Комітет ВРУ рекомендував прийняти за основу законопроект про податок на виведений капітал, - про це повідомила Ольга Германова на своїй сторінці в мережі Facebook.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Рішення Комітету ВР з питань податкової та митної політики щодо ПнВК:
Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» (реєстр. №8557) прийняти за основу», - йдеться у повідомленні.
(для перегляду натисніть на зображення)
Так, законопроект передбачає заміну з 1 січня 2019 р. податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. При цьому на 3 роки (до 31 грудня 2021 р.) дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням. Також законопроектом передбачається, що сума дивідендів, що виплачується за 2018 р. (а для банків, які продовжили сплату податку на прибуток підприємств після 1 січня 2019 р., за 2021 р.), не оподатковуватиметься податком на виведений капітал у межах обсягу оподаткованого прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.
Об'єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу. До операцій з виведення капіталу належатимуть виплата дивідендів на користь неплатника податку, виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав - неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.
До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, зокрема, належатимуть:
- проценти, сплачені нерезидентам - пов'язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є низькоподатковими юрисдикціями;
- виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);
- фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов'язаній особі, або надана непов'язаній особі та залишається неповернутою впродовж 12 місяців (крім окремих випадків);
- виплата (переказ), що здійснюється у зв'язку з переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашенням зобов'язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;
- господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", в частині донарахованих сум;
- операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);
- виплати, що здійснюються у зв'язку із вкладенням в об'єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку - нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку - нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
- кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;
- кошти та/або вартість майна, виплачені у зв'язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов'язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;
- виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.
Як зазначається, платниками податку на виведений капітал проектом передбачено визначити резидентів (суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, та постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України). Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:
- 15% - до операцій з виведення капіталу;
- 20% - до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);
- 5% - до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам - нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами - нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).
Крім цього, законопроектом пропонується створити Реєстр платників податку на виведений капітал, дані якого оприлюднюватимуться на веб-сайті Державної фіскальної служби України. На початковому етапі (до 31 грудня 2018 р.) Реєстр буде сформовано ДФС шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2018 р. (крім банків, які прийняли рішення сплачувати податок на прибуток підприємств).
Проектом також з метою забезпечення прозорості адміністрування податку передбачається запровадження автоматизованого аналізу податкової інформації. Для цього під час здійснення з неплатником податку операцій, які є об'єктом оподаткування, в розрахункових документах платником податку зазначатиметься у встановленому НБУ порядку код операції. Групована за кодами операцій інформація про кошти, перераховані платником податку неплатнику податку (без ідентифікації особи - неплатника податку, з яким була здійсненна операція), надаватиметься контролюючим органам для співставлення з податковою звітністю в автоматичному режимі та відображатиметься разом з результатами порівняння в електронному кабінеті платника податку.
Водночас суми переплат з податку на прибуток підприємств, сформовані до 1 січня 2019 р., платники податків зможуть використати в рахунок зменшення грошових зобов'язань з податку на виведений капітал або ці суми будуть повернені платникам в установленому порядку.
На думку членів Комітету, прийняття законопроекту сприятиме:
- спрощенню ведення бізнесу та податкового адміністрування;
- зменшенню адміністративного тиску на платників податків з боку контролюючих органів;
- спрямуванню прибутку підприємств на розвиток і техніко-технологічне оновлення вітчизняного виробництва;
- створенню умов для детінізації економіки та стимулів до нарощування інвестиційної активності.