власності на товар, який існує виключно в мережі, а також засвідчити його). Одним із перших проєктів стала колекція ArtWARks – збірка NFT українських митців, що продається на платформі OpenSea. «Мамо, я бачу війну» і «Art under artillery» запустили колекції NFT дитячих малюнків на воєнну тематику. Організації Ukraine DAO через продаж NFT-картинки українського прапора вдалося зібрати близько 7 мільйонів доларів допомоги для українців.
І це лише незначна частина всіх тих подій, що відбуваються в криптосвіті на підтримку України.
Держава також, як для структури такого масштабу, відреагувала неймовірно швидко. Міністерство цифрової трансформації України вже в перший день війни відкрило криптогаманці для пожертв Україні (наразі їх близько 14), інші державні структури теж не забарились, більшість великих благодійних фондів, які ще не мали криптореквізитів, додали їх.
На цьому тлі 15.03.2022 Президент України підписав Закон «Про віртуальні активи», який був готовий ще восени, але ветувався через недоречність створення окремого контролюючого органу. Ухвалення Закону фактично легалізувало ринок цифрових активів, надавши їм статус об’єктів цивільних прав, а відповідно, і право на захист. Іншими словами, тепер українці зможуть не лише користуватися цифровими активами, як і раніше, а й розраховувати на захист своїх коштів із боку держави.
Так, Закон забороняє використання віртуальних активів як платіжних засобів та й загалом містить лише рамкові положення, встановлює «правила гри та поведінки» для основних учасників ринку віртуальних активів і потребує суттєвого доопрацювання на рівні податкового, кримінального, адміністративного законодавства. Проте набрання ним чинності стане суттєвим кроком у легалізації віртуальних активів та надасть змогу компаніям легально працювати з криптоактивами, відкривати рахунки в банках та сплачувати податки. Пересічні громадяни також зможуть мати криптокартки, вносити «крипту» в декларації та користуватися нею як будь-яким фінансовим активом.
Зараз питання розвитку цифрової економіки явно не на часі, але оскільки вона вже існує, її участь у подіях фінансового світу неминуча. Адже криптовалюта – це гроші, які були створені для людей, а не для держав чи банків, і саме простим людям вона стає в пригоді. Вкотре блокчейн-індустрія показала не лише ефективність і прозорість, а й солідарність і людяність. Саме завдяки інтегрованості України у світову криптоспільноту наш народ отримав таку потужну підтримку.
Тому, якщо це «перша в світі криптовійна», як нарік її The Wasgington Post, то з такою підтримкою – Перемога однозначно за нами.