У сучасній ідеології кримінального процесу питання об'єктивної істини і встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення відійшло на задній план і супроводжує справу, так би мовити, у фоновому режимі. Розслідування кримінального правопорушення та його судовий розгляд концептуально перетворилися на змагання з обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У такій системі юридичних координат жодне кримінальне провадження не відбувається без професійного захисника. І це правильно. Бо процес без адвоката — це судилище, процес із захисником — правосуддя. Стикаючись з різними захисниками в судових процесах Вищого антикорупційного суду, в першу чергу хотілося б відзначити високий професійний рівень колег-захисників, і зазначити, що в переважній більшості дуже приємно і цікаво працювати в такій «процесуальній компанії». Разом з тим, існує ложка дьогтю, що заплямовує репутацію адвокатури як інституційної корпорації і шкодить самому правосуддю, нехтуючи його моральною, нормативною і демократичною цінністю.
Адвокат ніколи не програє, клієнт — доволі часто
/ Юзеф Булатович /
Велика кількість адвокатів обумовлює конкуренцію, що, у свою чергу, призводить до намагання отримати клієнта будь-якою ціною. Тим більше, коли мова йде про підозрюваних і обвинувачених у кримінальних провадженнях, підсудних Вищому антикорупційному суду, які зазвичай фінансово забезпечені і готові оплачувати високі гонорари не лише за професійне виконання адвокатської функції у кримінальному провадженні, а й за інші «послуги», які не мають нічого спільного з професійним захистом від кримінального переслідування.
Сумно, але нерідко бажання супроводжувати такого клієнта будь-якої ціною призводить до нехтування професіоналізмом, адвокатською етикою і людською гідністю, негативно відображається на результатах конкретного кримінального провадження і не призводить до обіцяного або, ще гірше, гарантованого клієнту результату. Неспроможність професійного виконання своїх завдань у зв'язку з нестачею в адвоката знань чи досвіду або недостатня підготовка до судового засідання переводиться в площину обвинувального ухилу або непрофесійності судді.
У адвокатів хоч і є правила професійної етики (а деяким захисникам особливо рекомендовано з ними хоча б ознайомитися), вони не зв'язані такими жорсткими рамками, як судді, щодо власних висловлювань. У свою чергу, безмежна «свобода слова», амбітні прагнення «прославити» себе в анналах адвокатської історії та відсутність червоних ліній дозволеної поведінки зумовлюють викривлене розуміння місії адвокатури, показову неповагу та дискредитацію судової влади з образами і хамством стосовно суддів, публічні заклики до невиконання судових рішень тощо. Таке неприпустимо в жодній демократичній країні.
Якщо факти на твоєму боці — бий фактами.
Якщо закон на твоєму боці — бий законом.
Якщо на твоєму боці ні фактів, ні закону — бий кулаком об стіл
/ Джером Майкл /
Адвокатські мантри про неконституційність ВАКС і установку суддів на посадки (які чомусь відомі лише адвокатам) спрямовують прицільний вектор змагальності саме на суддів. Замість того, щоб обґрунтовувати свою позицію доводами, спроможними аргументами і належними матеріалами, окремі представники сторони захисту вступають у відверту конфронтацію з суддями, забуваючи, що засада змагальності стосується змагання сторін, а не сторони захисту з суддею (судом). Інколи флюїди ненависті від адвоката виходять при самому лише вигляді мантії і нагрудного знаку, і персоналії суддів тут не мають жодного значення.
Однак суддя — не ворог адвокату. Більше того, деякі судді ВАКС прийшли в суд саме з адвокатури, їм не з чуток відомі поняття «стратегія і тактика захисту в кримінальному провадженні», вони знають, з якими проблемами стикається адвокат при реалізації своєї захисної місії. Так, саме місії. Бо захист особи у кримінальній справі — це велика моральна відповідальність, там немає місця непідготовленості, недбалості і поверховості. Отже, в процесі активної реалізації засади змагальності слід не забувати про те, хто є процесуальним опонентом захисника, і не сприймати опонентом суддю.
Деякі захисники в судових засіданнях поводяться, м'яко кажучи, некоректно по відношенню до представників сторони обвинувачення, постійно намагаючись принизити їх у професійному або в особистісному плані. Зауваження судді щодо дотримання елементарних правил поведінки в судовому засіданні наштовхується на «спіч» про ущемлення права на захист, нерівні умови зі стороною обвинувачення, адже «прокурора Ви, Ваша честь, не перебивали!» Так, прокурора не перебивали, адже він висловлювався по суті і не допускав у своєму виступі відвертих образ і хамовитих тез стосовно представників сторони захисту. Можливо, адвокат вважає таку свою поведінку епатажною, а в світлі сучасного тотального цькування суддів — навіть трендовою, однак зі сторони це виглядає, як банальна відсутність культури, гідності, професійної етики і цінностей.
Очевидно, описаних вище персонажів в українській адвокатурі не так вже й багато. Небезпека полягає в тому, що вони дуже «яскраві», і така непроцесуальна поведінка банально культивується. Якщо їх стане більше, сублімація норми, фактів і доказів перфомансом і непроцесуальною поведінкою може стати нормою. І це аж ніяк не буде сприяти правосуддю і захисту прав особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення. Причому в будь-якому суді, а не лише у Вищому антикорупційному.
Адвокат — єдина особа, якій незнання закону нічим не загрожує
/ Е. Хаббард /
Хочеться повторитися, але в переважній більшості судді Вищого антикорупційного суду зустрічаються в процесі з дійсно гідними професіоналами своєї справи. Причому не завжди це зрілі і досвідчені — часом і амбітні молоді люди. Зазвичай адвокати в процесах у ВАКС підготовлені досить ґрунтовно. Любо спостерігати не просто обізнаність з обставинами справи, щодо якої здійснюється процес, а й тримання захисниками в фокусі важливих деталей, високий рівень професійної освіченості та особистої культури адвокатів. Це дуже мотивує і суддів, і представників сторони обвинувачення також бути на високому рівні.
Напередодні професійних свят адвокатури і суду хвилинку слави хотілося б закінчити деякими аспектами, щоб «процесуальна» співпраця різних учасників справи була ще більш комфортною і плідною.
Приємно, коли захисник ґрунтовно викладає свою позицію в письмовому вигляді з чіткими посиланнями на додані матеріали і подає її до початку судового засідання, а в процесі озвучує тези своєї доповіді і при дослідженні матеріалів акцентує увагу на тих чи інших відомостях, пов'язаних з його позицією. Колеги, повірте! — судді досліджують матеріали справи, в т. ч. письмові пояснення, заперечення захисника. Тому в їх зачитуванні під час судового засідання немає сенсу. Монотонне читання з паперу не лише призводить до витрачання процесуального ресурсу, а й розчиняє концентрацію уваги судді та інших учасників і робить процес нецікавим. Це саме стосується поширеного серед частини колег прагнення у кожному виступі з будь-якого питання висловитися про все і відразу, що також не сприяє ефективності захисту. Можливо, звучить незвично, але кримінальний процес — це динаміка, і він має бути цікавим для професійних гравців, залучених до нього.
Наступним у переліку вдосконалення співпраці є використання захисниками практики Європейського суду з прав людини. По‑перше, можливо, для когось і дивно, але судді знають практику ЄСПЛ, тому не треба цитувати у процесуальних документах або під час судового засідання рішення на декілька абзаців або однакові позиції з посиланням на різні рішення ЄСПЛ. У цьому просто немає потреби. Разом з тим, якщо вже доводиться використовувати конвенційні стандарти, то слід дотримуватися правила релевантності. Це правило полягає в тому, щоб рішення, на яке здійснюється посилання, стосувалося аналогічних або схожих обставин питання, що розглядається. Наприклад, при продовженні строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не треба посилатися на стандарти, вироблені Європейським судом для вирішення питання про тримання під вартою, а при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, як мінімум, некоректним виглядає посилання на доведення поза розумним сумнівом (перелік можна продовжувати).
Як неодноразові повторювання своїх тезисів одним захисником, так і відтворення декількома адвокатами одних і тих же доводів не сприяє ефективності вирішення питання, а призводить лише до витрачання часу, в першу чергу, самих захисників (хоча коли гонорар «підв'язаний» під час, це економічно обґрунтовано). «Страшна таємниця» полягає в тому, що судді слухають і чують адвокатів, і до них з першого разу доходить зміст сказаного; якщо щось буде незрозуміло, суддя перепитає. Тому, якщо є необхідність закцентувати увагу судді на чомусь особливо, це можна виділити або інтонацією під час виступу, або один раз повторити у виступі за результатами судового засідання перед виходом суду до нарадчої кімнати. Остаточні позиції учасників за наслідками судового засідання — непогана можливість системно, комплексно і послідовно викласти позицію захисту на основі всіх наявних та досліджених матеріалів. Це абсолютно законний спосіб вплинути на формування внутрішнього переконання судді до постановлення судового рішення.
Окремі зауваження до креативу. Зрозуміло, що в нашому житті завжди є місце творчості. І це, до речі, цікаво, коли адвокат підходить до розв'язання правової проблематики нестандартно. Однак, колеги-творці, не забувайте, будь ласка, що у творчості має бути результат, прогнозований процесуальним законом. Тому вітається конструктивний креатив, у який логічно і послідовно «вписуються» норми КПК України. Не слід, наприклад, з метою оскарження неоскаржуваної постанови про відмову у задоволенні клопотання про проведення процесуальної (не слідчої) дії маскувати її під бездіяльність, яка може бути предметом оскарження в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
І наостанок: не забувайте про елементарні норми поведінки і правила адвокатської етики. Створення токсичної атмосфери в будь-якому процесі в жодному випадку не може бути тактичним елементом кримінального захисту.
Приємної нам усім комунікації і з професійним святом!