 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зараз в Україні налічується більше десяти фахових об'єднань представників різних правничих професій: адвокатів, суддів та працівників судів, нотаріусів тощо. Однак усі вони створені після 1991 року й ті асоціації, які існували до радянської окупації, здебільшого невідомі навіть загалу правників.
Однією з таких є Союз Українських Адвокатів, 100 років від дня заснування якого виповнюється цьогоріч. Він не був першим професійним об'єднанням українських правників у Галичині. У 1873 році було створене студентське об'єднання «Кружок правників», а у 1909 р. — Товариство українсько-руських правників, яке об'єднувало всі правничі професії.
Однак політичне становище в Галичині у перші роки після поразки ЗУНР було напруженим. Багато українців, які були активними в боротьбі за незалежність, у політичному й громадському житті зазнавали утисків з боку польської влади. Це загострило потребу в об'єднанні зусиль адвокатів задля ефективного їх захисту.
З цією метою було створено «Колєґію оборонців», яка захищала обвинувачених українців у політичних процесах. І згодом середовище Колєґії стало тим, навколо якого сформувалася ідея та візія Союзу українських адвокатів (СУА).
Хоча перша спроба заснувати Союз мала місце у березні 1922 року, польська влада дала згоду на його створення лише через рік. В установчому з'їзді СУА 20 травня 1923 року взяли участь 50 адвокатів, які обрали його першим Президентом Степана Федака — видатного українського правника та громадського діяча, члена уряду ЗУНР, правового радника і друга Митрополита Андрея Шептицького.
Членами Союзу були українські адвокати, які, зокрема, були провідними українськими громадськими і політичними діячами: Кость Левицький — очолював уряд ЗУНР, Володимир Старосольський — був видатним вченим-правником європейського рівня, його син і майбутній очільник ПЛАСТу — Юрій Старосольський, Кость Паньківський, який згодом очолював уряд УНР в екзилі, бойовий офіцер Галицької армії та захисник у політичних процесах — Степан Шухевич, який був двоюрідним дядьком Романа Шухевича.
Хоча СУА і не був офіційною асоціацією з обов'язковим членством, його провідники ставили за мету об'єднати усіх адвокатів-українців Галичини і Волині, які перебували тоді у складі Польщі. Ця амбітна мета так і не була досягнута. Станом на лютий 1938 року, 366 із 538 українських адвокатів Польщі, тобто трохи більше двох третин, були членами Союзу.
Союз намагався створити якнайбільш розгалужену систему місцевих відділень, які називалися «делєґатурами». У різні періоди діяли 12 делєґатур у Галичині (2 з яких — Перемиська і Сяноцька на території сучасної Польщі) та 1 у Рівному. Також планувалося відкриття відділення у Кракові, яке б мало об'єднати адвокатів-українців у інших регіонах Польщі.
Кость Левицькй, ексголова уряду ЗУНР та Президент СУА в 1924–1939 рр. визначав мету діяльності Союзу як «боронити права, інтереси і достоїнства адвокатського звання; утримувати станові й товариські взаємини між українськими адвокатами й українськими кандидатами адвокатури; ...давати собі взаїмну поміч у справах адвокатського звання; ...оборонювати наші національні права». А головними напрямками діяльності у той період стали активізація участі українських адвокатів у громадському житті, захист прав української мови та її використання у правосудді та правозастосуванні, захист українців у політичних процесах.
Крім регулярних зустрічей — «сходин» членів Союзу, у Львові діяла його бібліотека та щоквартально видавався друкований орган — часопис «Життя і право». З 1928 по 1939 рік вийшло 49 номерів часопису і як потім згадував віцепрезидент СУА Лев Глушкевич «Коли большевики прийшли до Львова, то забрали просто з друкарні останнє готове число «Життя і Права», яке, коли б збереглось, то було б документом існування нашої організації аж під другу світову війну».
Саме початок Другої світової війни і перша радянська окупація Галичини у вересні 1939 року поклали край діяльності Союзу українських адвокатів. Його діяльність було заборонено, а архіви було втрачено.
Хоча частина керівників Союзу, зокрема Лев Ганкевич, Степан Біляк, Кость Паньківський та ін. опинилися в еміграції після 1945 року, його діяльність не відновлено. У 1977 році в США було створено Українсько-американську асоціацію адвокатів (Ukrainian American Bar Association) і на її установчих зборах виступав і колишній член СУА Ярослав Падох, який «нав'язував до минулого української адвокатури в Україні» і ймовірно говорив і про СУА, тим самим прокладаючи нитку тяглості.
На жаль, в умовах війни, цей ювілей минає майже непомітно. Асоціація правників України 25 травня 2023 року у Львові провела невеликий захід, присвячений 100-річчю СУА, а також з ініціативи, зокрема й членів АПУ та львівських істориків, одному з львівських провулків було присвоєно ім'я першого президента СУА Степана Федака. Минулого року АПУ також зверталася до «Укрпошти» з пропозицією випустити ювілейну поштову марку до 100-річчя Союзу, однак вона не була підтримана.
Пам'ять про СУА та його діяльність, як і діяльність інших українських правничих організацій, є не просто частиною історії, а й тим важелем, який може нам допомогти порвати із тяглістю історії правничої професії від радянської традиції. Це надзвичайно потрібно в умовах російської агресії та зумовлено запитом розірвати усі зв’язки з рф.