Вступивши до Ради Європи, Україна взяла на себе ряд зобов’язань, які стосуються, насамперед, приведення її правової та політичної систем у відповідність до вимог Ради Європи. Окрім того, зовсім недавно, 27 червня 2014 р. Україна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Це – цивілізаційний вибір українського народу на користь європейської демократії, правової держави та активного громадянського суспільства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сьогодні Національна асоціація адвокатів України (НААУ) також стоїть перед нагальною потребою визначення нових векторів подальшого розвитку, що зумовлено загостренням політичної ситуації, рядом зовнішніх загроз та внутрішніх ризиків, погіршенням соціально-економічних показників у країні, трансформацією правової системи, що не могло не відобразитись на українській адвокатурі в цілому та на НААУ зокрема.
Варто зазначити й те, що у зв’язку з відсутністю плану заходів з реалізації стратегії реформ НААУ роль адвокатури як елемента, що забезпечує змагальність у процесі, неухильно знижується. Хоча є сподівання, що адвокати самі зможуть долучитися до процесу розробки стратегії реформи адвокатури та подальшої імплементації передбаченого у ній плану заходів. Це має бути важливий та новітній документ, який повинен надалі пройти широке публічне обговорення. Він стане основою для подальшої роботи Національної асоціації адвокатів України, інших об’єднань адвокатів, надасть нове дихання подальшому реформуванню адвокатури в нашій країні. Навіть більше: план заходів з реалізації стратегії реформ адвокатури повинен увійти до нової програми Президента щодо державної правової політики під умовною назвою «Юстиція 2020». При тому необхідно забезпечити закріплення в Конституції та законах суспільне значення, роль та місце адвокатури України у правовій державі. Добитися цього – одне з головних завдань керівництва НААУ.
Аналізуючи перспективи розвитку адвокатури України, слід звернути увагу на необхідність інституційного підходу до її подальших реформ, який передбачає врахування наступних аспектів:
- передумови реформування адвокатури;
- принципи реформування адвокатури;
- основні напрямки реформування адвокатури;
- завдання реформування адвокатури.
Інституційний розвиток можна назвати одним з головних принципів подальшого реформування української адвокатури, серед яких також слід відзначити єдність адвокатських об’єднань у рамках всієї держави, організацію взаємовідносин з органами державної влади на основі партнерства, реформування інституту адвокатури в рамках вже існуючих міжнародних принципів і стандартів як в галузі надання юридичної допомоги, так і в області адвокатської діяльності, позиціонування адвокатури як незалежної самоврядної організації, підпорядкованої інтересам не держави, а суспільства і спрямованої на забезпечення положень ст. 59 Конституції України, а саме на надання професійної юридичної допомоги.
Основними напрямками розвитку інституту української адвокатури слід визнати:
- імплементацію міжнародних правових стандартів, що стосуються надання юридичної допомоги та діяльності інституту адвокатури, в українську правову систему;
- реформу процесуального законодавства, спрямовану на вдосконалення незалежності адвокатів, підвищення гарантій їх захищеності, забезпечення рівноправності сторін у судовому процесі та на стадії попереднього слідства;
- подальше реформування українського законодавства з метою формування самостійної, незалежної і єдиної системи адвокатських об’єднань України, діяльність якої регулюється здебільшого внутрішніми корпоративними нормами;
- подальше реформування українського законодавства з метою забезпечення діяльності українських адвокатів за кордоном та іноземних адвокатів на території України;
- створення нормативної бази, а також організаційного та матеріально-фінансового забезпечення обов’язкової професійної підготовки та перепідготовки українських адвокатів.
На сьогодні в Україні існують всі передумови для подальшого реформування інституту адвокатури. Проте перед нею постає й цілий ряд проблем. Це, зокрема, невідповідність українського законодавства міжнародним стандартам у галузі надання кваліфікованої юридичної допомоги та організації діяльності адвокатури; відсутність механізму реалізації принципу рівності сторін у суді; недосконалість механізму надання юридичної допомоги; відсутність правового регулювання діяльності адвокатів на території інших держав; відсутність безперервної і цілісної системи підготовки та перепідготовки професійних кадрів адвокатури; наявність певної залежності адвокатських утворень від діяльності органів державної влади; нестача самостійного, корпоративного регулювання адвокатських утворень; відсутність реальної незалежності адвокатів.
