Закон України (далі – ЗУ) від 04.07.2012 р. № 5042-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» (далі – ЗУ № 5042-VI), який набрав чинності з 01.01.2013 р., прийнятий з очевидною метою розширити повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР), посилити тиск на учасників фондового ринку та на осіб, які здійснюють операції з цінними паперами. Прийняття даного Закону є яскравим прикладом того, як слова чинної влади щодо зменшення втручання чиновників у бізнес реально розходяться зі справами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Заради об’єктивності варто зазначити, що деякі впроваджені ЗУ № 5042-VI заходи, можливо, певною мірою є на часі, але не в сучасних умовах корумпованої України. Наприклад, повноваження НКЦПФР погоджувати кандидатури на посади керівників фондових бірж та депозитаріїв; погоджувати статут (раніше було тільки погодження правил) фондової біржі або депозитарію; погоджувати розповсюдження реклами при відсутності чітких критеріїв є абсолютним корупціогенним чинником: хто ж «за так» щось погодить? Варто зазначити, що у розвинених країнах ці повноваження мають саморегулівні організації (далі – СРО), а не чиновники. У нас же чиновники такими повноваженнями зі СРО ділитися не хочуть.
Слід зазначити, що в контексті повноважень СРО ЗУ № 5042-VI передбачає тільки заходи контролю і тиску на членів СРО з боку СРО. Заходи щодо захисту прав членів законом не передбачаються. Наприклад, згідно з Федеральним законом Російської Федерації від 29.11.2001 г. № 156-ФЗ «Об инвестиционных фондах» та Федеральним законом Російської Федерації від 01.12.2007 г. № 315-ФЗ «О саморегулируемыхорганизациях», СРО «представляє інтереси членів СРО у їхніх відносинах з органами державної влади», «від свого імені оскаржує в установленому законодавством порядку будь-які акти, рішення та (або) дії (бездіяльність) органів державної влади Російської Федерації, органів державної влади суб’єктів Російської Федерації та органів місцевого самоврядування, що порушують права і законні інтереси СРО, її члена або членів або створюють загрозу такого порушення». В Україні про такі повноваження і не йдеться.
Крім того, у Росії СРО «організовує професійне навчання, атестацію працівників членів СРО», «розробляє навчальні програми і плани відповідно до кваліфікаційних вимог, встановлених федеральним органом виконавчої влади по ринку цінних паперів, та за погодженням з ним здійснює підготовку посадових осіб та персоналу керуючих компаній, визначає кваліфікацію зазначених осіб та видає їм кваліфікаційні атестати». В Україні чиновники НКЦПФР не хочуть ділитися цими повноваженнями.