Рівень поваги до власності є лакмусовим папірцем правової зрілості суспільства. Українське правове поле, що регулює цю сферу, безперечно, засноване на праві кожного користуватися і розпоряджатися своєю власністю, в тому числі інтелектуальною. Незважаючи на те, що вітчизняне законодавство з інтелектуальної власності виписано досить непогано, проблем вистачає.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Неповага до результатів чужої праці, а здебільшого просто невизнання статусу власності щодо тих речей, до яких неможливо фізично торкнутися, це лише вершина айсбергу. Більший клопіт завдає кількість охочих легко заробити на чужому. Зрозуміло, що свідомо. І це не лише українські реалії, це так би мовити світовий «тренд». Фахівці стверджують, що наразі підробки є другим за величиною джерелом доходів злочинних угрупувань в усьому світі. Принаймні, про це засвідчують дані Комісії ООН із запобігання злочинності та кримінального правосуддя. Аналіз цієї проблематики невтішний: фальсифікування товарів перемістилось з точкового, невеличкого виробництва на малих «кустарних» підприємствах до промислових гігантів, що мають більш дорогу та сучаснішу матеріально-технічну базу. Отже ця проблема набула глобальних масштабів.
Загалом це питання не лише фінансового аспекту у вигляді недоотриманих власником дивідендів, це загроза розповсюдження неякісних товарів, шкідливих для здоров’я. Таким чином захист права інтелектуальної власності набуває рівня державної безпеки. Отже стосується кожного.