5 липня у Києві відбувся І Міжнародний форум «Шляхи розвитку адвокатури України в європейському співтоваристві», організований за підтримки рад адвокатів регіонів України, інституцій Євросоюзу, органів адвокатського самоврядування країн-членів ЄС та СНД. Метою його проведення стало обговорення шляхів розвитку та інтеграції адвокатури України в професійне європейське співтовариство.
За підсумками форуму було прийнято резолюцію, в якій його учасники узагальнили свої пропозиції щодо невідкладних заходів з реалізації стратегії реформи адвокатури України, які зможуть забезпечити сприятливі умови для імплементації законодавства Європейського Союзу у вітчизняний законодавчий простір. Крім того, резолюцією закріплено ряд зобов’язань, що покладаються на Раду адвокатів України, яка у період між з’їздами виконує функції вищого органу адвокатського самоврядування, зокрема щодо забезпечення прозорості діяльності Ради і Національної асоціації адвокатів України, її підконтрольності та підзвітності адвокатському співтовариству.
На жаль, 30 серпня ц.р. Радою адвокатів України ухвалено рішення №96 «Про розгляд Резолюції I-го Міжнародного Форуму «Шляхи розвитку адвокатури України» від 05 липня 2014 року», яким визначено, що викладені в резолюції доручення Раді адвокатів України щодо забезпечення виконання ряду дій не відповідають встановленій компетенції Ради. Але ж саме резолюція форуму мала б стати дороговказом еволюційного розвитку адвокатури України.
На засіданні РАУ в Мукачеві мною було внесено проект рішення щодо підготовки стратегії розвитку адвокатури на період 2014–2020 рр., та рішення щодо цього питання, на жаль, не було прийнято. Тому пропоную колегам своє бачення розвитку адвокатури для публічного обговорення.
На жаль за 2 роки з моменту створення НААУ немає не те що стратегії розвитку на період між з’їздами, а й навіть затвердженого щорічного плану роботи. Я вже не веду мову про те, що в нас і досі відсутній кошторис, і повноваження керівництва НААУ під дуже великим питанням.
Які ж перспективи розвитку української адвокатури? Ми бачимо два можливих варіанти: еволюційний і революційний. Деякі кроки в цьому напрямку вже робляться. При виборі стратегії розвитку української адвокатури необхідно враховувати переваги і недоліки еволюційного і революційного шляху. Багато фактів говорять про перевагу еволюційного шляху. Справа в тому, що адвокатська корпорація існує не автономно від інших соціальних інститутів, наприклад, вона тісно пов’язана із судовою системою.
Пропозиції щодо плану заходів НААУ:
- підвищення міжнародного рівня української адвокатури;
- визнання НААУ міжнародними громадськими та професійними адвокатськими утвореннями (інтеграція української адвокатської спільноти у світову адвокатську спільноту);
- гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу;
- імплементація кращих норм регулювання та організації адвокатської діяльності, що існують в законодавстві інших країн, у законодавство України;
- підвищення професійної кваліфікації адвокатів України шляхом розвитку наукового та професійного обміну досвідом;
- розвиток зв’язків з об’єднаннями адвокатів інших розвинених держав для обміну досвідом роботи, спільного вирішення актуальних проблем адвокатури тощо;
- здійснення тісної співпраці з державними органами з метою забезпечення гарантії дотримання такими органами законодавства України та суспільних інтересів при здійсненні своєї діяльності;
- розширення зовнішніх контактів, зокрема з міжнародними правничими асоціаціями (IBA, CCBE, ABA);
- проведення круглих столів із представниками іноземних юридичних та адвокатських утворень;
- участь у законопроектній роботі, зокрема в напрямку покращення гарантій професійних прав адвокатів та розширення їх процесуальних повноважень в судах;
- залучення відомих національних та закордонних науковців до обговорення проблем адвокатури і суспільства України та вироблення пропозицій щодо їх вирішення;
- розробка методичних рекомендацій адвокатам у сфері надання правової допомоги, захисту своїх професійних прав та інтересів та захисту від неправомірних дій представників державних органів;
Ми всі повинні розуміти, що імплементацією реформ та її законодавчим забезпеченням треба займатися послідовно.
Крім того, в основу стратегії розвитку адвокатури України необхідно покласти аналіз перспектив розвитку НААУ, завданнями якого є:
- визначення тенденцій і факторів, які впливають на розвиток організації;
- вибір векторів роботи на основі аналізу перспектив розвитку асоціації у різних видах її статутної діяльності та опрацювання пропозицій.
Цілі
Перша стратегічна ціль – участь у законотворчій діяльності країни та розвиток міжнародної співпраці.
Друга стратегічна ціль – підвищення стандартів здійснення адвокатської діяльності.
Третя стратегічна ціль – аналіз та формування громадської думки щодо роботи органів адвокатського самоврядування, донесення її до органів адвокатського самоврядування, налагодження тісної співпраці між структурними підрозділами НААУ та органами адвокатського самоврядування, а саме:
- налагодження максимально ефективної системи комунікації з членами НААУ;
- участь членів НААУ в підготовці проектів нормативно-правових актів;
- надання правових висновків до проектів нормативно-правових актів задля недопущення ризиків порушення прав людини та громадянина, будь-яких форм дискримінації, корупційних діянь тощо;
- здійснення наукового забезпечення підготовки правових позицій ААУ;
- організація круглих столів із представниками іноземних юридичних та адвокатських утворень;
- участь у законопроектній роботі, зокрема в напрямку покращення гарантій професійних прав адвокатів та розширення їх процесуальних повноважень в судах;
- надання форумам НААУ статусу міжнародних науково-практичних конференцій.
Завдання:
- посилення організуючої та координуючої ролі НААУ;
- моніторинг діяльності, аналітика, аналіз, виявлення недоліків у роботі органів адвокатського самоврядування;
- проведення регулярних опитувань адвокатів щодо роботи органів адвокатського самоуправління;
- налагодження процесу проведення регулярних заходів, спільних заходів у регіонах;
- збільшення кількості заходів та ініціатив, направлених на обговорення актуальних питань адвокатської практики, обмін досвідом та вироблення спільних позицій з резонансних питань правничого життя країни.
- інтеграція української адвокатської спільноти у світову адвокатську спільноту;
- гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу;
- підвищення професійної кваліфікації адвокатів України;
- допомога та сприяння адвокатам України у проходженні стажувань, отриманні дозвільних документів (візова підтримка), підвищенні професійного рівня;
Заходи:
- створення робочої групи НААУ для розробки стандартів адвокатської діяльності;
- розробка професійних методичних рекомендацій адвокатам у сфері надання правової допомоги, захисту своїх професійних прав та інтересів, захисту від неправомірних дій представників державних органів;
- здійснення моніторингу випадків недотримання професійних прав адвокатів представниками органів державної влади з метою своєчасної реакції на такі випадки та попередження таких порушень у майбутньому.
Завданням стратегічного плану розвитку адвокатури України має бути:
- визначення місії та бачення розвитку НААУ на національному та регіональних рівнях;
- погодження факторів завоювання довіри адвокатів;
- встановлення пріоритетів у вирішенні наявних проблем в адвокатурі України.
Питання, на які треба відповісти:
1) Що необхідно зробити НААУ нині, завтра, через 5 років?
2) Що ми хочемо зробити за наступні 3 роки?
3) Як виглядатиме організація через 5 років?
НААУ має:
- здобути авторитет у державі та суспільстві;
- здобути міжнародне визнання;
- бути гарантом професійної свободи кожного адвоката України;
- відстоювати та просувати високопрофесійних фахівців та їх послуги;
- впливати на політику;
- плекати лідерів та підтримувати адвокатів.
