Національний банк України у своєму листі від 02.11.2016 р. №57-0002/90626 нагадав про два важливих аспекти, що зазначені в Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та у Постанові правління Національного банку України від 04.11.2010 р. №481. По-перше, випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк. По-друге, банк, який має намір здійснювати випуск електронних грошей, зобов'язаний до початку їх випуску узгодити з Національним банком України правила використання електронних грошей.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З цих підстав було зроблено висновок про те, що «Webmoney», «Яндекс.Деньги», «QIWI Wallet», «Wallet one» («Єдиний гаманець») та ін. не дотрималися зазначених правил, тому надання послуг з використанням цих торгових марок користувачам заборонено. Таким чином, наразі на сайті НБУ міститься перелік з 15-ти банків, які мають право випускати електронні кошти.
Вбачається, що дія таких норм спрямована на посилений контроль Національного банку за діяльністю емітентів електронних грошей у світлі грошово-кредитної політики, захисту прав споживачів через значні вимоги, які ставляться до створення банків.
При цьому постає питання щодо використання українцями електронних грошей заборонених емітентів. Таким чином Національний банк переклав завдання за дотриманням зазначених вище норм «на плечі» банків. Однак, зважаючи на обсяги використання електронних грошей на території України, найбільшою незручністю може стати блокування банками рахунків через використання електронних гаманців. Зрештою, видаються не зовсім зрозумілими заходи, які усуваючи можливі небезпеки, водночас значно обмежують простір для руху підприємців, послаблюючи конкуренцію на ринку емітентів електронних грошей. І тут не слід з ванни разом із водою виплеснути дитину (з нім. Das Kind mit dem Bade ausschutten).
На противагу такому суворому регулюванню, члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали до парламенту законопроект №5361 від 04.11.2016 р., згідно з яким небанківським фінансовим установам, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків, надається право здійснювати випуск електронних грошей. Наприклад, у Директиві №2009/110/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.09.2009 р. немає вказівок щодо можливості лише банків випускати електронні кошти.
До того ж компанія Webmoney Europe Ltd отримала дозвіл Управління Великобританії з фінансового регулювання та нагляду (Financial Conduct Authority) на випуск електронних грошей та надання платіжних послуг (https://register.fca.org.uk) згідно з ч. 2 Акту про ринки фінансових послуг (2012 р.). Отже, після отримання «паспорту» ця компанія може надавати вищевказані послуги в межах Європейського економічного простору: Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція.
Окрім того, Національний банк нагадав про застосування санкцій до російських платіжних систем «Золотая Корона», «BLIZKO», «Международные Денежные Переводы ЛИДЕР», «ANELIK», «ЮНИСТРИМ», «Колибри». Учасники міжнародних платіжних систем мали завершити взаєморозрахунки відповідно до умов договорів про участь у зазначених міжнародних платіжних системах, а також забезпечити повернення переказів, які ще не були відправлені з України, та повернення переказів, що надійшли в Україну.
Таким чином, Національний банк демонструє посилення державного регулювання на ринку електронних грошей, що не може не вплинути на умови функціонування учасників і споживачів таких послуг. Найближчим часом варто спостерігати, як відреагують на такі обмеження гравці банківського та фінансового ринку.