Ще декілька днів тому правники говорили про відсутність законодавчого механізму, що допоможе громадянам України отримати відшкодування за ту величезну шкоду, яку нанесла війна. Однак уже сьогодні є перші невеликі, але досить обнадійливі кроки законодавця в напрямку розроблення механізму, за яким кожен може отримати відшкодування за знищене майно, завдану здоров'ю шкоду, та навіть моральну шкоду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
17 травня 2022 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 7385 «Про відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації», метою якого є запровадження на державному рівні інституту відшкодування потерпілим завданої збройною агресією російської федерації шкоди.
Основна ідея законодавця полягає у створенні Фонду, який охоплюватиме всю процедуру відшкодування шкоди потерпілим. Після прийняття цього закону саме Фондом здійснюватиметься облік потерпілих у відповідному реєстрі, акумулюватимуться кошти, отримані з різних джерел, Фонд прийматиме заяви від потерпілих про отримання відшкодування та здійснюватиме виплати.
Президент України Володимир Зеленський у своїх промовах згадував про фонд, що наповнюватиметься за рахунок майна рф, та закликав - держави-партнери підписати договори, завдяки яким арештоване за кордоном майно та грошові кошти можуть бути направлені до такого фонду.
Тому цей законопроєкт виглядає таким, що може бути прийнятим і стати основним механізмом для відшкодування шкоди потерпілим.
Забігаючи наперед, можу сказати, що ідея створення Фонду доволі хороша, але чи буде вона реалізована й чи буде прийнято закон, покаже час. Розберемо основні положення цього законопроєкту.
Структура й повноваження Фонду
Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. В його діяльність не мають права втручатися органи державної влади.
Управління Фондом здійснює правління Фонду. До складу правління Фонду входять по три представники від держави, всеукраїнських громадських організацій у сфері захисту прав людини та від всеукраїнських бізнес об’єднань, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.
До основних повноважень Фонду належать:
- прийняття рішень про задоволення заяв про виплату шкоди, завданої збройною агресією російської федерації;
- прийняття рішень про участь Фонду в міжнародних організаціях у сфері відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації, з подальшим погодженням цього рішення правлінням Фонду;
- прийняття рішень про залучення коштів від реалізації арештованого майна;
- визначення порядку відшкодування Фондом шкоди потерпілим;
- прийняття рішень про відшкодування шкоди потерпілим.
Категорії завданої шкоди, яку відшкодовуватиме Фонд
- 1. Шкода, заподіяна здоров’ю потерпілого, або в разі його смерті внаслідок збройної агресії російської федерації.
Включає в себе такі відшкодування:
- допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
- одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності або смерті потерпілого;
- щомісячні виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
- виплати потерпілому під час його реабілітації;
- щомісячні виплати особам, які мають на них право в разі смерті потерпілого;
- відшкодування вартості комплексу ритуальних послуг, пов’язаних із похованням померлого.
- 2. Шкода, заподіяна майну фізичної особи внаслідок збройної агресії російської федерації.
До цього виду шкоди включено:
- шкода за пошкоджений та/або знищений об’єкт нерухомого майна;
- шкода за пошкоджений та/або знищений об’єкт рухомого майна.
- 3. Шкода, заподіяна фізичній особі, яка була вимушена залишити або покинути своє місце проживання (внутрішньо переміщена особа).
Законодавець не став обмежуватися звичними видами відшкодування, такими як моральна та матеріальна шкода, а й звернув увагу на втрати, що їх понесли внутрішньо переміщенні особи.
Такі особи матимуть право отримати відшкодування, зокрема, за:
- вартість проїзду до місця перебування і назад;
- витрати на найм житлового приміщення, вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу.
- 4. Моральна шкода.
У правовому полі обґрунтувати розмір завданої моральної шкоди доволі складно. Для її визначення необхідно враховувати низку чинників, таких як глибина душевних страждань, вимушені зміни у звичному житті, приниження честі й гідності та багато інших. Саме тому, згідно із законопроектом, визначення розміру моральної шкоди має відбуватися в судовому порядку. Таким чином, задля отримання від Фонду відшкодування завданої моральної шкоди людині спершу слід буде звернутися до суду із позовом, а за результатом судового розгляду направити його для виконання до Фонду.
- 5. Шкода, заподіяна майну юридичної особи, фізичної особи-підприємця.
За цією категорією шкода розраховується з урахуванням:
- вартості втраченого, знищеного чи пошкодженого майна;
- упущеної вигоди;
- втрат від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих і спожитих на тимчасово окупованих територіях.
За всіма категоріями заподіяна шкода, відповідно до законопроекту, відшкодовується Фондом на підставі заяви потерпілого чи його представника, до якої додаються документи на підтвердження завданих збитків. Такі заяви реєструються у відповідному реєстрі в порядку черговості. Однак законопроект не містить інформації чи в такому ж порядку черговості здійснюватиметься відшкодування.
Порядок за всіма категоріями відшкодувань є однаковим, проте можна припустити, що процедура відшкодування може відрізнятися за рішенням правління Фонду.
Методика розрахунку розміру шкоди встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.
Джерела фінансування Фонду
Логічним питанням є визначення джерел, з яких Фонд формуватиме кошти, що в подальшому спрямовуватимуться на відшкодування за всіма категоріями заподіяної шкоди. Законопроєктом визначено такі джерела надходжень:
- кошти й інше майно держави-агресора та її резидентів, інших осіб, протиправні дії яких призвели до збройної агресії проти України;
- внески юридичних та фізичних осіб;
- цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями, фондами, що здійснюють розподіл та надання таких грантів;
- кошти й майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, в тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій;
- інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.
