Цікаві й резонансні судові справи завжди викликають інтерес громадськості та жваво обговорюються юридичною спільнотою. Далі пропонуємо переглянути 5 гучних кейсів з інтелектуальної власності, які привернули нашу увагу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
А чи «Київський» то був торт?
Мабуть, ніхто не заперечуватиме, що однією з головних візитівок Києва є «Київський торт». Добра традиція привозити зі столиці цей солодкий сувенір і досі існує. Як відомо, ще з 1956 р. «Київський торт» виготовляла Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса, правонаступником якого стало ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен». За часів виробництва торта багато що змінювалося: від назви фабрики до зовнішнього вигляду упаковки.
Як знак для товарів і послуг упаковка відомого торта із зображенням листя каштану ще у 1998 р. була зареєстрована за Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен». Однак у 2017 р. виробник відомого торта був змушений захищати свої права на знак для товарів і послуг у судовому порядку.
У травні 2017 р. кондитерська фабрика «Рошен» подала позов до ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (яке здійснювало продаж торта) та ТОВ «Белларія» (яке виготовляло торт в упаковці із зображенням листя каштану) про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг «Київський торт».
Відповідачі у відзиві на позов посилалися на те, що основні елементи позначень на упаковці, яку використовує фабрика «Рошен», відмінні від тих, які вони застосовують. На їхню думку, немає підстав вважати, що відбулось порушення прав компанії «Рошен», оскільки кінцевий споживач з легкістю міг би відрізнити товари та зрозуміти, що вони виготовляються різними фабриками.
Авторитетна думка експертів розставила все на свої місця. Під час проведення судової експертизи було встановлено, що знак для товарів і послуг позивача та зображення на упаковці й етикетці одного з відповідачів у вигляді листя каштану є настільки схожими, що їх можна сплутати та ввести в оману споживачів стосовно особи виробника. Спираючись на висновки експерта та зібрані у процесі судового провадження докази, 15.03.2018 р. позовні вимоги компанії «Рошен» були задоволені судом у повному обсязі.
Звичайно, як і в більшості подібних випадків, коли боротьба йде за ім’я та репутацію компанії, було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Наразі нам залишається лише слідкувати за перебігом подій.
Більше ніж «Грам»
Як відомо, останнім часом компанія Павла Дурова Telegram Group Inc. все частіше почала з’являтися на сторінках різних інформаційних ресурсів. Велика компанія, що утворилася за лічені роки, швидко стала одним із лідерів ринку. Найбільшим проектом компанії є кроссплатформений месенджер під назвою «Telegram». З початку його функціонування (2014 р.) месенджер впевнено очолював передові позиції у рейтингах, а вже у лютому 2016 р. засновник компанії та розробник Павло Дуров оприлюднив інформацію про те, що програмою користуються понад 100 млн осіб.
Коли стало зрозуміло, що месенджер є надійним, а доступ до листувань ніхто окрім користувачів не може отримати, почалися перші негаразди. Уповноважений орган РФ зобов’язав компанію передати ключі шифрування, які надали б доступ до конфіденційних особистих листувань. Однак компанія відмовилася від надання такої інформації та перенесла свої потужності за кордон РФ. Дії компанії викликали неабияку реакцію у керівництва країни та резонанс у світі, проте переконали користувачів у надійності месенджера.
Очевидним є те, що компанія Telegram Group Inc. найбільше цінує інформаційну безпеку своїх користувачів. Саме тому в процесі розвитку месенджера «Telegram» виникла ідея створити он-лайн платформу для придбання різних товарів. Для більшої зручності було прийнято рішення створити крипто-валюту, яка надасть користувачам можливість вільно купувати різноманітні товари, не виходячи за межі «Telegram». Залучення інвестицій можливе після проведення ICO (Initial Coin Offering), тобто інвестори отримують обумовлену фіксовану кількість нової валюти в обмін на залучені кошти. Така система надає можливість користувачам вільно розпоряджатися своїми засобами та часом, при цьому не потрапивши в зону контролю держави та її уповноважених органів.
У процесі підготовки документації для проведення вищезазначеної процедури компанія вирішила, що нова крипто-валюта матиме назву «Gram». За певний проміжок часу це позначення стало добре відомим на просторах глобальної павутини.
Однак після оприлюднення певної частини документації Telegram Group Inc. компанія Lantah LLC подала документи на реєстрацію знака для товарів і послуг під назвою «GRAM». Тому 11.05.2018 р. компанія Telegram Group Inc. звернулась до окружного суду Сан-Франциско з позовом до Lantah LLC, вважаючи, що реєстрація такого знака для товарів і послуг буде незаконною. Заперечуючи проти позову, Lantah LLC стверджувала, що знак для товарів і послуг, що оспорюється, використовувався ними до його оприлюднення компанією Telegram Group Inc. Звичайно, можна сказати, що ці два знаки дуже схожі або взагалі їх можна сплутати, проте з’ясувати обставини, на які посилаються сторони, та оцінити аргументи кожної з них зможе лише суд. На момент написання цієї статті рішення суду не було ухвалене.
