22 квітня 2020, 17:19

Сюрприз від Національного банку України при скасуванні арешту банківських рахунків

Олександр Максименко
Олександр Максименко «Arzinger» старший юрист практики кримінального права та захисту бізнесу Arzinger, адвокат

У 2020 р. очікується подальша активізація правоохоронних органів у сфері господарських злочинів, що може зумовити виникнення проблем у міжнародних та українських компаній у вигляді арештів грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках. Цікавим є той факт, що не важливо, чи є власник майна підозрюваним у справі, а також наскільки чесно та прозоро здійснюється підприємницька діяльність, потрібно бути готовим до того, що суд може накласти арешт на будь-які грошові кошти, які компанія зберігає в банках (наприклад, у зв'язку з тим, що її контрагент, на думку правоохоронних органів, порушив норми чинного законодавства).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Звісно, в цьому випадку чинний Кримінальний процесуальний кодекс передбачає декілька способів захисту від неправомірних дій правоохоронних органів. Однак ми хочемо звернути увагу, що навіть якщо найняти найкращих адвокатів, обрати правильну стратегію захисту та скасувати в судовому порядку арешт банківських рахунків, на етапі виконання рішення суду очікується неприємний сюрприз, про який варто знати заздалегідь.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №22 від 21.01.2004 р. передбачається, що банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які були доставлені до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим чи цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Тобто власник грошових коштів не може самостійно подати в банк копію судового рішення та скасувати арешт. В цьому навіть є певна логіка. Здавалося б, звертайтеся до суду з клопотанням і нехай суд направить банку прийняте рішення, щоб не виникало підозр у підробці ухвали рішення суду про скасування арешту. Однак що ми маємо на практиці?

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає обов'язку апеляційної інстанції щодо направлення банку своєї ухвали про скасування арешту, а тому судді апеляційного суду можуть на власний розсуд протягом достатньо тривалого часу вирішувати питання про те, чи направляти прийняте ними рішення до банку. В цей час компанія зазнає збитків, а слідчий/прокурор мають достатньо часу та можливості повторно накласти арешт на рахунки. Тоді вся робота, проведена адвокатом з метою захисту інтересів компанії, буде марною. До того ж судова колегія взагалі може відмовити у задоволенні прохання про направлення судового рішення до банку. Тоді виникає дуже цікава ситуація, коли фактично підстава для обмеження права у розпорядженні грошовими коштами відсутня, але виконати рішення суду не вбачається за можливе.

Чи є вихід із ситуації? З одного боку, можна писати Голові апеляційного суду скарги на колегію суддів та вимагати негайного направлення копії прийнятого рішення до банку. З іншого боку, можете почати достатньо тривалу і витратну судову війну з банком, пояснюючи йому, що ухвала про скасування арешту повинна виконуватися в будь-якому випадку. Зрозуміло, що ефективність ваших дій в обох випадках буде досить низькою. До того ж навряд чи компанія буде у захваті від понесених у зв'язку з цим збитків. Тому єдине, що залишається – це просити суд добровільно все ж таки направити своє рішення до банку, при цьому розуміючи, що у вас немає жодних вагомих важелів.

Постає тільки одне питання – чи відповідає вказана вище інструкція Національного банку України, прийнята у 2004 р., наразі чинному Кримінальному процесуальному кодексу України, прийнятому у 2012 р.? Враховуючи ситуацію, яка склалася, ми вважаємо, що не відповідає, оскільки варто було б внести зміни в інструкцію або зазначити в чинному Кримінальному процесуальному кодексі України про обов'язок суду у разі скасування арешту банківських рахунків направляти прийняте рішення безпосередньо до банку.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати