УКРНОІВІ провів IP LET Forum 2025

27 листопада 2025 року в Києві Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) провів у Києві IP LET Forum 2025 – головну щорічну подію у сфері інтелектуальної власності, що об’єднала міжнародних експертів, представників держави, бізнесу, науки, інноваційних та креативних індустрій.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

На початку форуму з вітальними словами виступили міжнародні партнери, а саме Жоао Неграо, виконавчий директор Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO), Антоніо Кампінос, президент Європейського патентного відомства (EPO), та Хабіп Асан, директор Відділу країн з перехідною економікою та розвинених країн (TDC) Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO).

Жоао Неграо висловив захоплення мужністю та рішучістю українців, які продовжують демонструвати вражаючу винахідливість та непохитну зосередженість на побудові кращого майбутнього: «Навіть у складних умовах Україна звертається до інновацій як до шляху зростання, стабільності та можливостей. Інтелектуальна власність та український IP офіс відіграють важливу роль у цьому процесі. Саме тому підтримка України залишається пріоритетною у порядку денному EUIPO. Сильна, сучасна система інтелектуальної власності є ключовою для відновлення, зростання та процвітання України. Ми пишаємося тим, що стоїмо пліч-о-пліч з Україною на її шляху до членства в Європейському Союзі».

За його словами, довіра до надійності системи інтелектуальної власності має ключове значення не лише для українських творців і бізнесу, а й для міжнародних інвесторів, які відкривають можливості в Україні. Він вказав, що чітка, сучасна та прозора IP система є потужним сигналом того, що Україна готова зростати через інновації.

Антоніо Кампінос підкреслив важливість форуму для поглиблення партнерства та надання допомоги Україні у наближенні до Європейської патентної конвенції, європейських стандартів та ЄС.

«Від просування правової гармонізації до обміну нашими передовими технологіями, EPO залишається відданим підтримці значущих реформ в IP сфері, які Україна проводить у межах своєї інтеграційної подорожі. Чому? Тому що Європа завжди була сильнішою з Україною. Від Івана Пулюя, який розробляв конструкції для рентгенівських променів, до гнучких тканинних суперконденсаторів, що зберігають сонячну енергію у шматку тканини, розроблених у Львівській політехніці, – історія України є історією винаходів. Ці досягнення збагачують Європу та зміцнюють наше спільне майбутнє», – сказав він.

Хабіп Асан заявив, що інтелектуальна власність більше не є вузькоспеціалізованою галуззю права, оскільки лежить в основі створення вартості в сучасній економіці. За даними ВОІВ та Brand Finance, у 2024 році глобальна вартість нематеріальних активів корпорацій зросла приблизно до $80 трильйонів, а світові інвестиції в нематеріальні активи з 2023 по 2024 рік збільшились майже на 3% – і досягли приблизно $7,6 трильйона.

«У процесі того, як Україна просувається на шляху відновлення та відбудови, IP може відігравати дедалі більшу стратегічну роль. З правової точки зору надзвичайно важливою є передбачувана, прозора та ефективна IP система. З економічної точки зору IP є потужним каталізатором для МСП та стартапів, зокрема в галузях, де Україна вже має сильні позиції: ІТ, інженерія, агропромисловий комплекс, креативні індустрії та культурна спадщина», – вказав він.

Україна та IP

Першу сесію заходу «Україна на IP мапі світу» модерував Богдан Падучак, перший заступник директора УКРНОІВІ. 

Зокрема, учасники заходу обговорили такі питання:

• україномовний контент як складова стратегічних інтересів і захисту національної ідентичності України;
• визначальні пріоритети у сфері культури для посилення євроінтеграційного курсу України;
• цифровізація сервісів в ІР сфері як драйвер економічного зростання;
• інтелектуальна власність як елемент стратегії європейської інтеграції  та відновлення України;
• як європейські практики посилюють захист прав і сприяють інтеграції України до єдиного ринку ЄС;
• вплив європейських цифрових інструментів та ініціатив EUIPO на розвиток національної системи IP;
• співпраця WIPO та України: ключові проєкти.

Галина Григоренко, перша заступниця міністра культури України, наголосила на важливості захисту митців, зазначивши, що це не лише про гідні умови роботи, а й про впевненість у завтрашньому дні.

«Це про нашу взаємоповагу і зміну ставлення одне до одного в суспільстві. Тож наша секторальна Стратегія розвитку культури 2025-2030 приділяє значну увагу авторському праву. Адже інтелектуальна власність – один зі шляхів розвитку та монетизації для закладів культури», – сказала вона, додавши, що важливо й підвищувати рівень обізнаності митців».

Заступник міністра економіки,  довкілля та сільського господарства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт вказав, що процес євроінтеграції стосується не лише змін у законодавства, а й реінжинірингу, зміни політик і розробки сучасних цифрових інструментів.

