Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. затверджено критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію такої накладної.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Усі податкові накладні, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС. Якщо податкова накладна не відповідає критеріям оцінки, вона потрапляє на другу ступінь перевірки – моніторинг, під час якого перевіряється наявність в накладній двох критеріїв ризику. При наявності одного з них система блокує реєстрацію податкової накладної. Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності.
Якщо податкова накладна заблокована, платнику має прийти відповідна квитанція про процес зупинення реєстрації із вказівкою щодо наявного критерію ризику та виключний перелік документів, які той повинен подати. Платник податків, діючи за цим алгоритмом, протягом року може звернутися до спеціально створеної комісії ДФС, надаючи пояснення своєї операції, копії документів, які підтверджують реальність операції.
Про це зазначила експерт Taxlink Мирослава Нечай під час Форуму з непрямого оподаткування, організованого Асоціацією податкових радників, інтерактивною платформою податкових знань Taxlink та Асоціацією адміністративних суддів.
Встигнути за 5 днів…
Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою (таблиця) щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
«Якщо комісія прийме все ж таки негативне рішення щодо реєстрації податкової накладної, платник податку може оскаржити таке рішення в адміністративному порядку. В даному випадку строк розгляду такого адміністративного оскарження є обмеженим і становить 10 днів. Якщо ж комісія не вкладається у цей строк, реєстрація повинна відбуватися автоматично. Водночас, коли інформація в поданій платником податків таблиці не враховується, а можливості оскаржити в адміністративному порядку дане рішення немає, його можна оскаржувати виключно у суді», - каже експерт.
При цьому пані Нечай відзначає, що найбільша проблема тут полягає в бездіяльності контролюючих органів. «Строк прийняття відповідного рішення про реєстрацію податкових накладних, з урахуванням даних в таблиці, поданій платником податків, становить 5 днів. Дуже часто контролюючий орган, з різних причин, не приймає рішення, у вказані законодавством строки. В такому випадку, вирішувати питання у судовому порядку довго та неефективно. Єдиним варіантом залишається писати скарги, нагадувати про себе в ДФС, Мінфін, Раду бізнес-омбудсмена. На жаль, у платника податків дуже мало механізмів боротьби з такою бездіяльністю контролюючих органів», - констатує вона.
А якщо зупинили?
Серед іншого, доповідачка торкнулася й питання наслідків зупинення реєстрації податкової накладної. «По-перше, у такому випадку платник податків звільняється від відповідальності за ст. 120 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної. Водночас, є роз’яснення контролюючих органів, які вважають, що це звільнення поширюється лише на тих платників податків, які подали документи до комісії ДФС про те, щоб відновити реєстрацію. Однак, такої відсилки у Податковому кодексі немає. Там йдеться про те, що платник податків звільняється від відповідальності до того часу, поки податкова накладна не буде зареєстрована. Представники фіскальної служби читають цю норму дещо розширено, вбачаючи в ній те, чого там немає», - зазначає Мирослава Нечай.
У цьому контексті, експерт звертає увагу також на зміну реєстраційного ліміту. «В формулі обчислення реєстраційного ліміту є такий показник, як сума перевищення. Це коли задекларованих податкових зобов’язань, ніж цих податкових зобов’язань за зареєстрованими податковими накладними. Тобто, одночасно, при блокуванні податкової накладної, сума цього реєстраційного ліміту змінюватися не може. Вона може змінитися тільки тоді, коли реєстрацію не було фактично відновлено і платник податків мусив задекларувати податкове зобов’язання, яке у нього виникло, але податкова накладна з об’єктивних обставин не може бути зареєстрованою і реєстраційна сума змінюється», - пояснює експерт.
За словами пані Нечай, підстави для врахування/не врахування інформації в таблиці, або відмови в реєстрації податкової накладної є нормативно визначеними. Так, таблиця, подана платником податків, може бути не врахована тільки у тих випадках, якщо є інформація про недостовірність вказаних в ній даних. «Питання про врахування, чи не врахування для платника податків є не першочерговою проблемою. Основною проблемою тут є таблиця податків. Наказ Мінфіну № 567 від 13.06.2017 р., який регулює порядок її подання, будь-яких роз’яснень, чи особливих вимог, як її заповнювати, не містить. Але програмне забезпечення має свій варіант, як ця таблиця має подаватися. Наприклад, що коди товарів і послуг УКТ ЗЕД можуть бути тільки чотири перших цифри. При цьому, законодавчо закріплених вимог про це ніде немає. Також програма не приймає ті таблиці, в яких вказано більше п’яти кодів товарів і послуг.
Це все є недоліками програмного забезпечення і платники податків не повинні страждати від того, що програмісти на якомусь етапі трохи не допрацювали. Але по факту виходить так, що платники податків не завжди можуть подати свою інформацію. При чому, це стосується не лише таблиці. Принаймні, ще місяць тому програмне забезпечення не приймало письмових пояснень, які містили більше двох тисяч знаків. І це все виявляється на етапі, коли платник податків вже намагається щось подати. Ця проблема ніби й технічна, але має дуже велике значення для платників податків», - справедливо відмітила експерт.