Систематичний психологічний або економічний тиск на працівника, приниження, ізоляція чи створення ворожої атмосфери можуть мати ознаки мобінгу. У Мін’юсті пояснили, як відрізнити цькування від звичайного робочого конфлікту та куди звертатися за захистом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "В Україні запрацював AI-асистент з права з посиланнями на конкретну редакцію норми та судову практику"
Мобінг – це систематичні, тривалі та умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремого працівника чи групи працівників, спрямовані на приниження честі, гідності або ділової репутації людини.
До проявів мобінгу можуть належати:
- погрози, висміювання, наклепи та принизливі зауваження;
- створення ворожої або залякуючої атмосфери;
- безпідставна ізоляція від колективу;
- незапрошення на робочі зустрічі та наради;
- перешкоджання виконанню посадових обов’язків;
- недопущення до робочого місця;
- нерівні можливості для навчання та кар’єрного росту;
- нерівна оплата за рівноцінну працю;
- безпідставне позбавлення премій, бонусів та інших виплат;
- необґрунтовано нерівномірний розподіл навантаження між працівниками.
Водночас одноразовий конфлікт, неприємна розмова чи критика самі по собі не є мобінгом. Також до цькування не належать законні вимоги роботодавця щодо виконання трудових обов’язків або зміна посади, робочого місця чи зарплати, якщо це зроблено відповідно до закону та трудового договору.
Якщо працівник вважає, що зазнає мобінгу, варто діяти так:
- зберігати листи, повідомлення, скриншоти та інше робоче листування;
- фіксувати дати, час і обставини конфліктних ситуацій;
- зберігати документи про навантаження, преміювання або дисциплінарні стягнення;
- за можливості залучити свідчення колег;
- письмово звернутися до роботодавця з вимогою припинити такі дії;
- якщо мобінг вчиняє безпосередній керівник – звернутися до керівника вищого рівня або власника;
- подати скаргу до Держпраці та/або звернутися до суду.
При цьому звільнятися або припиняти роботу на час розгляду скарги не потрібно.
За мобінг передбачена адміністративна відповідальність. Для громадян:
- штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- або громадські роботи від 20 до 30 годин.
Для ФОП, які використовують найману працю, та посадових осіб:
- штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів;
- або громадські роботи від 30 до 40 годин.
Якщо порушення вчинене групою людей або повторно протягом року, покарання посилюється. Для громадян:
- штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів;
- або громадські роботи від 30 до 50 годин.
Для ФОП та посадових осіб:
- штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів;
- або громадські роботи від 40 до 60 годин.
Працівника, який вчиняє мобінг, також можуть звільнити, якщо факт цькування встановлений рішенням суду, що набрало законної сили.
Якщо суд підтвердив мобінг з боку роботодавця або те, що він не вжив заходів для його припинення, працівник може розірвати трудовий договір у визначений ним строк. У такому разі передбачена вихідна допомога – у розмірі, встановленому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Також працівник може вимагати:
- відшкодування витрат на лікування, якщо через мобінг було завдано шкоди здоров’ю;
- компенсацію моральної шкоди, якщо цькування спричинило моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв’язків або потребувало додаткових зусиль для організації життя.
Для отримання таких компенсацій факт мобінгу має бути підтверджений рішенням суду.