Чи можна розраховувати на компенсацію у випадку отримання травми через ожеледицю? Чи це все-таки вина самої людини? Та який же алгоритм дій у випадку такого травмування? Розповідає Ігор Шпак – начальник відділу забезпечення роботи контактного центру Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За законами України, особа має право на відшкодування шкоди, якщо вона отримала травму через чиїсь дії або бездіяльність. Це стосується, у тому числі, і відносно травм, які особа могла отримати через ожеледицю. Нормальне утримання тротуарів, по яким ходять люди, покладається саме на балансоутримувачів будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд.
По суті відповідальною особою є власник або юридична особа:
- яка за договором із власником утримує відповідне майно на балансі, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання,
- яка забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Для прикладу:
Якщо людина травмувалася біля будинку (прибудинкова територія), то відповідальність за це несе комунальне підприємство або ОСББ.
Якщо інцидент трапився на проїжджій частині – комунальна служба, комунальне господарство.
Якщо такий випадок стався біля магазину, торгового закладу, кафе тощо, то відповідає заклад.
Якщо винне комунальне господарство, потрібно скаржитись у міську раду, що його працівники не прибирають прилеглу територію чи роблять це погано.
Який повинен бути алгоритм дій при отриманні травми через ожеледицю?
У випадку отримання травми через ожеледицю необхідно:
- викликати швидку допомогу та отримати довідку про отриману травму з фіксуванням всіх обставин події, в окремих випадках, за потреби викликати поліцію, для фіксації події;
- знайти свідків та зберегти їх номери телефонів;
- зробити зйомку (фото) з місця події ;
- зберегти всі рентгенівські знімки, довідки, видані лікувальним закладом;
- акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ.
Порядок відшкодування шкоди.
Можна виділити два порядки відшкодування, а саме:
– добровільний,
– примусовий .
У добровільному порядку треба звернутися до органу, який є власником або балансоутримувачем майна та відповідно відповідальним за належне санітарне і технічне утримання території. Перелік документів, що потрібно подати до відповідальної особи:
- Лист або претензія;
- докази про отриману травму;
- фіскальні (товарні) чеки про придбані ліки;
- листок непрацездатності чи довідка лікувального закладу;
- акт про нещасний випадок невиробничого характеру форм НТ.
Претензія підлягає розгляду у місячний строк з дня одержання.
Судовий порядок може застосовуватися у випадку, якщо добровільний порядок не спрацював так і відокремлено від досудового врегулювання.
Відшкодування шкоди внаслідок деліктних зобов’язань здійснюється в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК, позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди. До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:
- претензія (якщо здійснювалися заходи досудового врегулювання спору);
- докази про отриману травму (показання свідків);
- фіскальні (товарні) чеки про придбані ліки;
- листок непрацездатності чи довідка лікувального закладу;
- акт про нещасний випадок невиробничого характеру форм НТ;
- фото з місця події, інші докази які мають значення для вирішення справи.
За подання позовної заяви у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.