Серйозні ігри
Ні для кого не секрет, що сьогодні у світі стрімко набирає обертів розвиток комп’ютерних ігор. Передові позиції у цьому сегменті займають азійські розробники. Останнім часом однією з найпопулярніших відеоігр вважається «Playeruknowns Battleground» (PUBG), яка за жанром є он-лайн шутером. PUBG почала набувати популярності після її оприлюднення на платформі «STEAM» у березні 2017 р. Загалом, щодня онлайн можуть перебувати до 1,5 млн користувачів. Такій статистиці можна лише позаздрити, але ж час не стоїть на місці. Достатньо швидко конкурентом популярній відеогрі стала інша гра «Fortnite», тому гравців PUBG значно поменшало.
У травні цього року компанія PUBG Corp. (корейські розробники однойменної гри) подала позов до Центрального Окружного суду Сеулу, залучивши в ролі відповідача американську Epic Games – розробників славнозвісної гри «Fortnite».
Конфлікт зав’язався навколо одного з режимів гри, який доступний для гравців обох відеоігор. Мова йде про «Battle Royal» (королівська битва). Такий режим дозволяє різним гравцям одночасно перебувати в межах однієї віртуальної карти, де й відбуваються головні події. У межах цього режиму гравці змушені воювати між собою. В одній грі участь можуть брати 100 гравців, а перемагає той гравець або команда, які зможуть найдовше залишатися неушкодженими та не загинути від шаленої кулі. Компанія-позивач зазначає, що окрім скопійованого режиму гри «Battle Royal», американські розробники скопіювали також механіку гри. На думку керівництва PUBG Corp., саме такі дії опонентів призвели до різкого зменшення аудиторії корейської компанії. Не зайвим буде згадати, що саме Epic Games розробили та створили спеціальне програмне забезпечення для гри й режиму «Battle Royal».
Враховуючи, що компанія PUBG Corp. першою надала гравцям можливість випробувати себе у вищезгаданому режимі, існують підстави вважати, що саме ця компанія має всі права на такий об’єкт інтелектуальної власності. Однак якщо поглянути з іншого боку, стає незрозуміло, як компанія може зареєструвати за собою право на цілий жанр. Якщо такий об’єкт інтелектуальної власності й може бути зареєстрований, у такому випадку всі інші суб’єкти ринку індустрії відеоігр просто не зможуть реалізувати своє право на випуск схожого продукту.
Звичайно, якщо враховувати всі нюанси, притаманні цій індустрії, розібратися у зазначеній справі буде складним завданням. Саме воно ляже на плечі Центрального Окружного суду Сеулу. На нашу думку, стрімкий розвиток цієї індустрії може створити достатньо цікаві судові прецеденти, які змусять поглянути на відеоігри зовсім з іншого боку.
«Chinese Red» = «Louboutin Red»?
Неабияку реакцію в ЗМІ та суспільстві викликала справа Christian Louboutin et al. v. Van Haren Schoenen BV, C-163/16. Легендарна червона підошва відтінку «Chinese Red» (Pantone 18 1663TP), яку французький лакшері бренд Christian Louboutin з 1994 р. використовує у виробництві туфель на високих підборах, стала предметом масштабного судового спору.
У 2012 р. Christian Louboutin подав позов до голландського бренду Van Haren, який також виготовляв взуття з червоною підошвою, про порушення товарного знака. Проте цьому спору передував ще один не менш резонансний судовий конфлікт між Christian Louboutin та всесвітньо відомим французьким модним домом Yves Saint Laurent.
Судове провадження проти Yves Saint Laurent було розпочате у 2011 р. Christian Louboutin заявляв, що Yves Saint Laurent скопіював його фірмову червону підошву. Однак Нью-Йоркським окружним судом у задоволенні позову Christian Louboutin було відмовлено. Рішення суду було мотивоване тим, що в індустрії моди не можна використовувати конкретний колір як товарний знак.
У 2012 р. під час перегляду рішення окружного суду Апеляційний суд Нью-Йорка постановив, що Yves Saint Laurent може реалізовувати свою знамениту модель червоних туфель з червоною підошвою, яку Модний дім виготовляє з 1970 р., проте ексклюзивне право на реалізацію туфель з контрастною червоною підошвою відтепер має лише Christian Louboutin. Таким чином, Апеляційний суд Нью-Йорка підтвердив, що червоний колір у дизайні підошви є зареєстрованою торговельною маркою та підлягає юридичному захисту, а Christian Louboutin з 05.09.2012 р. має ексклюзивне право на використання такої підошви у дизайні свого взуття (принаймні на території США).
Отримавши позитивний досвід у США, Christian Louboutin зажадав захистити свої права у справі проти Van Haren. Гаазький окружний суд підтримав французького дизайнера, вказавши, що його голландський колега незаконно використав елемент бренду Christian Louboutin. Однак Van Haren подав апеляцію, не погоджуючись, що колір можна вважати товарним знаком. Згодом його позицію підтримали європейські судді, зауваживши, що згідно із законодавством про товарні знаки ЄС торговельна марка, яка поєднує колір та форму, може бути визнана недійсною.
На початку лютого цього року Європейський суд надав консультативний висновок голландському суду, вказавши, що така форма як підошва взуття є функціональними елементами дизайну, а тому не може бути захищена як торговельна марка. Європейський суд роз’яснив, що для того щоб ця торговельна марка належала комусь конкретно, вона повинна бути відмічена «знаком походження». Однак навіть у цьому випадку така торговельна марка не може слугувати ні для чого іншого, як для індивідуалізації товару. Червоний колір, на думку суду, також не може бути зареєстрований як торговельна марка та слугувати для ідентифікації його власника, якщо він використовується окремо від форми. Європейський суд зазначив, що «Chinese Red» (Pantone 18 1663TP) вважатиметься «Louboutin Red» лише у тому випадку, якщо він буде нанесений на підошву взуття – форму, яка не може бути зареєстрованою торговельною маркою. Таким чином, поєднання кольору та форми не може бути легалізоване як торговельна марка, оскільки згідно із законодавством ЄС це обмежуватиме інші підприємства та суперечитиме інтересам суспільства.
Однак нещодавно Європейський суд змінив думку. У рішенні від 12.06.2018 р. Європейський суд зазначив, що колір не підпадає під обмеження щодо захисту торговельних марок для форм виробів. Як зазначалося, законодавство про товарні знаки ЄС передбачає такі обмеження, коли форма виробу є суто функціональною.
Голландський суд, на розгляді якого перебуває спір, не зобов’язаний дослухатися до позиції Європейського суду. Роль останнього в цьому випадку полягає виключно в інтерпретації законодавства про товарні знаки ЄС. Отже, питання про те, чи втратить Christian Louboutin свою ексклюзивність, поки що залишається відкритим.
Чи упущена вигода?
У справі WesternGeco LLC v. ION Geophysical Corp. №16-1011 суд розглянув питання про те, чи може компанія, якій завдано шкоду в США, відшкодувати упущену вигоду, яку вона зазнала за кордоном. Рішення у цій справі примітне тим, що воно може значно розширити сферу відповідальності компаній, які виготовляють товари або компоненти, що порушують чиїсь права інтелектуальної власності у Сполучених Штатах, а потім експортують такі товари/компоненти в інші країни світу.
Спір між WesternGeco та ION Geophysical виник стосовно технології підводної зйомки, розробленої та запатентованої WesternGeco для розшуку нафтових і газових родовищ. У 2009 р. компанія WesternGeco подала позов до ION Geophysical, стверджуючи, що відповідач експортував зі Сполучених Штатів компоненти винаходу, запатентованого WesternGeco, які потім іноземні клієнти ION Geophysical об'єднали разом та використовували для конкуренції з WesternGeco під час проведення підводних зйомок у міжнародних водах.
Судді визнали ION Geophysical відповідальною за порушення та присудили WesternGeco 12,5 млн доларів у вигляді розумних роялті та 93,4 млн доларів упущеної вигоди, пов’язаної з продажами за межами США.
Не погоджуючись з таким рішенням, компанія ION Geophysical подала апеляційну скаргу. В результаті Федеральний округ скасував рішення щодо упущеної вигоди вказавши, що презумпція проти екстериторіального застосування законів США не дозволяє WesternGeco відшкодувати упущену вигоду з іноземних продажів.
Компанія WesternGeco не погодилася з висновком апеляційного суду федерального округу та подала заяву з проханням передати справу на розгляд до суду вищої інстанції. Позиція WesternGeco зводилася до того, що застосовуючи у цій справі презумпцію проти екстериторіальності, апеляційний суд допустив помилку.
У WesternGeco наполягали на тому, що експорт компонентів зі Сполучених Штатів відбувається у Сполучених Штатах. Крім того, на думку WesternGeco, якщо порушення відбулось у США, то власник патенту має право на компенсацію за будь-яку шкоду від такого порушення, навіть якщо ця шкода була отримана за межами Сполучених Штатів. У своєму зверненні про передачу справи до Верховного Суду компанія WesternGeco стверджувала, що апеляційний суд федерального округу своїм рішення стимулює подібні порушення прав власників патентів, оскільки рішення суду допускає можливість уникнення наслідків порушення за умови експорту компонентів запатентованого винаходу, з подальшим збором усіх компонентів за кордоном.
Компанія ION Geophysical заперечувала проти задоволення заяви про передачу справи на розгляд до Верховного Суду, обумовлюючи свою позицію тим, що присудження упущеної вигоди з іноземних продажів, на думку відповідача, розширює сферу дії патентного права США за межами Сполучених Штатів. На початку січня цього року Верховний суд витребував справу для подальшого перегляду. Якщо вища судова інстанція надасть підтримку у цій справі WesternGeco, це може суттєво змінити правовий підхід до презумпції проти екстериторіальності.
Враховуючи, що всі наведені кейси ще остаточно не вирішені та перебувають на розгляді у відповідних судах, нам залишається лише будувати власні прогнози, спостерігаючи за подальшим розвитком подій.