05 січня 2026, 18:50

Папір усе витримає, а камера — ні

Опубліковано в №9–10 (797–798)

Людмила Куса
Людмила Куса «GRACERS, ЮФ» молодша партнерка
Олена Осмоловська
Олена Осмоловська «Юридична газета» генеральний директор, т.в.о. головного редактора

2025 рік для кримінальної практики виявився надзвичайно насиченим: гучні викриття та резонансні провадження у сферах державних закупівель, енергетики та земельних відносин знову привернули увагу суспільства до відповідальності бізнесу та державних менеджерів. Правоохоронні органи активізували перевірки, а суди дедалі частіше звертають увагу на людський фактор під час розгляду справ. Компанії посилюють превентивні інструменти, удосконалюють внутрішні процедури та приділяють більше уваги контролю управлінських рішень. Про ключові тенденції року, особливості захисту у складних провадженнях і виклики, які визначатимуть 2026-й, розповідає молодша партнерка АО GRACERS Людмила КУСА.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Куса Людмила — Яким був цей рік для кримінальної практики? Які справи були в центрі уваги?

— Рік для кримінальної практики виявився надзвичайно «барвистим»: скандалів і гучних справ вистачало на кілька сезонів серіалу. Найвідоміші операції правоохоронних органів у 2025 році охоплювали широкий спектр сфер: від енергетики та земельних відносин до публічних закупівель та мобілізаційних процесів. Суспільство спостерігало за викриттям масштабних фінансових махінацій у державних закупівлях, розкрадань у системах постачання для Сил оборони, зловживань у енергетиці та корупційних схем серед посадових осіб, включно з тими, хто мав вплив на судову та адвокатську види діяльності. Цього року не тільки юридична спільнота, схоже, переосмислила розділ КК України «Злочини проти основ національної безпеки», довівши на власному досвіді, що практика потребує оновлення.

— Чи зросли ризики для топменеджменту? Через які рішення або помилки керівників найчастіше порушують провадження?

— Ризики для топменеджменту значно зросли. Посилена увага правоохоронних органів та відкриття кримінальних проваджень, зокрема, зумовлені нібито «невдалими» управлінськими рішеннями. Причому частою є оцінка правоохоронними органами таких управлінських рішень ретроспективно, без врахування всіх аспектів. Значну частину ризиків становлять недосконалість внутрішніх процедур контролю, недотримання вимог щодо запобігання конфлікту інтересів, антикорупційного законодавства загалом. Підсумки 2025 року чітко дали зрозуміти: для керівників будь-якого рівня критично важливо не лише забезпечувати ефективне стратегічне управління, а й підтримувати сувору документальну дисципліну та прозорість усіх рішень.

— Який ключовий тренд у White-Сollar справах цього року ви вважаєте визначальним?

— Ключовим трендом у справах «білокомірцевої» злочинності стало те, що навіть найелегантніші схеми вразливі до ретельного перегляду. Можна сказати, що папір усе витримає, але камера спостереження — ні. Особливу увагу зосереджено на результатах оперативно-розшукових заходів, реалізації економічних і товарознавчих експертиз. Їх використання у кримінальних провадженнях дедалі частіше виходило за межі закритих кабінетів, демонструючи широкому загалу роботу органів.

— Чи змінилася тактика захисту у складних корпоративних і службових провадженнях?

— Це питання насправді дуже складне. Судова практика останнім часом почала звертати особливу увагу на суто суб’єктивні, людські фактори. Тепер наявність просто статті в кодексі, а також службових повноважень у особи не є достатніми підставами для притягнення до відповідальності. Ускладнення суспільних відносин та зростання інтегрованих корпоративних і службових ризиків роблять класичні стратегії захисту менш ефективними, змушуючи адвокатів адаптуватися, більше працювати з доказовою базою, шукати нестандартні способи захисту інтересів клієнта.

— Як бізнес використовує превенцію? Чи стала вона частиною корпоративної культури і які інструменти досі недооцінені?

— Сучасний бізнес все частіше впроваджує превентивні механізми у корпоративну культуру, усвідомлюючи, що профілактика заощаджує ресурси порівняно з боротьбою з наслідками. Найефективніші інструменти — антикорупційні програми, внутрішні політики, аудит рішень топменеджменту, автоматизовані системи контролю. Водночас у багатьох компаніях досі недооцінюють силу психологічного тестування, оцінки поведінкових реакцій працівників у разі проведення слідчих (розшукових) дій. Превенція починає перетворюватися на стратегічну компетенцію, яка захищає репутацію, партнерські зв’язки та фінансову стабільність компанії.

