Двадцять років тому, в Україні, був прийнятий Закон «Про платіжні системи та переказ коштів» (далі Закон № 2346-III) [1]. За цей проміжок часу, розвиток світового ринку платіжних систем не стояв на місці, він модернізувався та технічно оновлювався. Зокрема, це пов’язано з появою нових послуг на ринку, розробкою програмного «софту» і т.д. Будемо відверті, що діючий Закон № 2346-III застарів та не може відповідати сучасним викликам та потребам громадян, а також кращім світовим аналогам.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На сьогоднішній день, в Україні склалась ситуація при якій значна частина інноваційних платіжних систем та послуг перебувають за межами регулювання Закону № 2346-III.
Понад рік тому, НБУ розпочав роботу над оновленим законодавством, яке б могло ефективно регулювати ринок платіжних послуг. До розробки документу долучились й експерти з Європейського Банку Реконструкції та Розвитку. 31.01.2020 р. на сайті Національного банку був представлений проект закону[2] для публічного обговорення. Після тривалих дискусій, та з урахуванням усіх побажань, 12.11.2020 р. кінцеву версію Законопроекту №4364 «про платіжні послуги»(далі Законопроект №4364)[3] було зареєстровано у стінах Парламенту, та прийнято у першому читанні 19.02.2021 р.
Отже, Законопроект №4364, або, як його вже охрестили фахівці - законопроект «про відкритий банкінг», буде по-новому регулювати ринок платежів. Автори законопроекту впевнені, що модернізований закон - створить належні умови для стрімкого розвитку платіжних продуктів, сервісів та послуг в Україні. Разом з цим, Законопроект №4364 надасть змогу розпочати адаптування вітчизняного законодавства до законодавства ЄС, інтегруючі наш платіжний ринок до європейського.
Перш за все, хочу звернути увагу, на новелу Законопроекту №4364 , яка надає право на випуск електронних грошей та дозвіл емітувати платіжні карти не тільки банкам, але й іншим ліцензованим представникам вищезазначених послуг. Таким чином, в Україні буде демонополізовано та розширено коло постачальників платіжних послуг, а Законопроект №4364 має впорядкувати їх діяльності на платіжному ринку.
До того ж, законодавець пропонує внести зміни до миттєвих платежів з рахунку на рахунок. На сьогоднішній день, в Україні, «платіжна інструкція» виконується оператором протягом трьох операційних днів[4] , тоді як пропонується скоротити її строки втричі, до одного операційного дня. Якщо це вдасться реалізувати, то система електронних платежів(далі СЕП) виконуватиме відповідну операцію миттєво, в середньому за 15-20 хвилин. СЕП обслуговує 97% міжбанківських платежів у державі, [5] а тому її було визнано системно важливою платіжною системою України.
Ще однією новелою Законопроекту №4364 - є дозвіл на відкриття рахунків небанківськими фінансовими установами. Забороняється використання платіжних рахунків для залучення вкладів (депозитів) або надання фінансової послуги щодо залучення коштів із зобов’язанням стосовно їх повернення. До того ж, небанківським надавачам платіжних послуг з обслуговування рахунку забороняється нараховувати відсотки на залишок коштів на платіжному рахунку користувача.
Слід також звернути увагу й на стандарт Payment Service Directive 2 (далі - PSD2) , механізм якого передбачений в Законопроекті №4364 . Нагадаю, що з 13 січня 2018 року в Європейському Союзі було введено в дію другу платіжну директиву PSD2, яка пропонує рівні умови для представників фінансової індустрії, включаючи банки, фінансові компанії, легалізує «відкритий банкінг» та надає можливості для розвитку нових фінансових послуг. По суті, цей стандарт передбачає конкретні регуляторні дії з боку НБУ, які включатимуть питання, пов'язані із зобов'язанням того чи іншого банку відкрити Application Programming Interface (далі – API), не забуваючи при цьому про захист прав споживачів. API - це програмний інтерфейс додатку, що дозволяє проводити безпечний обмін даними між різними сервісами. API банку - це інтерфейс взаємодії та зв'язку між його програмним забезпеченням зі сторонніми програмами та сервісами. Слід зауважити, що розробниками такого софту можуть бути не тільки банки, а й будь-яка організація, яка отримає відповідну ліцензію Національного банку. Ще одним вагомим плюсом Законопроекту №4364 є - стандартизація доступу до українського ринку для іноземних платіжних систем і організацій. Останнім буде необхідно відкривати філії в Україні. Як показала Європейська практика, за допомогою Open API - відкривається велика кількість можливостей, як для клієнтів класичного банку, так і сучасних фінансово-технічних компаній, які працюватимуть у віртуальному просторі, причому, не турбуючись про захист персональних даних. В Open API дані клієнтів захищені більш ніж надійно. Кожен користувач сам визначає: які саме дані можуть бути доступні та передані третім особам. Простіше кажучи, надавши дозвіл на таку взаємодію, клієнт одного банку, зможе без обмежень користуватись платіжним додатком іншого банку.
В НБУ також «не сиділи без роботи», та за останні декілька років поступово оновлювали платіжне законодавство. Підтвердження цьому - є угода Національного банку та SWIFT[6] про реалізацію проекту з розвитку української платіжної інфраструктури на базі стандарту ISO 20022.[7] ISO 20022 - міжнародний стандарт обміну електронними повідомленнями між організаціями фінансової галузі. Він дозволяє долучити нових гравців платіжного ринку та платіжних інструментів, відповідно до другої платіжної директиви ЄС (PSD2). Такі комплексні зміни сприятимуть інтегруванню вітчизняної платіжної інфраструктури в світову. Як приклад, операція з відправки коштів фізичною особою з поточного рахунку в Україні, скажімо, в США чи Канаду, стане такою ж звичайною та зрозумілою справою, як і картковий переказ в середині країни.
Законодавець також має на меті встановити відповідальність за порушення законодавства про платіжні послуги. Саме тому, 12 листопада 2020 року, у Парламенті було зареєстровано Законопроект № 4365[8], який передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за дані порушення. Таким чином, адміністративні штрафи – складатимуть від ста НМДГ(1700 тис. грн.) до трьох тисяч НМДГ (51000 тис. грн.). Однією з новел Законопроекту №4365 - є встановлення кримінальної відповідальності у сфері платіжних послуг, а саме : за підробку платіжних інструкцій, платіжних інструментів чи засобів доступу до банківських та/або платіжних рахунків, електронних гаманців, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених платіжних інструкцій, платіжних інструментів або їх використання чи збут. За вищезазначені дії передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 1 до 3 років, а якщо їх було вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб - строк складатиме від 3 до 5 років. Ще одним нововведенням до ККУ буде кримінальна відповідальність за здійснення операцій з електронними грошима особами, які не пройшли авторизацію діяльності відповідно до законодавства України. Такі дії будуть каратись штрафом від трьох тисяч НМДГ (51000 тис. грн.) до п'яти тисяч (85000 тис. грн.) НМДГ з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років, а за повторні дії або за дії вчинені групою осіб штраф від п'яти до десяти тисяч НМДГ (170000 тис. грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років відповідно.
Підсумовуючи вищезазначене, вважаю, що запропоновані новели дозволять змінити застарілі та неактуальні підходи до правового регулювання платіжного ринку. Безперечно, відкритий банкінг, спрощені вимоги, платіжні операції без участі платіжних систем, емісія електронних грошей і платіжних карт небанківськими установами, повноцінне впровадження директиви PSD2 та стандарту ISO 20022 – дозволять Україні суттєво наблизитись до кращих світових практик та задовольнити сьогоднішні потреби вітчизняних користувачів платіжних систем.
- Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. - Режим доступу
- Стартує публічне обговорення пропозицій НБУ до законопроекту «Про платіжні послуги» (Електронний ресурс) //сайт національного Банку України. - Режим доступу
- Проект Закону №4364 «Про платіжні послуги» (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. - Режим доступу
- Постанова НБУ від 16.08.2006 № 320 «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. - Режим доступу
- Система електронних платежів (СЕП) (Електронний ресурс) //сайт Національного Банку України. - Режим доступу
- Постанова НБУ від 03.12.2003 № 514 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. - Режим доступу
- Платіжна інфраструктура України переходитиме на міжнародний стандарт ISO 20022 (Електронний ресурс) //сайт Національного Банку України. - Режим доступу
- Проект Закону №4365 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо платіжних послуг)» (Електронний ресурс) //сайт Верховної Ради України. - Режим доступу