28 квітня 2020 року почали діяти нові правила боротьби з відмиванням доходів. Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №361-IX (далі – Закон), визначено наступні зміни:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Операції, що підлягають фінансовому моніторингу
Закон збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн. Однак, зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х.
Таким чином, фінансова операція на суму 400 000 грн. підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:
- зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
- фінансові операції з публічними діячами;
- фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
Відповідальність за неналежне здійснення фінансового моніторингу
За несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:
- для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн;
для інших суб'єктів - двократний обсяг вигоди, одержаної внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.
Хто саме має право на здійснення фінансового моніторингу?
Даний закон уповноважує суб'єктів первинного та державного рівнів на здійснення фінансового моніторингу, де до державного фінансового моніторингу віднесено Національний банк України, Державну службу фінансового моніторингу, Міністерство юстиції України, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України. До суб’єктів первинного фінансового моніторингу віднесено всі суб'єкти господарювання, що надають фінансові послуги на території України, такі як, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги; адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, нотаріуси, оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій та інші.