Матеріал, викладений у цій статті, є особистими думками автора. Вони не є офіційною позицією програми «Адвокат Майбутнього», Асоціації правників України, Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади та Посольства США в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На жаль, в Україні злочини, пов’язані зі вчиненням сексуального насильства та сексуальної експлуатації дітей, залишаються поза увагою суспільства. Згідно з даними досліджень міжнародних та громадських організацій, лише про частину таких злочинів повідомляється до Національної поліції України, а ще менша їх кількість потрапляє на розгляд до суду. Нерідко такі злочини вчиняють наближені до дитини особи. В багатьох випадках діти починають сприймати сексуальне насильство над собою як норму.
Поступово Україна наближає національне законодавство до європейських стандартів щодо захисту прав дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Так, Верховна Рада прийняла низку законів і внесла зміни до чинного законодавства в частині захисту прав дітей. Перший – Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (далі – Закон №2227-VIII). Другий – Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації» (далі – Закон №2334-VIII), який частково приводить українське законодавство до положень Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, яку Україна підписала та ратифікувала ще у 2012 р. Розглянемо ці два закони з позиції положень, що стосуються захисту дітей (зокрема, від сексуального насильства та сексуальної експлуатації).
Закон №2227-VIII набере чинності з 11.01.2019 р., окрім змін, що були внесені до ст. 67 Кримінального кодексу України, яка доповнюється такою обтяжувальною обставиною як вчинення злочину в присутності дитини – ця норма вже набрала чинності. Окрім цього, зазначений закон вносить суттєві зміни до Розділу ІV Кримінального кодексу. Закон №2227-VIII дає визначення такому новому поняттю як «добровільна згода потерпілої особи», яка вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, враховуючи супутні обставини. Наразі важко сказати, як встановлюватиметься цей результат вільного волевиявлення та що це за супутні обставини. Однак така добровільна згода не братиметься до уваги, якщо дії вчинятимуться щодо малолітньої дитини.
Закон №2334-VIII набув чинності 18.04.2018 р. Відповідно, були внесені зміни до ст. 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку», ст. 156 «Розбещення неповнолітніх» та ст. 302 «Створення або утримання місць розпусти або звідництво» Кримінального кодексу України.
Що означають всі ці зміни?
- Відтепер в Україні будь-які статеві зносини з дитиною, яка не досягла 16 років, вважаються злочином. В судовому порядку більше не буде встановлюватися статева зрілість дитини спеціальною експертизою, достатньо лише віку дитини та факту статевих зносин.
- Такі статеві зносини вважатимуться злочином у випадку, якщо вони вчинені повнолітньою особою, а отже, статеві зносини між дітьми не мають піддаватися криміналізації.
- Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних з проникненням у тіло іншої особи без добровільної згоди потерпілої особи, вважатимуться сексуальним насильством та злочином.
- Зґвалтуванням вважатиметься вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних з вагінальним, анальним або оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. Якщо дії вчинятимуться щодо малолітньої дитини, добровільність згоди також не береться до уваги. За перші 2 місяці 2018 р. до Національної поліції України вже заявили про 15 випадків зґвалтувань, у 2017 р. таких заяв було 79.
- Посилено відповідальність за природні або неприродні статеві зносини з дитиною, яка не досягла 16 років, а також за розбещення неповнолітніх, якщо ці злочини вчиняються не лише батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником (як це було раніше), але й іншими членами сім’ї чи близькими родичами дитини, що визначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України. У цій категорії злочинів статистика, на жаль, також невтішна. За перші 2 місяці 2018 р. до Національної поліції України було заявлено про 50 випадків розбещення неповнолітніх, у 2017 р. таких заяв було 192. Якщо говорити про судову статистику, то в Єдиному реєстрі судових рішень за перші 2 місяці 2018 р. за вчинення розбещення неповнолітніх винесено 8 вироків, за 2017 р. таких вироків було 44. З власного досвіду можу сказати, що це найтяжча стаття для доведення вини, тому що на рішення впливає багато чинників. На жаль, насмілившись вперше розповісти комусь про свій біль і не отримавши належного захисту, діти зневірюються та вже не повідомляють про повторність сексуального насильства стосовно себе.
- Посилено відповідальність за створення або утримання місць розпусти та звідництво із залученням малолітньої дитини. Такі зміни є позитивними, оскільки дають можливість суворо карати винних осіб. Наразі такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Маю надію, що такі довгоочікувані для України зміни покращать ситуацію захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Водночас кожному випадку сексуального насильства та сексуальної експлуатації дитини має бути приділена належна увага з боку всіх фахівців, які мають пройти відповідну підготовку та вміти спілкуватися з дітьми різного віку. Потрібно навчитися встановлювати довірливі стосунки з дітьми, а не ставитися до справи суто формально.
Кожна дитина має право бути почутою та висловлювати свої думки. Заяви та свідчення дитини не повинні вважатися недійсними або ненадійними лише через її вік. Кожна процесуальна дія за участю дитини має відбуватися в обставинах, що є дружніми до дитини. Протягом всіх судових та позасудових розглядів дитині має бути гарантована безпека. Забезпечення цих мінімальних дружніх до дитини принципів правосуддя надасть надію, що кількість випадків сексуального насильства та сексуальної експлуатації щодо дітей почне зменшуватися. Однак для цього ще потрібно докласти багато зусиль.
«Адвокат Майбутнього» – дієва мережа адвокатів, що об’єднує лідерів думок адвокатури, які надають правничу допомогу відповідно до найвищих етичних стандартів. Програма «Адвокат Майбутнього» була розроблена протягом 2016–2017 рр. за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» з експертним внеском Канадської асоціації юристів. У 2018 р. Програма «Адвокат Майбутнього» реалізується Асоціацією правників України та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади та впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти.