Визнання прав власності на майно, що є предметом іпотеки, чи його поділ

Іпотека як вид забезпечення зобов’язань зазвичай використовується банками при укладанні кредитних договорів, проте може мати місце і в інших правовідносинах. Згідно із Законом України «Про іпотеку» № 898­IV від 05.06.2003 р. (далі – ЗУ «Про іпотеку») таке забезпечення здійснюється нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця. У разі невиконання боржником зобов’язання, яке забезпечене іпотекою, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Отже, при отриманні кредиту, кредитор, який у забезпечення зобов’язань за кредитним договором отримує в іпотеку нерухоме майно, є іпотекодержателем, а боржник, який таке майно передає, – іпотекодавцем.

Такий вид забезпечення є широко застосовуваним і зручним для обох сторін кредитного договору чи інших договорів, у забезпечення яких укладається договір іпотеки.

Переваги для кредитора полягають у тому, що окрім ризиків кардинальної зміни вартості об’єкта нерухомості, що є предметом іпотеки, він також уникне можливості втрати такого майна. Без його згоди таке майно не лише не може бути відчужене чи передане в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, а також без такої згоди іпотекодавець не може зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки. Крім того, іпотекодавець зобов’язаний вживати за власний кошт усіх необхідних заходів для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Часто в іпотечних договорах передбачена матеріальна відповідальність іпотекодавця у випадку зменшення вартості предмета іпотеки з його вини. У такому випадку іпотекодержатель протягом дії договору не користується своїм правом перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.