Адвокати мають:
- розуміти місію НААУ;
- усвідомлювати переваги об’єднання в НААУ;
- поділяти стратегію НААУ;
- відчувати діяльність НААУ;
- активно працювати в комітетах НААУ.
Місією НААУ має бути служіння однаково всім членам НААУ, нашій професії та суспільству, захищати свободу і забезпечувати справедливість представникам юридичної професії.
Як досягти поставлених цілей?
1. Створювати програми і послуги, які сприятимуть підвищенню професійного рівня адвокатів та покращуватимуть якість їх життя.
2. Заохочувати рівну та однакову участь к житті НААУ, професії та судовій системі всіма бажаючими.
3. Працювати над подоланням упередженості в професії та в судовій системі.
4. Працювати над впровадженням верховенства права.
5. Дбати про незалежність юридичної професії і судової влади.
Напрямки стратегічного планування:
- Незалежність та ефективні відносини з органами правопорядку й судовою системою.
- Ефективне використання внесків адвокатів.
- Формування та розгортання згори донизу ефективної комунікаційної політики.
- Інноваційне використання технологій.
- Професіоналізм і досконалість у наданні послуг клієнтам.
- Громадська довіра і впевненість.
- Розробка і схвалення РАУ комунікаційної стратегії.
- Визначення пріоритетів у діяльності НААУ.
Стратегічна комунікація в сучасній адвокатурі
Стратегічні судові справи адвокатури – це справи, значення яких не обмежується приватним інтересом одного адвоката, а впливає на розвиток правової системи. Стратегічне значення мають справи, які змінюють адміністративну чи судову практику або законодавство, а також справи, що спрямовані на захист прав і свобод, коли порушення мають масовий характер, особливо щодо порушення прав адвокатів. Важливими стратегічними справами для адвокатури є притягнення до адміністративної відповідальності осіб за відмову на запит адвоката.
Важливим завданням є також творення загальної комунікаційної стратегії для громадських організацій, адвокатів та юридичних компаній, які працюють у сфері стратегічної судового захисту. Стратегічний судовий захист – це важливий інструмент, за допомогою якого правозахисники, адвокати та юристи мають змогу впливати на політику держави в сфері прав людини. Тому надзвичайно важливим є проведення спеціальних освітніх заходів з метою ознайомити учасників зі специфікою проведення судових тяжб. Для цього необхідно включити до плану заходів НААУ низку семінарів та тренінгів, під час яких досвідчені адвокати та правозахисники поділяться досвідом роботи зі стратегічними справами.
Серед переваг такої роботи можна виділити наступні:
- експертна підтримка справ провідними правозахисниками та адвокатами;
- інформаційна підтримка справ;
- в окремих випадках фінансова підтримка справ;
- обмін досвідом між учасниками.
Про пріоритети роботи НААУ і РАУ сьогодні
Першочерговим завданням має стати розвиток центру підвищення кваліфікації, адже створений НААУ центр так і не запрацював. Запропоновані постійно діючі безоплатні заходи з підвищення кваліфікації для адвокатів, що мали проводитися НААУ та регіональними радами, замінено на «масові заходи» для отримання сертифікатів про підвищення кваліфікації. Порядок акредитації та сертифікації осіб, які проводять такі заходи, НААУ досі не затверджено. Виникає питання: а як будуть зараховуватися такі сертифікати? Адже порядком підвищення кваліфікації чітко визначено, хто може бути в якості експерта чи лектора. Це питання до організаторів таких «курсів». РАУ має звертати увагу не лише на успішні, а й на невдалі свої проекти та прийняті рішення.
Необхідно посилити контроль за станом фінансування, порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Думаю, внесення змін до Закону про безоплатну праву допомогу – це наступний етап реформування адвокатури. На момент прийняття Закону не були створені основні інституції НААУ, тому й досі ця сфера регулюється державою, і вже є перші приклади порушення принципів незалежності в роботі центрів з надання правової допомоги.
