Другий жорсткий локдаун завершився — чергова партія закладів закрили двері назавжди, окремі бізнеси опинилися на порозі краху, а дехто вийшов зі шторму абсолютно спокійно. Ми бачили безліч оглядів, опитувань та інтерв'ю за підсумками карантину серед фірм, стартапів і окремих бізнесменів. А як щодо громадських, неприбуткових організацій? Що вони пережили та як і чи взагалі вижили з бюджетами на просування приблизно в нуль?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про один з кейсів і шляхи виживання ми дізналися з Асоціації правників України. Як і наскільки успішно ГО пройшла крізь карантинний шторм? Крім стороннього «антиковідно-карантинного» досвіду, ви побачите погляд на концепцію виживання з недотичної галузі, що стовідсотково корелює з вашою.
Криза стала для нас ракетним паливом для руху
Для початку зауважу, що для ГО карантин — це дещо схоже на гарантовану смерть з косою, якій ти вперто демонструєш дулю та героїчно воюєш за власне життя. Громадські об'єднання, якими б потужними вони не були, здебільшого існують коштом членських, партнерських і благодійних внесків, івентів. АПУ — не виняток.
Тепер уявіть, що заходи під забороною, партнери урізають бюджети через раптову кризу, а членські внески... Тут знову про урізання. Економлять усі. Плюс той факт, що вижити найбільшій юридичній ГО в країні за ці кошти, м'яко кажучи, складно. Але реально. З гордо задертим догори носом констатую: АПУ не просто пережила два локдауни — вона посилилася з їх допомогою. Як? Не уявляю. Але спробуймо зрозуміти разом.
Карантин перший: як все розпочалося. Власне, даремно ваш час витрачати не буду. Всі були в шоці. Finita la commedia.
Що робити далі, ніхто не уявляв, тому відразу перейду до ключових, як на мене, аспектів, що дозволяють вижити навіть у найгарячішому потоці кризової лави.
Аспект перший: рух попри все
Якщо не знаєш, що робити, просто рухайся. На мій погляд, це ледь не ключове правило виживання навіть у найспокійніші часи. «Якщо не знаєш, що робити — роби хоч щось. Мчи вперед». Цим принципом ми інтуїтивно й скористалися, стартувавши, ніби від швидкості нашого бігу залежить життя. Та чи «ніби»?
На всіх фронтах ми синхронно посилили діяльність мінімум у 3 рази. Комунікації, GR, івент-відділ, «Спільнота» (це там, де координуються всі регіони країни та підрозділи за галузями права, студентське крило та членство). Секретаріат просто кипів, мов казан на пекельному вогні. 25/7 — це реально.
Аспект другий: золотий фонд — люди
Без командної роботи команди не існує. Без людей, справжньої команди ви та/чи ваш бізнес, організація приречені на загибель. Водночас ви здатні пережити все, якщо поруч «бійці», що готові спільно пройти крізь стіни. Наш перший карантин був схожий на гру в американський футбол. Це ж навіть і близько не звичайний. Це про надшвидкісну реакцію та рухи, передачу часто взагалі неочікуваних завдань, ніби персоналу в ресторані, куди водночас раптово завітали три спортивні команди. А крім іншого, тут ти легко можеш зламати вухо, шию, а зверху на тебе впадуть з десяток важких конкурентів, часто навіть не з твого сектору. Коротше, NFL ретельно змішаний з ММА. Але ти й далі мчиш. 25/7.
Абсолютна синхронізація дій команди та розуміння поточної ситуації — ключ до перемоги. Це з огляду на досвід відділу комунікацій АПУ. До карантину наші комунікації були на рівні «найнеобхідніше». Приблизно 5 інфопартнерів (усі галузеві). Ніби задоволені життям верблюди, ми дуже неквапливо жували (відверто не знаю, що жують верблюди).
Бум локдауну. Наше завдання: «Ми маємо світитись. Попри все». І ми оперативно запустили низку інформаційних проєктів, щодня максимально супроводжували ініціативи Conference House і GR як у ЗМІ, так і в соцмережах. Крім того, ми вийшли на медійний ринок як потужний експертний майданчик. Ми були всюди: інтернет, топ- видання, ТБ, усі соцмережі, колаборації з медіа. І досі залишаємося — криза стала для нас ракетним паливом для руху. + 36 інфодрузів у підсумку. SMM гіперактивно розвивався на очах, і на спонтанному ентузіазмі ми швидко досягли максимального еталона в інтернет- просторі. Наші сторінки у соцмережах щодня видавали близько 10 постів, що майоріли рекламою івентів, інтерв'ю, експертизою.
