У Києві 26 вересня 2024 року відбувся XIII Податковий форум, який провела Асоціація правників України. На заході експерти у сфері податкового права, представники держорганів, судді, керівники юрфірм і представники бізнесу, зокрема, обмінялися досвідом та обговорили новітні тенденції та виклики в податковій сфері.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Крім цього, на форумі підіймалися питання податкових перевірок, тенденцій судової практики та міжнародного оподаткування.
З вітальним словом виступила Тетяна Лисовець, віцепрезидентка АПУ, старша партнерка АК «Соколовський і Партнери», яка пізніше провела інтерв'ю з Данилом Гетманцевим, головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Серед іншого, під час інтерв’ю були обговорені теми реформування БЕБ, митниці та ДПС, змін до податкового законодавства, Національної стратегі доходів, ФОПів тощо.
Зокрема, пан Гетманцев вказав, що у спрощеної системи оподаткування «немає майбутнього»: «Той, хто будує свій бізнес у цій системі, повинен замислитися над тим, щоб переходити на прийнятніші системи оподаткування, в яких є майбутнє. Безперечно ми не будемо переглядати цю систему у воєнний стан, але нам (або тим, хто прийде на наше місце далі) доведеться 100% її переглядати за умови чи напередодні членства України в ЄС. Ніхто нас із цією «податковою дірою» в ЄС не візьме – й правильно зробить. Усі можливості мімікрії малого, середнього та великого бізнесу з метою ухилення від оподаткування… усі будуть припинені. Не буде таких можливостей, це точно. Єдиний податок буде для малого бізнесу, а не для середнього й «хитрого великого»».
Щодо перезавантаження БЕБ, то, на думку Данила Гетманцева, швидкого результату не потрібно очікувати – процес займе приблизно два-три роки. Якщо говорити про зміни в податках у майбутньому, то, за його словами, в планах, зокрема, є проведення електронних аудитів – тестування цього механізму завершиться у березні 2025 року, після чого буде ухвалення на рівні закону.
Питання довіри
Перша сесія мала тему: «Відновлення довіри до контролюючих та правоохоронних органів, як передумова розширення повноважень». Її модерувала Тетяна Лисовець, віцепрезидентка АПУ, старша партнерка АК «Соколовський і Партнери».
Учасники панелі, зокрема, обговорили проблемні питання, з якими стикаються платники податків, прозорості прийняття рішень контролюючими органами, податкового компромісу, перезавантаження БЕБ та митниці тощо.
Юлія Андрусів, заступниця бізнес-омбудсмена, вказала, що немає підстав говорити про відновлення довіри до контролюючих та правоохоронних органів, оскільки, «ймовірно, її ніколи й не існувало». Причина, за її словами, в тому, що український державний апарат було успадковано від УРСР із відповідними практиками.
Вона також зазначила, що створення в Україні різноманітних комітетів, колегіальних органів із залученням міжнародних експертів або організацій, які надають технічну підтримку, можливо, й надасть певні переваги, покращить певною мірою ситуацію в державі, однак таке точкове залучення не змінить суті в щоденних практиках складних організацій. Пані Андрусів також вказала, що представники Ради бізнес-омбудсмена входитимуть у дисциплінарні комісії чи комітети, що є складним моментом, оскільки такі функції не зовсім притаманні Раді.
Володимир Куценко, старший інспектор Ради бізнес-омбудсмена, розповів про те, які Рада розглядає скарги. Зокрема, за 9 місяців 2024 року по податкових питаннях до Ради надійшло близько 550 скарг. 27% займають невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних. На другому місці – справи щодо оскарження результатів податкових перевірок.
Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, розповів, зокрема, про питання перезавантаження БЕБ. За його словами, наразі отримані всі пропозиції міжнародних партнерів щодо обрання голови БЕБ; як тільки обирається новий голова, буде сформовано атестаційна комісія (половина учасників – представники новобраного голови БЕБ, інша половина – бізнес, організації через фільтр міжнародних партнерів) та комісія щодо дообрання інших працівників БЕБ.
Щодо митниці, то тут планується обрання її голови, переатестація (спочатку керівного складу, а далі три роки відбуватиметься інша процедура), а також дисциплінарної комісії, яка оцінюватиме, зокрема, декларації доброчесності.
Щодо планів на 2025 рік, то, за словами нардепа, потрібне буде й оновлення податкової. Проблема полягає в тому, що там працює багато людей, тому процес займе більше часу.
Також на панелі виступив Віталій Арешонков, керівник відділу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки, д.ю.н. професор, розповів детально про аспекти роботи Бюро, зокрема в контексті інформування громадськості, роботі зі ЗМІ тощо. За його словами, аналітики БЕБ мають не лише реагувати на факти, які вже сталися, а й випереджати їх, виявляти причини. Водночас БЕБ не має контрольно-перевірочної функції, тому залежить тут від інших органів.
Тренди
Друга сесія мала назву «Тренди податкових перевірок у зв’язку із їх поновленням». Її модерував Василь Андрусяк, партнер MORIS, адвокат, керівник практики податкового права, член Ради Комітету АПУ з податкового та митного права.