«Прямий доступ до європейських баз – це менше бар’єрів і можливість швидше виходити на ринок, тобто пряме пришвидшення бізнес-процесів. Це також більша видимість українських торговельних марок, дизайнів, патентів. І, звісно, це впливає на зростання інвестиційної привабливості завдяки цифровому сліду активів, де інтелектуальна власність – найбільша цінність. Тож у нашій Стратегії (Стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року – ред.) дуже багато цифровізації. Закликаю всіх долучитись до її громадського обговорення», – вказав він.

Олена Орлюк, директорка УКРНОІВІ, вказала, що Україна суттєво просунулася в гармонізації законодавства з європейським правом: «Наразі чотири законопроєкти – щодо авторського права, торговельних марок, винаходів і корисних моделей та захисту комерційних таємниць – перебувають на аналізі в Єврокомісії. У межах національної програми адаптації на 2026-2027 роки також заплановані зміни щодо промислових зразків, географічних зазначень, сфери колективного управління та захисту ІР прав».

За її словами, у 2025 році були запущені регіональні програми відшкодування витрат на реєстрацію прав інтелектуальної власності, які діють у Київській області та Львові. Далі планується поступово масштабувати їх на Україну.

Читайте також: «Європейські колеги високо оцінюють прогрес України у сфері ІР».

Олена Орлюк також розповіла про роботу з бізнесом, креативними індустріями та фахівцями в ІР сфері з новими європейськими стандартами: «Після тривалої паузи відбулася успішна атестація перших 76 патентних повірених, і розпочали системну роботу з підвищення кваліфікацій. Паралельно рухаємося до впровадження європейської процедури реєстрації торговельних марок, що дозволить скоротити строки до 3-4 місяців».

Заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська вказала, що питання україномовного контенту сьогодні є надзвичайно актуальним: «У державі вже відбулися важливі зміни, які показують, що гуманітарний напрям посилюється. Весь гуманітарний блок уряду зараз зібраний під керівництвом віцепрем’єрки з гуманітарної політики, і це виводить питання ідентичності на системний рівень. Почала роботу Координаційна рада з питань ідентичності, і це також ознака того, що держава розглядає українську ідентичність як елемент національної безпеки».

Нікола Сібона, керівник відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні, вказав, що ЄС високо оцінює прогрес України в наближенні законодавства до норм ЄС. За його словами, інтелектуальна власність є ключовим елементом інтеграції України до єдиного ринку, адже забезпечує захист творців, стимули для інновацій та довіру інвесторів.

Також на панелі онлайн виступили Едита Дембі-Сівек, заступниця Виконавчого директора EUIPO, Ілля Рудик, старший економіст EPO, та Міхаела Цербарі Сіммонс, керівниця проєктів Секції країн CEBS та країн Середземномор’я Відділу країн з перехідною та розвиненою економікою WIPO.

Технології

Другу сесію «Технології майбутнього та IP» модерував Микола Потоцький, заступник директора УКРНОІВІ.

Серед іншого, учасники обговорили такі питання:

• технологічні розробки EPO та ініціативи платформи TIP: як нові можливості для українських науковців та інноваторів сприяють інтеграції з європейською IP системою;
• нові проєкти та ініціативи EUIPO в технологічній сфері;
• захист прав інтелектуальної власності щодо обʼєктів, які створюються військовослужбовцями;
• технології оборонного призначення та інтелектуальна власність: як захистити розробника, не розкриваючи чутливу інформацію?
• штучний інтелект та екосистема інтелектуальної власності;
• технології майбутнього в реальному секторі економіки: ШІ та IP в агро.

Катерина Наливайко, начальниця Управління з питань інтелектуальної власності Міноборони, лейтенант, вказала, що в Україні інновації зараз народжуються на полі бою, тому головним завданням є їх розвиток і масштабування: «Ми бачимо інтелектуальну власність не лише як юридичний інструмент, а й як те, що мотивуватиме військовослужбовця, посилюватиме обороноздатність та стане індикатором ефективності захисту країни».

Владислав Білоцький, заступник директора УКРНОІВІ, виступив на тему технологій оборонного призначення та ІВ: як захистити розробника, не розкриваючи чутливу інформацію? Він розповів, що у воєнних умовах кожна технологія стає критичним ресурсом, а будь-який витік даних може загрожувати обороноздатності держави й безпеці команди.

За його словами, комплексний захист інформації є поєднанням правових інструментів і організації внутрішніх процесів. Так, конфіденційність підтримується через внутрішні політики, чіткі процедури та культуру інформаційної безпеки: регулярне навчання персоналу, правила роботи з даними та поводження з обмеженою інформацією. Цифровий захист включає шифрування файлів і баз даних, контроль доступу, аудит дій та моніторинг операцій для своєчасного реагування на ризики.

Юлія Прохода, патентна повірена, адвокатка, національна експертка проєктів ЄС, юридична радниця ФАО ООН в Україні, засновниця НАПА, сказала, що на повістці дня в агросекторі є потреба в розумних системах зрошення: «Чи все порахує штучний інтелект? Не завжди. Бо це інструмент, яким має керувати людина. Коли ми говоримо про технології майбутнього, нам не варто думати, що ми штучним інтелектом вирішимо всі проблеми. Нам потрібно думати, де ми ще можемо вирішити наявними зусиллями ці проблеми. В нас є унікальний досвід, а подекуди наші сервіси і розробки набагато кращі, ніж за кордоном».

Микола Гора, керівник експертної групи з питань аграрної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ, розповів, що в ЄС створюються органи, які збирають дані з кожної країни (врожайність, засоби захисту рослин тощо): «Потім це зводять, щоб спрогнозувати нашу продовольчу безпеку на роки. За рахунок провадження штучного інтелекту в ці процеси обробки даних, це може стати готовою бізнес-моделлю для компаній і країн. Україна – перша в агросфері, але має бути першою в технологіях».

Також до сесії виступили Дмитро Войтех, AI експерт, онлайн – Анхель Аледо Лопес, Chief Operating Officer & Chief Technology Officer, EPO, Рахул Бгартія, координатор з питань штучного інтелекту, Департамент цифрових інновацій EUIPO.

Питання бізнесу

Третю сесію «Бізнес, IP та інновації» модерувала Ольга Кронда, начальниця департаменту розвитку інновацій УКРНОІВІ.

На сесії обговорили такі питання:

• фінансування захисту IP прав через SME Fund та планування реформ у межах EU4IP на 2026 рік;
• стратегії управління IP, які використовують провідні українські компанії;
• інтелектуальна власність у високотехнологічних бізнесах: досвід VR/AR-індустрії та медичних інновацій;
• IP та інвестиції: як захищені активи підвищують капіталізацію бізнесу;
• які можливості відкриваються для ветеранських стартапів і бізнесів в контексті інтелектуальної власності.

Антон Полікарпов, IP Expert/Activity Coordinator, EU4IP Project in Ukraine, розповів про програми SME Fund та EU4IP.

«SME Fund – інструмент, який дозволяє малому та середньому бізнесу компенсувати значну частину витрат на реєстрацію торговельних марок, патентів та інших IP об’єктів. Для України доступ до цієї програми відкрили у 2023 році, і вона реально працює: підприємства можуть повертати близько 70% офіційних зборів. Фактично ми – єдина країна поза ЄС, яка бере участь у цьому механізмі на рівні з державами-членами», – розповів він.

За його словами, мета проєкту EU4IP – допомогти країнам, що рухаються до членства в ЄС, гармонізувати законодавство й інституції у сфері інтелектуальної власності відповідно до європейських стандартів: «EU4IP забезпечує експертну підтримку для адаптації законодавства: над кожним проєктом працюють профільні спеціалісти IP офісів держав ЄС. Ми не просто переносимо нормативні акти – ми узгоджуємо їх із українськими реаліями та практикою».

Начальник відділу інтелектуальної власності групи компаній NOVA Денис Дорошенко детально розповів про впровадження IP стратегії: «Ми створили внутрішній реєстр нематеріальних активів, вибудували єдиний маршрут для кожного IP об’єкта й забезпечили централізований моніторинг – від доменів і торговельних марок до блокування шахрайських сайтів. Це значно зменшило ризики та дисциплінувало процес створення нових рішень. Перед виходом на нові міжнародні ринки ми завжди проводимо IP аудит. Так було, наприклад, зі США: ми перевірили можливість охорони позначення NOVA, отримали реєстрацію торговельних марок і провели доменний моніторинг, що дозволило безпечно запустити операційну діяльність».

Також на сесії виступили Артем Чигиринський, СЕО технологічної компанії ADVIN GLOBAL, Сo-Founder medtech-компанії VRNOW Lab, Маргарита Побілець, керівник напрямку залучення інвестицій і капіталу, Фінтех-компанія Activitis, та Наталя Рибнікова, майстриня, учасниця проєкту «Дружина ветерана», яка поділилася власним практичним досвідом роботи з інтелектуальною власністю.

Окремо на заході відбулася презентація ініціативи EUIPO та результатів діяльності українського Центру спостереження IPR. Гаррі Теммінк, керівник служб «IP в цифровому світі» EUIPO, представник Європейської обсерваторії з питань порушення прав інтелектуальної власності (виступав онлайн), розповів, зокрема, про створення Центру знань з авторського права EUIPO (EUIPO Copyright Knowledge Centre).

За його словами, Центр знань з авторського права EUIPO – це платформа для тих, хто створює або використовує об’єкти творчості: «EUIPO вже давно працює у сфері авторського права: підвищує обізнаність, розробляє інструменти. Завдяки запуску Центру знань з авторського права, що відбувся під час Конференції з авторського права 20 листопада 2025 року, EUIPO виводить цю роботу на новий рівень – із місією інформувати, залучати та досліджувати сучасні підходи, щоб авторське право залишалося рушійною силою для творчості та інновацій в Європі».

Він вказав, що створення Центру зумовлено сучасними тенденціями: цифровізацією, розвитком нових технологій. Цифрові інновації ставлять авторське право перед новими викликами, адже сьогодні створювати, повторно використовувати чи автоматично генерувати контент і поширювати його глобально простіше, ніж коли-небудь.

Наталія Деніс, заступниця начальника Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ, розповіла про результати діяльності Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ (Центр спостереження IPR) та плани його роботи на 2026 рік.

«Сьогодні питання захисту прав інтелектуальної власності залишається особливо важливим. Інтелектуальна власність – це не лише про правовласників, про авторів. Це про довіру до системи, про чесну конкуренцію, про розвиток бізнесу. Адже кожна підробка чи порушення – не просто незаконна дія, а втрата для держави, також економіки та втрата для всіх, хто щось створює. Ми формуємо безпечне та підтримуюче середовище для творців. І саме це є ключовою місією Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності. Центр – це платформа для комунікації, місце, де державні органи, бізнес, спільнота можуть обговорювати нові виклики і знаходити спільні рішення», – сказала вона.

Креативні індустрії

Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки УКРНОІВІ, модерував четверту сесію «IP у креативних індустріях».

Учасники обговорили питання:

• авторське право в сфері архітектури: проблематика;
• від сценарію до екрана: як інтелектуальна власність формує кіноіндустрію України;
• динаміка розвитку креативних індустрій в Україні під час війни;
• співвідношення інтелектуальної власності та національного інтересу: як через IP захищати й популяризувати українські наративи;
• від роботи з креативними секторами до цифровізації: як держава відповідає на нові виклики креативних індустрій;
• IP на сцені: авторське право у театральному мистецтві.

Любов Майданик, заступниця директора УКРНОІВІ, вказала, що можна відзначити зростання обізнаності щодо механізмів захисту ІВ серед авторів, креаторів, дизайнерів.

«Також ми зосереджені на комунікації, яка, крім діалогу, показує проблеми, що є в креативній індустрії і які шляхи тут потрібні: інструменти для охорони та захисту авторського права, торговельних марок, промислових зразків тощо. Адже важливо не лише розвиватись, а й заробляти. Тобто живити економіку, показувати своє місце на мапі світу», – сказала вона.

Народний депутат України, заслужений архітектор України Ганна Бондар (виступала онлайн) зазначила, що авторське право для архітекторів є механізмом формування репутації: «Але ми стикнулись з проблемою, що юристи і архітектори дивляться на твір архітектури з різних сторін і налагодження діалогу було непростим. Ще одне: наше авторське право в архітектурі не гармонізоване з ЄС, законодавство застаріло і суперечить саме собі. Тож зараз ми активно працюємо над змінами».

Тетяна Шевченко, перша заступниця голови Державної архівної служби України, розповіла про важливість архівів: «Це місце створення сенсів для нового контенту, якого потребує час. Архів за суттю є новим використанням спадщини для її переосмислення. До початку повномасштабного вторгнення архіви сприймали як щось закрите і неактуальне, але нині це змінилось. Змінились і архівісти, які зараз активно документують цю війну. І коли ми збираємо усі свідчення, фото, скріни, ми маємо дотримуватись авторських прав».

Адвокат, начальник юридичного відділу ДП «Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка» Сергій Пироженко розповів про проблеми дотримання авторського права у театральному мистецтві.

«Зараз справді відбувається відродження українського театру. На це є кілька причин: зменшення концертних програм через війну, людям хочеться в такі часи отримати для себе сенси і замислитись. Ми бачимо бум на українську класику саме серед молодих глядачів. Але при цьому закон про театральну справу вже не актуальний і не відповідає реаліям. Не менш важливою є підвищення обізнаності працівників театральної сфери про авторське право, винагороду тощо. Зараз це на вкрай низькому рівні», – сказав він.

Також на сесії виступили Олена Іщенко, в.о. директора Українського центру культурних досліджень, та Андрій Осіпов, голова Державного агентства України з питань кіно.

Форум пройшов під егідою Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України у співпраці з Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) та проєктом EU4IP «Зміцнення прав інтелектуальної власності в Молдові та Україні», який фінансується ЄС. Захід відбувся за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) та Європейського патентного відомства (EPO).

Детальніше захід можна переглянути за посиланням.