Тут ще варто зауважити, що у наших лавах понад 6 тис. правників. І це теж (у першу чергу!) наша команда. Правники оперативно й з розумінням «в'їхали» у наш ритм, щодня ми спільно генерували десятки коментарів і декілька інтерв'ю, організовували вебінари (дивина на той момент) комітетів і регіональних відділень.
Аспект третій: аудиторія чує те, що ти їй кажеш, і не чує те, про що мовчиш
Тут виключно про аудиторію. Про маркетинг для неї, відданість їй і не тільки. Головне — користь. Завжди, а особливо в біді ключове — це розуміння потреб споживачів контенту.
По-перше, особисто ми не мали змоги надати матеріальну карантинну допомогу. Взагалі. Та попри власну неприбутковість, ми зробили більшість онлайн- заходів безкоштовними. Так, до слова, народився наш канал у YouTube. Хтось розвозив продуктові набори, хтось дарував власні товари, а ми запустили три «допоміжні» інформаційні проєкти.
Перший — для правників, «Карантинні хроніки». Ми намагалися сприяти розумінню колегами ситуації на ринку й навіть у конкурентів, аби дещо заспокоїти їх. Тоді ми опитували всіх лідерів ринку як у Києві, так і в регіонах.
Другий інфопроєкт — текстові поради для бізнесу в кожній галузі права. Трудове, медичне, податки — що завгодно. Тут допомогли лідери комітетів. Проєкт втілювався спільно з бізнес-виданням.
Третій — теж колаборація зі ЗМІ. Щотижня ми виходили в ефір, щоразу даючи змогу отримати поради з окремої кричущої теми та поставити юристу власне запитання. Розпочався цей проєкт дивно. Я звернулася до однієї з голів комітетів за порадами, а вона відповіла: «Якщо хочеш допомогти бізнесу — спитай у бізнесу, що йому потрібно. Я ж не уявляю, що робити, а тим паче радити». І я зробила важливий висновок: хочеш допомогти — спитай, чим. І паралельно ми висвітлювали ключові законодавчі зміни. Щодня, найпершими. Сукупно це була робота 25/7. Ми постійно постачали суспільству актуальну інформацію.
І четвертий інформаційний проєкт — саме для правників як нашої цільової аудиторії. Напрями GR, Conference House і комунікації спільно пірнули в роботу відразу над двома проєктами: 1) онлайн- зустрічі з суддями Верховного Суду щодо актуальної судової практики; 2) онлайн- зустрічі з високопосадовцями від депутатів до міністрів. Ми розуміли, що наразі для правників це ключова користь. Усвідомлення того, що «інтереси аудиторії перш за все», перемогло. І аудиторія нам віддячила. Проєкти тривають і досі. Я називаю це «постійним фідбеком любові».
Власне, вся ця історія триває донині. Такий от плюс кризи.
Аспект четвертий, комунікаційний
Це фундаментальний закон комунікацій як для піарників, так і для обивателів. За кожним ефективним брендом стоїть людина чи компанія, що здатна успішно розповісти про себе — донести ключову інформацію до потенційного клієнта. І головне тут наступне:
1) людина чує те, що ти кажеш;
2) людина не чує те, про що ти мовчиш.
Тож важливо розуміти ледь не перше з правил: за будь- яких умов слід ставити себе на місце споживача. Думай, як споживач. Ви — потенційний користувач сервісу доставки Glovo? Уявіть себе на місці замовника, а заодно всі стандартні й не надто сценарії вашого спілкування. Ви — юрист? ІТ-спеціаліст? Продавець? Будьте споживачем, перш ніж продавати продукт. Люди — теплий пластилін. Вони піддаються інформаційному впливу. Ви — серед них. Тут уже діє правило «Поводьтеся з людьми так, як хочете, щоб вони поводилися з вами». Діє на 101%. І пам'ятайте: людина завжди сприймає інформацію, а ваше завдання — безперервно її надавати.
Висновок
Загалом у кризу чи спокійні часи гарантовано вижити допоможуть:
А) чесність та щирість у ваших взаємодіях;
Б) взаєморозуміння та командна робота;
В) усвідомлення потреб аудиторії;
Г) шалена наполегливість та здоровий, не менш амбітний азарт;
Ґ) безумовна любов до аудиторії.
Будьте закохані у власну роботу. Точніше, в можливість досягати нових орбіт з її допомогою. І ви будете переможцем у будь- який шторм.