Чи велика різниця між назвами ADIDAS та ABIBAS, MARTINI та MARTIN, Pepsi та Peps? На перший погляд, у деяких з них не вистачає однієї літери або декілька літер змінилися. Є добре відомі назви, а інші спробували бути схожими на них. Однак законодавство забороняє використовувати такі схожості. Тож проаналізуємо випадки неправомірного використання позначень та види їх захисту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що говорить з цього приводу іноземна статистика? Видання Clarivate Plc дослідило, що у 2020 р. майже 9 з 10 (89%) брендів зазнали порушення торгових марок, тоді як у 2019 р. їх було 85%, а у 2018 — 81%. Водночас 6 з 10 спеціалістів з торгових марок повідомили, що витратили більше на боротьбу з порушеннями протягом минулого року, ніж у 2019 р.
Визначення неправомірного використання
Головними умовами для визначення неправомірності використання є відсутність дозволу від «першопрохідця» (суб'єкта, який перший почав використовувати позначення) або схожість позначень, що може призвести до їх змішування. Чіткого переліку дій, що належать до неправомірного використання, в законодавстві немає, але в більшості випадків серед таких порушень є неправомірне використання знаків у назві доменного імені, використання схожих позначень для споріднених товарів чи послуг, використання позначень без дозволу тощо.
Втручання у господарську діяльність чи захист порушених прав ІВ
Найчастіше власники ТМ, права яких порушені, хочуть застосувати усі способи захисту та першочергово направляють звернення до уповноважених органів про вжиття заходів для припинення порушень. Приміром, як у справі №910/4540/20, предметом якої було зобов’язати відповідача припинити по відношенню до позивачів дії, спрямовані на заборону чи обмеження їх права продажу та/або пропонування до продажу в інтернет-магазині товару торгової марки SONY.
Причиною спору стало питання про наявність чи відсутність у відповідача підстав направляти листи, звернення до правоохоронних органів щодо припинення порушення позивачами прав на знак для товарів та послуг SONY, які позивачі вважають втручанням у їх господарську діяльність. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дії відповідача щодо направлення позивачам вимог про припинення використання торгової марки та звернень вчинені в рамках чинного законодавства і не є порушенням.
Верховний Суд у постанові від 16.09.2021 р. встановив, що саме по собі направлення листів, звернень до правоохоронних органів без доведення, яким нормам чинного законодавства не відповідають ці дії і як вони вплинули на суб'єктивні права, свободи та законні інтереси осіб, зокрема у чому конкретно виявились перешкоди у здійсненні господарської діяльності, може бути лише реалізацією права на інформацію. Отже, Судом визначено, що ключовим у цій справі є встановлення характеру правовідносин, зокрема у чому полягає спір між сторонами та яка його правова природа: у праві на використання певної торгової марки під час продажу та/або пропонування до продажу, чи у припиненні дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.
Доведення відомості комерційного найменування
П. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлює: не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо однорідних товарів і послуг. Однак поняття відомості комерційного найменування, що вживається в цій нормі, не визначене. З такою проблемою звернулася до суду ще у 2015 р. компанія «Айсінін Інк.» з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсними знаків.
Позивач вказував, що його компанія одержала право на фірмове найменування ще у 1986 р., і воно є добре відомим в Україні, а знак відповідача був зареєстрований в Україні незаконно. Попередні інстанції відмовили у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів факту визнання знаків щодо нього відомими в Україні. Відповідно до висновка експерта, позначення позивача є відомим в Україні та світі як таке, що ідентифікує саме товари, вироблені компанією «Айсінін Інк», а також як вирізняльна частина відповідного фірмового найменування.
Однак головною помилкою у цій справі були неправильно поставлені експерту питання — без дотримання переліку факторів, визначених у ст. 25 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг». На що ВС у постанові від 25.11.2020 р., відмовляючи в задоволенні позову, вказав, що належних доказів на підтвердження того, що знак був добре відомий в Україні на день подання відповідачем заявки, стороною позивача не надано. Це було встановлено без призначення експертизи з цього питання, з посиланням лише на висновок експерта, на вирішення якої були поставленні зовсім інші питання.
