Знайти порозуміння

Минулого  тижня  членів  Вищої ради юстиції обрали прокурори – два  з двох,  з їзд  представників юридичних вищих навчальних за-кладів  та наукових установ призначив двох із трьох членів  ВРЮ, ще трьох  членів  ВРЮ призначив Президент. До цього двох із трьох членів ВРЮ обрали адвокати. Своїх представників до ВРЮ повин-на призначити ще Верховна  Рада України. Минулої  осені  членів  ВРЮ обрали  судді, однак відповідно до нового закону, останні повинні складати присягу  перед органом, який  їх призначив, однак  члени ВРЮ від суддів цього не зробили. Тому  члени ВРЮ від суддів не є повноважними. Міністр юстиції України Павло Петренко, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк та Генеральний прокурор України Віктор Шокін (має  скласти  присягу) належать  до ВРЮ за посадою. ВРЮ складається з 20 членів. Вища рада юстиції є повноважною за умови  призначення на посаду не менш  як чотирнадцяти членів та складення ними  присяги, враховуючи тих осіб, які належать до Вищої ради юстиції за посадою.  У разі якщо  парламент призначить своїх  представників до ВРЮ, то вона зможе почати свою роботу і виконувати покладені на неї повноваження. Проте  діяльність ВРЮ може натрапити на нові  ризики. Проблеми,  з якими зіткнулися під час призначення своїх представників до ВРЮ від адвокатів, можуть призвести  до судових рішень,  якими скасовують рішення про призначення  членів  ВРЮ. Звичайно, це найнесприятливіший ризик, але й таке може бути. Тоді ВРЮ стане неповноважною і не зможе  працювати. Взагалі ВРЮ – це ключовий орган судової системи. Однак чомусь саме адвокати зробили з цього питання  неабиякий резонанс і досі не можуть дійти згоди. Як бачимо, кожен  наступний з’їзд адвокатів перетворюється на протистояння, подекуди й фізичне, що привер-тає до себе увагу суспільства. Та чомусь  ні в парламенті, ні з боку Президента не чутно  ніяких реакцій на ситуацію, яка склалася  в одній із найповажніших професій в Україні. Сьогодні в адвокатурі вкрай потрібне порозуміння між колегами.  Воно можливе лише  через діалог. Ніякі суди не допоможуть вирішити ситуацію, яка склалась в адвокатському співтоваристві. Зважаючи на це, адвокатурі потрібен лідер, який візьме велику відповідальність – пошук  точок дотику та вирішення проблем, які накопичились у професійному середовищі. Маємо  надію,  що така особа чи кілька відважних осіб з являться у найближчому майбутньому і в професії запанує спокій та порозуміння.