— Які зміни в законодавстві або судовій практиці цього року найбільше вплинули на стратегію захисту бізнесу?

— Початок повномасштабного вторгнення у 2022 році спричинив значний хаос у веденні бізнесу на території України, коли компанії змушені були діяти в умовах невизначеності та швидких змін. У 2025 році роботодавець активно намагається адаптуватися до цих реалій, запроваджуючи нові механізми дистанційної роботи, надання онлайн-послуг та спрощення процедур управління. Водночас судова практика демонструє, що вимоги до оформлення управлінських рішень, ведення документації та процедур контролю часто не були дотримані протягом попередніх років, що впливає на стратегії захисту бізнесу та підвищує ризики для топменеджменту.

— Чи змінився баланс між стороною обвинувачення і захисту?

— Слід говорити не про зміну балансу між захистом і обвинуваченням, а про значно ретельнішу перевірку доказової бази суддями. Остання слугує підставою для оцінки доводів. Сторони процесу зобов’язані були контролювати точність і повноту наданих доказів, натомість отримали більше простору для демонстрації суб’єктивного людського фактора, контексту, що дає змогу відтворити справжню картину подій.

— Яку роль відіграють цифрові докази та які ризики й можливості вони створюють?

— Як уже зазначалося, цифрові докази стають одним із інструментів у сучасному кримінальному процесі. Їхня наочність та миттєва доступність нерідко ставали підставою для виникнення суспільного резонансу. І саме це часто вступало в суперечність із презумпцією невинуватості, перетворювало окремі фрагменти відео у «вироки наперед». Цифрові матеріали створюють і значні можливості: вони допомагають відтворити події з високою точністю, перевірити версії сторін та оперативно встановити ключові факти. Але водночас виникають серйозні ризики: від технічних похибок та монтажу до спотворення контексту й порушення правил отримання доказів. Саме тому робота з цифровими даними потребує подвійної уваги: ретельної перевірки автентичності, умов фіксації та дотримання процесуальних гарантій.

— Які навички стали must-have для адвоката у кримінальних і White-Collar справах?

— Сьогодні адвокат має бути психологом, економістом, процесуальним аналітиком і частково прокурором із суддівським чуттям: він мусить вміти аналізувати й зважувати, передбачати поведінку людей і читати за цифрами логіку бізнес-операцій. Потрібно працювати з великими масивами матеріалів, вишукувати процедурні помилки, відтворювати хронологію подій і будувати якісну стратегію. Необхідними якостями, звісно ж, є скрупульозність, наполегливість, критичне мислення та жага до встановлення справедливості.

— Що наразі найскладніше в роботі з кримінальними справами проти бізнесу?

— Найскладнішим залишається хаотична нормативна реальність, що сформувалася після початку повномасштабного вторгнення. Бізнес у 2022–2023 роках працював у режимі виживання, а значна частина процесів, зокрема управлінських, кадрових і фінансових, здійснювалася без належного формального оформлення. У 2025 році саме ці фактори стають предметом прискіпливої уваги слідства й суду. У таких умовах особливо гостро відчувається потреба у нових підходах до взаємодії держави та бізнесу: державним інститутам необхідно вибудовувати прозорі комунікаційні механізми, зменшувати регуляторні колізії та покращувати законодавчу базу щодо бізнес-середовища.

— Який фактор найсильніше впливає на якість стратегії захисту?

— Клієнт.

— Які ризики стануть визначальними для кримінальної юстиції у 2026 році?

— На мій погляд, у 2026 році визначальними стануть ризики, пов’язані з переходом кримінальної юстиції від «реактивної» в умовах воєнного стану до майже прогнозної моделі. Посилюватиметься роль аналітичних інструментів: системи моніторингу фінансових операцій, автоматизовані механізми відстеження персональних рішень посадових осіб, алгоритми оцінки поведінки бізнесу створять новий рівень уваги до корпоративних процесів. На тлі воєнного стану зростатиме ймовірність помилкової криміналізації управлінських дій, ухвалених у кризовому режимі — цей ризик є одним із ключових. Додатковим викликом є недосконалість процедур роботи з великими масивами електронних даних — їхня кількість зростає швидше, ніж нормативні гарантії коректної перевірки й допустимості. Отже, у 2026 році кримінальна юстиція працюватиме у режимі постійного балансування між технологічними можливостями та правовими запобіжниками.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати