29.09.2021 р. у стінах Асоціації правників України відбувся круглий стіл на тему «Недбале ставлення до військової служби: один кейс – різне тлумачення. Чому практика відрізняється від норми права?». Захід ініціював Комітет АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Модератор Ілля Костін, партнер ЮФ «Правовий Альянс», адвокат, розпочав захід з висвітлення матеріалів судових справ, що стосуються Генерала Назарова та вибухів артилерійських складів в Авдіївці, як приклад практичних кейсів інкримінування військовим ст. 425 «Недбале ставлення до військової служби» Кримінального кодексу України.
Теоретичні основи складу злочину ст. 425, а також практичні казуси її застосування розкрив у своєму виступі д.ю.н, заслужений юрист України, директор з наукового розвитку і член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. За словами спікера, ст. 425 має доволі нечітке формулювання, що створює значні складнощі під час кваліфікації правопорушення. «У процесі підготовки проєкту нового Кримінального кодексу ми врегульовуємо ці законодавчі прогалини. Однак окрім законодавчих проблем, існує також значна проблема підходу суддів до оцінювання злочинів у сфері військової юстиції. Тому існує потреба створення спеціалізованих військових судів, в яких працюватимуть люди, які розуміються не тільки на правосудді, але й на військовій справі», – наголосив Микола Хавронюк.
«На початку війни на Сході України стан відомчих нормативно-правових актів у сфері війська був вкрай низький та застарілий. Це створює ситуації, коли військового командира можуть судити за ст. 425 КК України, тому що він не виконав якийсь норматив 70-80-х років минулого століття. При цьому навіть не враховується той факт, що ці документи, як правило, були не доведені до цього командира», – такими словами розпочав свій виступ Анатолій Маркевич, адвокат, який понад 20 років пропрацював у сфері військової юстиції. Він додав, що значну проблему створює ситуація, коли військові злочини розслідують слідчі ДБР, а не спеціально підготовлені військові слідчі.
Тарас Безпалий, заступник голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, асоційований партнер ЮФ «Правовий Альянс», адвокат, підійняв тему угод у кримінальних процесах щодо військовослужбовців: «Дуже часто слідчі ДБР, розуміючи наперед, що навряд чи вдасться довести провину військовослужбовця в суді, пропонують угоди, за якими військовослужбовці визнають свою провину в обмін на звільнення від покарання».
Ольга Решетилова, координаторка громадської організації «Медійна ініціатива за права людини», менеджерка проєктів Української Гельсінської спілки з прав людини, говорячи про сумнівну практику застосування слідчими ДБР ст. 425 КК України, відзначила необхідність створення військового омбудсмана.
Полковник, головний інспектор Головної інспекції Міністерства оборони України Віталій Голота погодився з усіма попередньо висловленими тезами стосовно казусів застосування тих чи інших статей КК України щодо дій військовослужбовців в умовах гібридної війни. «Не можуть цивільні слідчі та судді об’єктивно оцінювати дії військового в екстремальних умовах війни. Водночас багато військовослужбовців в умовах кримінального переслідування є просто необізнаними та беззахисними. Тому, мабуть, їм більше ніж іншим потрібна безоплатна правова допомога», – зазначив спікер.
Окрім того, з доповіддю виступила Марія Островська, адвокатка, голова Комітету з військового права НААУ, а також Віталій Наум, адвокат, член Ради адвокатів України, голова Комітету захисту прав та гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області. Наприкінці заходу модератор круглого столу запропонував підготувати спільний лист АПУ стосовно проблем застосування ст. 425 КК України до Верховної Ради України, судової гілки влади та Президента України.