Серед іншого, учасники панелі обговорили теми наявності реальних підстав для включення платників податків до плану-графіку перевірок; прийняття рішень про допуск / недопуск до перевірки; за який період наразі податковий орган може проводити перевірки, які документи можуть перевірятися; актуальних питань під час податкових перевірок після їх поновлення тощо.
Олександр Мінін, старший партнер «КМ Партнери», та Юлія Кривомаз, старша радниця «КМ Партнери», членкиня Ради Комітету АПУ з податкового та митного права, розкрили, зокрема, призначення перевірок. Вони вказали, що якщо перевірка призначена, то, серед іншого, потрібно звернути увагу на наявність реальних підстав для призначення перевірок платникам податків.
Пані Кривомаз вказала на те, що наразі особливості формування Плану-графіка перевірок встановлені лише для 2024 року. Зокрема, відповідно до положень п.п. 69.35-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ формування цього Плану-графіка відбувається зараз, виходячи з:
- «абсолютних» критеріїв (діяльність із підакцизною продукцією, гральний бізнес, надання фінансових чи платіжних послуг);
- «відносних» критеріїв (щодо нерезидентів, які здійснюють або здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи за умови дотримання певних критеріїв тощо).
Спікери зазначили, що якщо надалі в податкове законодавство не буде внесено жодних додаткових змін, то вже для цілей відібрання платників податків для призначення їм перевірок у 2025 році українці житимуть «за загальними» правилами. Це означатиме, на їхню думку, що планові та позапланові перевірки з 2025 року в перспективі вже будуть призначатися та проводитися «на повну».
У «КМ Партнери» також розповіли, на що звернути увагу, якщо призначено перевірку:
1. Якщо перевірка планова:
- чи було підприємство в першопочатковому Плані-графіку податкових перевірок;
- чи є об’єктивно підстави для включення підприємства до Плану-графіку;
- якщо підприємство включено коригуванням до Плану-графіка, то чи є або можуть бути об’єктивні обставини, які могли б надати податковому органу право це зробити, а також чи своєчасно здійснено коригування Плану-графіка з огляду на запланований період початку проведення перевірок
- які конкретно підстави для включення підприємства до Плану-графіка.
2. Якщо перевірка позапланова:
- які конкретно підстави для призначення податкової перевірки; чи є всі обов’язкові елементи, визначені ПКУ, щоб стверджувати про наявність підстав за тією нормою ПКУ, посилання на яку міститься в наказі про перевірку;
- чи чітко зазначені підстави для призначення перевірки в наказі;
- чи принципово виникло в податкового органу право на перевірку.
Також на панелі виступив Ігор Сухомлин, партнер, керівник податкової практики AZONES.
КіК
Третя сесія, яку модерував Антон Задериголова, партнер AVELLUM, стосувалася міжнародного напрямку.
У фокусі панелі були такі питання:
- КіК-звіти: результати опрацювання отриманих звітів ДПС (додаткові запити, ініційовані перевірки, донарахування, застосовані штрафи), плановані зміни до правил КіК, зміни до КіК-звітності;
- резидентність: підходи ДПС до визначення статусу податкового резидента, процедура підтвердження втрати податкового резидентства України (існує, не існує, тільки через перевірки та суди);
- CRS: з якого року запрацює обмін, чого варто очікувати платникам податків у зв'язку із запровадженням CRS?
- запити від української податкової, що направлені на іноземні компанії. Відповіді, які реально вдається отримати від іноземних компаній;
- який substance вважатиметься належним для цілей (1) бенефіціара, (2) для цілей КІК, (3) вплив на визнання постійного представництва?
- активні та пасивні доходи КіК: підходи ДПС до тлумачення.
Так, на ці теми виступили Катерина Риженкова, директорка Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України, Андрій Реун, партнер, керівник практики податкового права Юридичної групи LCF, голова Комітету АПУ з податкового та митного права, Марина Томаш, CEO Tomash Consulting, заступниця голови Комітету АПУ з податкового та митного права, Руслана Пивоварова, партнерка, керівниця практики податкового права АО «Кролевецький та партнери», Іван Чопик, юрист «Sayenko Kharenko».
Судова практика
Наприкінці заходу відбулося інтерв'ю з Наталією Блажівською, суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, щодо останніх тенденцій судової практики Інтерв'юером був Андрій Реун, партнер, керівник практики податкового права Юридичної групи LCF, голова Комітету АПУ з податкового та митного права.
У фокусі інтерв’ю були такі питання:
- оскарження наказів на перевірку: коли можна, а коли ні;
- незаконність призначення перевірки як безумовна підстава для скасування ППР;
- ЗЕД-пеня: чи правомірно застосовувати на період зупинення перебігу строків під час воєнного стану?
- справи під час воєнного стану: неможливість виконання податкового обовʼязку: як довести?
- податкові спори в процедурах банкрутства: актуальна практика КАС ВС.