Новим викликом для адвокатури та системи безоплатної правової допомоги є «зростання» адвокатів, що надають безоплатну правову допомогу, з органами слідства. НААУ, органи адвокатського самоврядування та комісії з якості в межах своєї компетенції мають всіляко сприяти забезпеченню незалежності адвоката в період реалізації Закону «Про безоплатну правову допомогу».
На підставі узагальнення проблем, які виникли під час реалізації Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно направити в парламент пропозиції щодо змін до Податкового кодексу, соціального захисту адвокатів, особливо питання пенсійного забезпечення.
Питаннями захисту адвокатів у регіонах має займатися Комітет захисту прав адвокатів, не підміняючи регіональні ради адвокатів, а допомагаючи їм. Адже не секрет, що багато регіональних рад адвокатів тісно зрослися з правоохоронними органами на місцях, тому є ризики у захисті прав громадян.
Інтерес до теми гарантій та адвокатської таємниці посилюється у зв’язку з випадками втручання в адвокатську таємницю з боку органів державної влади, що передбачає вироблення нових способів реагування НААУ на зазначені дії, а також викликає необхідність доктринального аналізу відповідальності осіб, які здійснюють таке втручання. Проблеми збереження адвокатської таємниці в професійній діяльності адвоката надзвичайно важливі і вимагають правильного розуміння державою та її органами статусу адвоката в суспільстві. Закон також не містить будь-яких норм, які передбачають або встановлюють спеціальну відповідальності за порушення прав адвокатів.
В адвокатському співтоваристві накопичилася критична маса незадоволених існуючими проблемами. Важливо підготувати ряд звернень до судових інстанцій, а також ряд законодавчих ініціатив. Думка тисяч адвокатів – вагомий аргумент. І ми впевнені, що держава на наші пропозиції відреагує. Ми маємо виробити комунікаційну політику і стратегію НААУ, аби протистояти у часи випробувань, говорити одним голосом при реагуванні на виклики, що постають чи мають постати перед нами.
Кожен адвокат має розуміти філософію рішень корпорації, яку ті, хто прийде після нас, будуть розвивати і збагачувати. Активізація, залучення адвокатів у процес формування стратегії розвитку адвокатської спільноти є одним з головних завдань, які стоять перед органами самоврядування сьогодні. Здійснити це можливо, зробивши процес прийняття рішень такими органами максимально прозорим і публічним. Ухваленню важливих для адвокатів рішень має передувати широке обговорення, тоді рішення не будуть піддаватися критиці, а, навпаки, будуть супроводжуватися колективною волею до виконання.
В очікуванні нового витка реформування
Зараз адвокатура стикається з небажанням держави вести повноцінний діалог. Необхідно додатково лобіювати цілу низку гарантій незалежності адвокатів. Слід докласти багато зусиль для подальшого реформування в адвокатських колективах, причому це мають бути зусилля самих адвокатів, вчених-правників та експертів. Залишиться тільки ініціювати, розробити, видати в цілому, затвердити і направити їх уповноваженому органу. Для цього ми активно включилися в процес внесення змін до закону про адвокатуру, КПК, Податкового кодексу.
Законодавство не може влаштовувати всіх і бути виключно позитивним. Але зараз, на мою думку, вже не час говорити про недоліки, оскільки перед нами стоїть інше, більш важливе завдання – зробити так, щоб реформа проходила з урахуванням пропозицій усіх адвокатів. Адвокатське співтовариство об’єктивно зацікавлене в ефективності реформи правоохоронної системи, в незалежному, справедливому і кваліфікованому суді, у високому авторитеті судової влади, у розвитку правової державності в Україні. Зараз готуються нові зміни до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», працює робоча група, і самими адвокатами вносяться вагомі пропозиції щодо вирішення проблем, що виникли при реалізації нинішньої редакції Закону, з метою посилення гарантій адвокатської діяльності. Останнім часом інформаційний фон навколо реформи професії знову на піку. Адвокатське співтовариство завмерло в нетерпінні і страху в очікуванні нових законодавчих ініціатив.
Величезним здивуванням для мене була прес-конференція в УНІАН заступника голови НААУ та заступника міністра юстиції про підтримку законопроекту про адвокатуру, який не підтримав з’їзд, та скерування його до суб’єкта законодавчої ініціативи з метою внесення на розгляд Верховної Ради України. На моє запитання РАУ, де той проект, хто його підтримав (регіональні ради чи адвокати), відповіді досі немає. На сайті Мін’юсту відсутній розділ про обговорення законопроекту про адвокатуру, адже робоча група під головуванням Миколи Сірого ще свою роботу не закінчила.
Хтось з мудреців сказав: «Щоб залишитися на місці у мінливому світі, треба весь час іти вперед». Сподіваюся, адвокатура буде йти вперед і серйозно лобіювати свої проекти, вона не зупинятиметься на досягнутому. Якщо нам байдужі методи і способи регулювання нашої діяльності, можна спокійно дочекатися змін. Але я впевнена, що адвокатура буде сама серйозно впливати на процеси змін у державі, щоб вони були не до гіршого, а до кращого для адвокатів.
Однак чудодійного рецепту, слідуючи якому, українська адвокатура стане такою ж впливовою, авторитетною і багатою, як Американська асоціація юристів, на жаль, поки немає. Для його розробки необхідно залучити колективний розум, запросити колег до роздумів і діалогу. Попереду ще багато роботи, адже НААУ створювалася для об’єднання адвокатської спільноти, а зараз усі органи самоврядування адвокатури повинні працювати для максимального захисту адвоката і його прав та гарантій.
Не хочу зупинятися на проведенні позачергового з’їзду адвокатів, який мав би, перш за все, обговорити та прийняти стратегію розвитку корпорації, запропонувати зміни до профільних законів, КПК та інших нормативних актів. Саме через те, що законом позачергових з’їздів не передбачено, будемо вважати, що його не було, адже жодне питання порядку денного не набрало більшості голосів делегатів згідно порядку проведення з’їзду та Закону. 281 делегат зареєстрований мандатною комісією передбачає голосування мінімум 142 делегатів. Це відповідь на всі запитання по результатам прийнятих рішень.
Але це вже тема для іншої статті. Причина в тому, що чергова провладна на той час політична сила знову втрутилася у вибір членів Вищої ради юстиції від адвокатури і тим самим наступила на граблі непрофесійної підготовки «гарантів» таких виборів. Переважно філософським тепер є питання про історичну актуальність позаадвокатських інтриг політиків щодо складу ВРЮ. Та саме через політичні інтриги адвокати не змогли прийняти важливі рішення для адвокатської корпорації. Жодне рішення позачергового з’їзду не було опубліковане на сайті НААУ, в т.ч. резолюція по захисту Дениса Бугая, оскільки вони не знайшли підтримки делегатів з’їзду.
Зараз адвокатурі України дуже потрібні серйозний, неупереджений і критичний аналіз ситуації, що склалася, чесне викриття причин помилок і невдач, визначення нагальних потреб корпорації, справжніх цілей і завдань розвитку, а також вибір найкращих засобів і методів для їх здійснення.
За нинішніх непростих умов, що склалися в державі, правова система привертає пильну увагу громадян, політиків та міжнародної спільноти, а тому її представники особливо гостро мають усвідомлювати відповідальність, в т.ч. й моральну, і докладати максимум зусиль для наближення вітчизняного законодавства до європейського рівня і стандартів, в яких головне – права і свободи людини. Адвокатура має стати взірцем для всього суспільства. І незважаючи на те, що сьогодні забезпечені не всі умови для роботи адвокатів, я переконана, що принциповість, професіоналізм, вірність ідеалам правди і справедливості, відповідальність за результати своєї діяльності, за долю кожної людини завжди були і залишаються незаперечними заповідями нашої роботи.