Через повномасштабне вторгнення росії на територію нашої держави перед українцями постала безліч викликів. Нищівного удару також зазнала економіка, проте Національний банк України робить все можливе, аби звести втрати до мінімуму.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Голова Національного банку України Кирило Шевченко заявив, що інфляція в Україні перевищить 20% за підсумками 2022 року. У зв’язку з прискоренням інфляції було підвищено облікову ставку з 10% (на цьому відсотку її було заморожено після нападу росії) до 25% для мінімалізації перетоку гривневих активів у валюту. Схожа ситуація була в 2015 році, тоді це дало можливість вирішити проблемні економічні аспекти, які виникли у зв’язку з анексією Криму і вторгненням росії до Донецької та Луганської областей. Це був вимушений крок задля захисту гривневих доходів та заощаджень, збільшення привабливості гривневих активів і зниження тиску на валютному ринку.
Використовуючи такий інструмент монетарної політики, як облікова ставка, нацрегулятор може впливати на інфляцію. Що вищий відсоток, то дорожче для банків, а в результаті – й клієнтів банків, коштують кредити та депозити. Це призводить до того, що бізнес та громадяни накопичують грошові кошти, а не витрачають їх на споживання. Відповідно, попит на товари зменшується, а інфляція уповільнюється. Однак є і негативний аспект. Це скорочення кредитування, що, у свою чергу, може призвести до уповільнення економічного зростання.
Колишня голова НБУ Валерія Гонтарєва позитивно оцінює роботу Нацбанку в ці складні часи. Окрему позитивну оцінку надано залученню міжнародної допомоги, оскільки наразі НБУ на 50% профінансував бюджет, а на 50% до нас уже зайшли гранти та кредити міжнародних організацій.
Водночас перекази українців з-за кордону скоротилися на 10% у порівнянні з минулим роком. А падіння заробітної плати в приватному секторі у середньому склало від 25 до 50%. Згідно з опитуваннями від НБУ, найбільше проблем зазнали такі сфери, як добувна промисловість та будівництво.
Також Нацбанк скасовує обмеження на встановлення курсу, за яким банки продавали готівкову валюту. Раніше він не міг відхилятися на понад 10% від офіційно встановленого регулятором курсу. Заступник голови НБУ Юрій Гелетій зазначив, що це покращить умови роботи легальних суб’єктів ринку. Вказаний крок сприятиме посиленню конкуренції та підвищить ліквідність легального сегмента, одночасно зменшивши обсяг нелегальних операцій. Він додав, що це зробить валютний ринок стійкішим та сприятиме зниженню амплітуди курсових коливань у його готівковому сегменті.
Регулятор намагається знаходити компроміс, де це можливо. Щоб мінімізувати вплив валютних обмежень на ІТ-сферу, яка є головним ресурсом для майбутньої цифрової трансформації економіки, Нацбанк спільно з IT-спеціалістами домовились відпрацювати компромісне рішення щодо мінімізації наслідків запровадження множинного курсу, які дадуть змогу зберегти валютні надходження та податки від ІТ-індустрії, перейти до плаваючого курсу. Між іншим, до початку війни НБУ планував діджиталізувати економіку, ввівши в обіг е-гривню. Міністерство цифрової трансформації України підписало меморандум з Stellar Development Foundation щодо взаєморозуміння та співпраці, у рамках якого працюватимуть над розробкою стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні. Е-гривня – це криптовалюта, проте це так званий стейблкоїн, оскільки вона буде прив’язана до національної валюти при курсі 1 до 1. Її випуск розпочне Національний банк України. Новий віртуальний актив зменшить комісії з платежів, оскільки мінімізує витрати на інкасацію та випуск грошей. Існує думка, що е-гривня може виступати інструментом монетарної політики . Вже було запущено пілотний проєкт використання е-гривні. У Національному банку України кажуть, що цей проєкт передбачає тестування електронних грошей працівниками державного підприємства «Дія». Хто знає, можливо е-гривня зіграє величезну роль у період післявоєнної розбудови нашої держави.
Регулятор пояснює свої новації тим, що разом з іншими заходами це сприятиме захисту гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшенню привабливості гривневих активів, зниженню тиску на валютному ринку і в результаті – посиленню спроможності Нацбанку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни.
Звичайно, чи виявляться ці кроки вдалими, покаже час, але вже зараз можна робити певні прогнози.
Підвищення облікової ставки в 2,5 разу не зможе зупинити зростання цін. Економіка нашої держави зазнала величезних втрат, були порушені або навіть розірвані ланцюги виробництва та постачання товарів, ми спостерігаємо дефіцит пального, можлива енергетична криза. Також не варто випускати з уваги загальну невизначеність споживачів, яка пов’язана з перебігом бойових дій. Тобто ціни, скоріш за все, ростимуть, проте не настільки, наскільки б вони могли зрости, якби облікову ставку не підняли.
Щодо кредитів та депозитів, то можна сказати, що з 24 лютого ми спостерігали перетікання гривневих грошових коштів в іноземну валюту. Це було пов’язано з падінням ставки з 8,1% до 7,9% річних. Зростання облікової ставки НБУ дасть змогу переглянути банкам їх ставки за депозитами та кредитами у бік підвищення, оскільки банки братимуть у НБУ кредити рефінансування, як у кредитора останньої інстанції, де ставка становить від 11% до 27% річних.
Стосовно курсу національної валюти можна стверджувати, що підвищення облікової ставки допоможе стримувати девальваційні тенденції на готівковому ринку, що дасть можливість зекономити золотовалютні резерви. Якщо, знову ж таки, згадати 2015 рік, то такі самі дії з підвищенням ставки до 30% посприяли стабілізації та подальшому відновленню курсу національної валюти з понад 30 до 22 гривень за долар.
Стосовно сфери економіки, то зазначені дії НБУ повинні сприяти підвищенню вартості кредитного ресурсу. Це може спричинити певні проблеми як у функціонуванні економіки під час війни, так і в повоєнній відбудові, оскільки бізнесу буде більш складно брати кредитні кошти, які можна було б витратити на відбудову чи розвиток.
Разом з тим без таких оперативних дій НБУ інфляція зростала б набагато швидшими темпами. Емісія гривні для латання бюджетних дірок та підтримки платоспроможності банків також не зіграла б на руку нашій економіці. Наразі потрібно готуватися до помірної інфляції, певного збільшення цін та вірити в Збройні Сили України, які зараз стоять на захисті нас та всього вільного світу.