Докази
Першочергові складові, які потребують доведення у даній категорії справ: чи правомочний заявник, першість використання, доведеність факту використання та змішування з діяльністю. Якщо говорити про встановлення факту схожості позначень, ключовим доказом є експертний висновок у сфері інтелектуальної власності, але як довести неправомірне використання позначень в інтернеті? Наприклад, у справі №750/13341/19 на підтвердження використання у доменному імені назви ТМ додавалися скріншоти фотографій з сайту відповідача.
Серед справ АМКУ доказами вважаються й опитування споживачів. Так, у справі за заявою власника телеканалів NICK, NICK JR. та NICKELODEON Viacom International Inc. заявник стверджував, що йому стало відомо про використання ТОВ «Дитяче телебачення України» позначення NIKI kids і NIKI junior. Внаслідок цього Комітет провів опитування, в якому взяв участь 1901 респондент, за результатами якого виявилося, що більшість людей вважають позначення компанії заявника та товариства схожими і такими, які можна сплутати.
Зміни до установчого документа як спосіб відновлення порушеного права ІВ
У ст. 432 ЦК України зазначені види рішень для захисту інтелектуальної власності судом. Для кожного об'єкта ІВ наявні спеціальні норми захисту. У нашому випадку це ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Відповідно до ч. 2 його ст. 20, власник свідоцтва на знак може вимагати:
усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знаку або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати;
знищення виготовлених зображень знаку або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Дещо нестандартна вимога заявлялася у справі №910/17738/18, де однією з вимог було внести відповідачем зміни до своїх установчих документів у частині виключення позначення з повного та скороченого найменування товариства українською та англійською мовами.
Справа полягала в тому, що позивач з моменту реєстрації та після перетворень здійснює свою діяльність під комерційним найменуванням «Омнігон». У 2019 р. він змінив найменування «Омнігон Коммунікейшнс, ЛЛС» на «Інфронт Ікс, ЛЛС». Після таких змін він все ще продовжує використовувати свою скорочену назву «Омнігон».
Товариство відповідача називається «Омнігон», він здійснює свою діяльність у тому ж сегменті, що й позивач. Між сторонами справи був укладений партнерський договір, за умовами якого відповідач визнав належність позивачу виключного права на найменування торгової марки «Омнігон». У 2018 р. договір було розірвано, і в умовах було положення про зміну відповідачем не більше, ніж протягом 90 днів, своєї назви таким чином, щоб вона не була схожа на назву позивача за виглядом, звучанням, значенням, написанням чи у інший спосіб незалежно від діяльності та/чи послуг, до надання яких залучене ТОВ «Омнігон». Відповідач своє зобов'язання не виконав. До того ж, після припинення партнерських відносин він зареєстрував доменне ім'я «omnigon.com.ua».
За експертним висновком, на веб-сайті за адресою omnigon.com.ua та у ДІ omnigon.com.ua застосовано позначення, схожі настільки, що їх можна сплутати, з комерційним (фірмовим) найменуванням позивача. Попередні інстанції дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, і ВС у постанові від 10.03.2021 р. залишив це рішення без змін.
Висновок
Неправомірне використання позначення є видом недобросовісної конкуренції. Згадані вище приклади вказують, що кожна справа індивідуальна, і суд може спиратися на безліч обставин.
Ще одним цікавим прикладом стала справа, в якій судді двох попередніх інстанцій вважали, що відповідач має право направляти заяви з вимогою про припинення використання ТМ, на що ВС зауважив, що такі звернення можуть бути лише реалізацією права на інформацію, та направив справу на перегляд до першої інстанції.
Іноді справи тривають більше 5 років, і лише в останній інстанції виявляється, що для визначення відомості позначення експерту не були поставлені питання відповідно до ст. 25 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».