Не виключається й можливість залучення коштів з інших джерел.
Концепція законопроєкту видається вдалою, однак багато запитань залишається без відповідей. Зокрема, не регламентовано чіткий порядок подання заяви про отримання відшкодування, її форми, обґрунтування та чим слід підтверджувати розмір завданої шкоди.
Також незрозумілий механізм і строки розгляду заяв від потерпілих, строки проведення виплат Фондом.
Натомість законодавець вказує, що всі спори вирішуються в судовому порядку, а це загрожує величезною кількістю позовів до Фонду від тих, кому відмовлено у здійсненні виплати відшкодування.
Можливо, більш дієвим було б формування такого Фонду, в структурі якого є окремі підрозділи з прийняття й реєстрації заяв, з комунікації з потерпілими, підрозділи перевірки обґрунтованості розміру завданої шкоди, апеляційна інстанція для перегляду рішень про відмову у здійсненні відшкодування.
Фонд як орган, аналогів якому немає, нестиме величезне навантаження, а його значущість важко переоцінити, тому до його створення й законодавчого регулювання слід підходити дуже скрупульозно.
Правники також жартують, що в будівлі Фонду слід передбачити окремий кабінет для Національного антикорупційного бюро, щоб запобігти можливим розкраданням коштів. Однак віримо в те, що Україна після перемоги буде зовсім іншою, і про такі речі залишиться лиш жартувати.
Проблеми коментованого проєкту закону
Закон пропонує принципово новий механізм відшкодування за збитки, завдані збройною агресією рф, починаючи з 20 лютого 2014 року. Однак до сьогодні подібного механізму не існує, і протягом 2014–2022 років фізичні та юридичні особи були змушені використовувати наявні законні механізми.
Це створює певну несправедливість стосовно тих, хто протягом восьми років захищався одним способом, а зараз створюється новий, більш простий і зрозумілий.
Так само незрозумілим є технічний процес надання відшкодування за збитки, завдані ще в 2014 році. Презюмуючи необхідність підтвердження розміру завданих збитків, законодавець не враховує того факту, що можливість встановлення розміру завданої в 2014 році шкоди може бути вкрай ускладненою. На нашу думку, запропонований механізм може остаточно «лишити за бортом» тих осіб, які не зможуть виконати вимогу коментованого проєкту закону.
Законом пропонується створення Фонду – спеціального органу, що не має на меті одержання прибутку. Така концепція не узгоджується з уже введеним в дію законодавством, наприклад, із Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», оскільки цей закон передбачає передання вилученого майна рф та її резидентів спеціалізованому державному підприємству.
Згідно з положеннями ЦК та ГК України, будь-яке підприємство має на меті отримання прибутку, тобто існує явна суперечність між законопроєктом і вже прийнятим законом, яка має бути усунута.
Корупційні ризики
Тут варто звернути увагу на антикорупційну експертизу коментованого законопроєкту, проведену Інститутом законодавчих ідей (ІЗІ). Закон дійсно містить низку ризиків, із повним переліком яких можна ознайомитись за посиланням вище. Наведемо деякі з них:
- відсутність конкурсної процедури при виборі правління Фонду;
- відсутність конкурсної процедури при обранні директора Фонду;
- надмірні дискреційні повноваження;
- нечітке визначення термінів у законопроекті;
- додаткові зауваження щодо джерел формування коштів Фонду.
За результатами проведеної експертизи ІЗІ не рекомендує прийняття законопроєкту в такій редакції.
Законом також не встановлюються критерії та чіткі механізми за багатьма видами відшкодувань.
Наприклад, закон передбачає відшкодування вартості виїзду з місця постійного проживання та вартості найму житла. Проте як буде порахований розмір таких відшкодувань?
Відомо про десятки тисяч випадків евакуації людей, коли збір чеків і квитанцій був для них далеко не пріоритетною справою. Так само сотні тисяч людей живуть у приватних садибах, без офіційної сплати орендної плати на рахунок ФОП або юридичних осіб. Питання відшкодування цих збитків залишається відкритим.
Крім того, не врегульовано всі питання стосовно джерел фінансування
По-перше, напряму не передбачено майбутнє отримання репарацій від держави-агресора. Вважаємо, що закріплення цього джерела фінансування є доцільним та коректним в поточних умовах.
По-друге, не врегульовано питання вичерпності коштів Фонду, яке можна розділити на два підпитання:
- що робити, якщо всі вимоги за всіма заявками задовольнили;
- що робити, якщо коштів недостатньо.
Вважаємо, що ці питання також мають бути врегульовані на рівні закону.
Загалом ініціатива створення майданчика для врегулювання процедури отримання відшкодування збитків, завданих військовою агресією рф, в сьогоднішніх реаліях максимально здорова й необхідна. При цьому дуже важливо створити якісний документ на перших етапах нового для України процесу, аби в подальшому можна було уникнути виникнення суперечливих питань та судових проваджень.
Попри низку запитань до порядку відшкодування шкоди, всім потерпілим уже сьогодні, за можливості і якщо це безпечно, слід збирати докази та формувати пакет документів для звернення до Фонду чи його аналогу, який буде створений найближчим часом. Ми, в свою чергу, вже сьогодні працюємо на юридичному фронті й допомагаємо своїм клієнтам якнайшвидше зафіксувати всі пошкодження, щоб якомога швидше можна було повернутися до нормального життя, відновити роботу бізнесу.